Вони не чaрівники, вони тільки вчаться

Позавчорашній вечір для збірної України став моментом істини у нинішній відбірковій кампанії. Вирішувалося — або пан або пропав. Жевріла надія, що «синьо–жовті» зможуть–таки здобути найбільш вагому перемогу у своїй історії. Але, продемонструвавши загалом непоганий футбол, команда Блохіна поступилася чемпіонам світу. Італійці зіграли у своєму прагматичному стилі «катеначчо», забезпечивши надійність власних оборонних редутів і вміло реалізувавши на контратаках нечисленні гольові моменти. Шанси на вихід із групи в нас тепер лише теоретичні, на межі ненаукової фантастики. Слід готуватися вже до наступних відбіркових кампаній. Передусім — до південноафриканського чемпіонату світу 2010 року...

Для кого футбол?

Як відомо, НСК «Олімпійський» у середу ввечері, відповідно до вимог правоохоронців, міг заповнитися лише наполовину. Але навіть 41,5 тисячі глядачів головна спортивна арена країни не прийняла. Головною причиною стала висока вартість квитків (від 50 до 500 грн.), якою організатори відлякали вболівальників. Фактично до самого початку зустрічі можна було купити перепустку на стадіон за ціною 100 гривень і вище. Так само незручно для багатьох був обраний час початку поєдинку — 21.45. Наші футбольні посадовці підлаштувалися під комерційні вимоги італійського телебачення, слід гадати, не безкоштовно.

Гості з Апеннін намагалися продемонструвати свою зверхність з самого початку перебування на українській землі. Передматчева прес–конференція їхнього головного тренера Роберто Донадоні відбулася в атмосфері якогось збіговиська. Італійські журналісти, незадоволені умовами у справді тісненькому прес–центрі НСК «Олімпійський», просто взяли свого керманича в облогу і розпитували його, повернувшись до місцевих колег спинами. Недарма кажуть, що саме італійці схожі на українців за ментальністю.

Першим на стадіон приїхав автобус із нашою командою, але на вітання фанатів ніхто з футболістів не відповів. Автобус суперників зустріли свистом і дудінням, але італійцям до такого не звикати...

Ви атакуйте, а заб’ємо ми

Олег Блохін вирішив зіграти в італійському стилі, з одним нападаючим — Шевченком, тож Воронін залишився у запасі. На лівому фланзі півзахисту Калиниченко замінив Ротаня (якщо порівнювати з матчем проти грузинів), а в захисті з’явився «шахтар» Олексій Гай, який, до речі, каші не зіпсував. У гостей одиноким вовком бігав Віченце Якінта; йому допомагав одноклубник по «Удінезе» Антоніо Ді Натале.

Підопічні Донадоні свідомо віддали ініціативу господарям, а ті наче й не знали, як використати територіальну перевагу. Шевченко забрав у Назаренка право на штрафні. Одного разу — вже на четвертій хвилині — наш капітан був близький до успіху, але удар прийняла на себе поперечина. В інших випадках чітко діяв Буффон або хибив форвард «Челсі».

Півзахисник же «Дніпра» натомість намагався роздавати паси з центру поля. У кожному таймі Назик по разу виводив Шеву на придатну ударну позицію, але реалізувати побачення з воротарем Андрій так і не зумів, підтвердивши, що перебуває не в кращих кондиціях. Щоправда, в обох епізодах «на хвості» нашої зірки сиділи захисники гостей. На тлі домінування «жовтих» (хоча — фактично без гольових моментів) чемпіони світу виглядали начебто блідо. Але вони просто чекали свого часу. Ді Натале, отримавши першу нагоду, з Єзерським і Русолом не впорався, принаймні пробив вище воріт. Але вже другий свій шанс реалізував, відгукнувшись на передачу з флангу плеймейкера «Мілана» Андреа Пірло. Єдиний удар «Скуадри адзурри» за цілий тайм у площину воріт — власне, й не удар, а «чирк» головою — призвів до голу. Знову провалився центр українського захисту.

Запал у наших трохи зник, а пожвавилися дії господарів лише з виходом на заміну Андрія Вороніна. За словами Блохіна, у форварда «Ліверпуля» 3 кг зайвої ваги, крім того, останні дні «Ворона» не тренувався. Одесит непогано влився у гру, діючи переважно зліва, змусив кілька разів порушити на собі правила. І до голу призвів штрафний у його виконанні, розіграний начебто невдало. Але Тимощук витягнув м’яч у підкаті, Гусєв пробив у захисника, а Шевченко опинився у потрібному місці в потрібний час і з розвороту влучно пробив низом у протихід Буффону.

«Ва–банк» не пройшов

Так наша команда вразила ворота італійців вперше за останні 12 років і вдруге за всі шість матчів.

Буквально за хвилину до цього Блохін таки вирішив випустити на поле Олександра Гладкого. Кращий бомбардир чемпіонату України начебто й не розгубився, але в командних діях був малокорисним. Іноді партнери його не помічали, а одного разу Сашко в боротьбі з Пануччі впав у штрафному майданчику, проте англійський суддя Уебб на це не повівся. Хоча досвідчений Пануччі й притримав донеччанина, але вчасно прибрав руки.

