Без конфліктів і компромату

Соціологічні дослідження свідчать, що, крім політичних сил, які подолали тривідсотковий бар’єр 2006 року, до парламенту увійде і Блок Литвина.

За результатами соціологічного опитування, проведеного «Всеукраїнською соціологічною службою» з 31 серпня до 7 вересня по всій Україні (2482 респонденти віком від 18 років), до парламенту наступного скликання на позачергових виборах
30 вересня, найімовірніше, проходять 5 політичних сил. Це Партія регіонів (26,6% опитаних), Блок Юлії Тимошенко (19,7%), «Наша Україна — Народна Самооборона» (18,2%), Комуністична партія України (7,3%) та Блок Литвина (6%). У респондентів запитували, за кого б вони віддали свій голос у разі, якби вибо–ри відбулися наступної неділі. У своїх передвиборчих дослідженнях громадської думки «Всеукраїнська соціологічна служба» використовує метод квотної вибірки — опитування на вулиці. Як засвідчує досвід, щодо політичних питань саме цей метод, а не квартирні «обходи», дає найточніший результат. Вуличне анкетування забезпечує вищий ступінь анонімності, люди відповідають відкритіше і менше ховаються за варіант «важко сказати».

За даними «Всеукраїнської соціологічної служби», ще дві партії, що беруть участь у перед–виборчій кампанії, мають певні шанси пройти до Верховної Ради — Соціалістична партія та прогресивні соціалісти Наталі Вітренко. На їх підтримку висловилися 3,9% та 3,2% українців відповідно. Однак для обох соціалістичних брендів проходження до парламенту — річ доволі проблематична вже навіть із суто статистичних причин. Статистична похибка опитування може становити (максимально) 2%. І якщо вибори позбавлять обох соціалістичних партій цих 2%, то і «простим», і прогресивним соціалістам можна буде лише порадити «спробувати наступного разу».

Незаперечно достатній для проходження до ВР із точки зору статистики рівень підтримки КПУ може наразитися на підводні камені політичного характеру. В разі небажаного для себе результату на виборах давні потужні партнери комуністів можуть «попросити їх трохи поділитися» голосами. І, швидше за все, це буде саме та пропозиція, від якої комуністи відмовитися ніяк не зможуть.

Як уже зазначали журналісти і експерти, деякі з найпотужніших політичних сил останнім часом роблять ставку на «триголовість» майбутнього парламенту. Через засоби масової інформації та за допомогою потужної агітації суспільству накидається думка, що у Верховній Раді будуть лише три політичні об’єднання: Партія регіонів, БЮТ та НУНС. Крім далекосяжних і, очевидно, ризикованих політичних розрахунків, така тактика може мати на меті й підготовку до запуску масштабного механізму маніпуляцій результатами народного волевиявлення.

Однак попри наполегливі зусилля нав’язати суспільству неминучість майбутнього «парламентського тріумвірату», пересічні українці, які й визначатимуть склад нової Верховної Ради, думають по–іншому. І з наближенням дня голосування ці настрої посилюються. На це, зокрема, вказує і зростання рейтингу того ж таки Блоку Литвина упродовж останніх двох місяців. Прикметно, що ця позитивна динаміка підкріплена даними кількох відомих соціологічних служб, які здійснювали свої опитування незалежно одна від одної. Так, якщо в середині липня політична сила Володимира Литвина мала підтримку близько 2%, то в середині серпня вона становила 4%, а на початку вересня — вже 6% (за результатами опитувань
«СОЦІС», «Українського форуму» та «Всеукраїнської соціологічної служби»). Такі темпи зростання рейтингу Блоку Литвина дають підстави експертам прогнозувати результат на виборах 30 вересня від 7,5% до 9%.

Серед інших чинників, що можуть додати Блоку Литвина голосів виборців, називають підкреслену безсторонність цієї політичної сили та її лідера, який не брав і не бере участі у постійних конфліктах і чварах між різними конкуруючими групами. Судячи з усього, Володимир Литвин і далі триматиметься тієї самої лінії, що наростання напруженості між головними політичними гравцями ближче до виборів працюватиме на посилення його позитивного іміджу. Передвиборча боротьба, найімовірніше, обернеться масованими обмінами взаємними звинуваченнями, «війною компроматів» і використанням у політичних цілях службового становища посадовцями. На цьому тлі громадяни України, напевно, ще частіше згадуватимуть нормальну роботу парламенту IV скликання під керівництвом Володимира Литвина. До речі, за даними одного з попередніх опитувань «Всеукраїнської соціологічної служби», Володимира Литвина вважає найкращим Головою Верховної Ради найбільша кількість учасників дослідження — 43%.

Сергій КОВАЛЕНКО