«УМ» уже повідомляла про інцидент, який стався в аеропорту «Бориспіль» 27 червня, — тоді відомий «регіонал», а по–народному «Підрахуй», Сергій Ківалов, усупереч усім вимогам безпеки, проніс на борт літака бойовий пістолет. Про це НП пресі стало відомо лише тиждень тому, оскільки в.о. голови СБУ Валентин Наливайченко був змушений через телеефір вимагати від МВС та Мінтрансу розслідування цього факту. За кілька днів на інформацію очільника СБУ відреагував i сам пан Ківалов, мовляв, в аеропорту нікому було оформити мою зброю. Натомість інцидент обростає новими подробицями. В розпорядженні «УМ» опинилася копія акта службового розслідування про порушення вимог авіаційної безпеки, проведеного комісією міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Коли кілька років тому я виїжджала зі Львова з перепаскудженим настроєм, то нікому не розповідала про той випадок. Перший прокол — ще не тенденція, чи не так? А річ була от у чім. З готелю «Львів» (де я тоді замешкала), як, власне, і з будь–якого іншого, слід виселятися рівно опівдні — саме о 12.00 закінчується проплачена тобою доба. А я затрималась — каюсь! — хвилин на 20—25. Та й то не тому, що ловила гав, а тому, що бігала, висолопивши язика, у своїх журналістських справах із самого рання. Чергова по поверху намагалась отримати з мене гроші ще за одну добу (!). Можливо, формально вона мала рацію, та подібне жлобство мене прикро вразило. Але це ще нічого. Надалі я пообіцяла собі, що підвищу клас готелю, та й по всьому. Тривалий час мені не вдавалося здійснити свою «погрозу», бо фінанси співали романси. Тож, приїжджаючи на Галичину, я зупинялась на приватних квартирах, які, власне, своєю приватністю відчутно пригнічували. І ось нарешті настав рік, день і час, коли...