На тлі емоційного підйому після забитого м’яча наші вже за кілька хвилин отримали удар, від якого так і не оговталися. Воронін утратив м’яч у центрі поля, Шелаєв — рідкісний випадок — програв єдиноборство Амброзіні, й той закинув «снаряд» за вуха Русолу на хід Ді Натале. Шовковський із воріт не вийшов, а чекати від майстрів такого класу помилки — марна справа. Ді Натале гідно замінив Тоні на позиції «злого генія українців», вакантній через травму форварда «Баварії».

Єдине, на що спромоглися наші в останні хвилини, — це вивести по флангу Єзерського на кут воротарського майданчика. Але захисник «Шахтаря» змарнував чудовий пас Тимощука, зробивши замість удару невдалу передачу назад. Поява Мілевського виглядала жестом відчаю. За короткий час «падучий» форвард — уже третій у складі нашої збірної — відзначився лише одним програним єдиноборством.

Прощавай, мрія про поля Австрії і Швейцарії. Першим «Євро» в історії збірної України стане таки чемпіонат 2012 року. Якщо, звісно, ми і його не «профукаємо» власними ж організаторськими зусиллями...

ТАБЛО

Чемпіонат Європи. Відбірковий турнір. Група В

Україна — Італія — 1:2

Київ, НСК «Олімпійський». 40 000 глядачів

Суддя: Говард Уебб (Англія)

Україна: Шовковський, Єзерський, Русол, Кучер, Гай, Тимощук, Шелаєв, Гусєв (Мілевський, 88), Калиниченко (Воронін, 60), Назаренко (Гладкий, 69), Шевченко.

Італія: Буффон, Пануччі, Каннаваро, Барцальї, Дзамбротта, Каморанезі (Оддо, 78), Амброзіні, Пірло, Перротта (Аквілані, 68), Якінта (Квальярелла), Ді Натале.

Голи: Шевченко, 72 — Ді Натале, 40, 77

Попередження: Русол, 88 — Каннаваро, 28; Перротта, 47

Франція — Шотландія — 0:1 (Макфадден, 64)

Литва — Фарери — 2:1 (Янкаускас, 8; Данілявічус, 53 — Р. Якобсен, 90+3)

Турнірне становище:

І В Н П М О

1. Шотландія 9 7 0 2 17–7 21

2. Італія 9 6 2 1 15–7 20

3. Франція 9 6 1 2 15–3 19

4. Україна 8 4 1 3 10–9 13

5. Литва 9 3 1 5 7–11 10

6. Грузія 9 2 1 6 14–15 7

7. Фарери 9 0 0 9 3–29 0

У Парижі французи сенсаційно програли шотландцям — вдруге за цей відбір, і з тим самим рахунком 0:1. У Каунасі литовці забили Фарерським островам по голу в кожному таймі. Щоправда, на останній доданій хвилині один із чотирьох Якобсенів у складі гостей «розмочив» рахунок, забивши третій м’яч острів’ян у цьому відборі. Причому й попередні два рази відзначався саме він.

ПІСЛЯМОВА

На післяматчевій прес–конференції головний тренер збірної України Олег Блохін виглядав розчарованим, але цього разу порадував журналістів кількома відвертими фразами:

— Найкращі збірні світу відрізняє те, що для взяття воріт суперника вони використовують навіть напівмоменти. Два таких шанси — два голи. Ми ж можемо створити із десяток можливостей, але програти матч. Однак я вважаю, що українська команда заслуговувала на кращий результат.

Я не чарівник, і мені важко зробити з нічого «кулю», — я виконую свою роботу в міру можливостей. Я працюю з тим «матеріалом», який у нас є. Коли втомилися Гусєв і Калиниченко, посилювати їхні позиції було ніким.

Не можна писати довго про такі речі, як «фарт». Де він був сьогодні? Пішов… Шанси на наш вихід України на Євро–2008 лежать у площині фантастики, але ми намагатимемося завершити турнір гідно. У цьому житті трапляється всяке, тому боротимемося до кінця.

Крім того, Блохін прокоментував конфлікт, який трапився у нього з Вороніним. Наставник встиг звинуватити гравця у другому пропущеному м’ячі, на що той відреагував обуренням:

— Андрій «привіз» гол у наші ворота. Свою ж поведінку він хай залишить для «Ліверпуля» — поки я тренер, я не дозволю розмовляти гравцеві з головним тренером таким тоном. У команді повинна бути дисципліна. Я при всіх хлопцях вибачився за свої непристойні вислови на адресу Вороніна, і шапка з мене не впала. А він цього зробити не захотів.

Роберто Донадоні, головний тренер збірної Італії:— Хоча господарі створили чимало гострих моментів біля наших воріт, у цілому я задоволений грою своєї команди. Україна також показала себе сильною збірною — можу їй тільки поаплодувати. Головним нашим завданням було набрати в Києві три очки, з чим ми і впоралися.

Андрій Шевченко, капітан збірної України:— Матч показав, що ми можемо грати на рівних з чемпіонами світу і навіть переважати їх. Ми ні в чому не поступилися; італійці ж продемонстрували клас і провели фактично лише дві атаки, які й завершили голами. І хоча наші шанси на вихід з групи тепер майже нульові, у наступних матчах ми гратимемо за честь країни.