Таїсія Кузнєцова: У США від кінопроб я відмовилася через брак часу

Коли триразова чемпіонка світу у вазі до 48 кг Таїсія Кузнєцова їхала до Америки, ми домовлялися зустрітися відразу після її повернення. Адже цікаво було почути інформацію з вуст першої українки, яка взяла участь у престижному турнірі Арнольда Шварценеггера. Проте наша зустріч відклалася аж на півроку, бо Тая несподівано затрималася у США. Мимоволі подумалося: чи не залишилася вона, бува, за океаном назавжди? Тим паче що Тая перед від’їздом мала серйозні фінансові проблеми, які вдалося вирішити буквально останньої миті...

— Таю, чому ви з татом залишилися у США на такий тривалий час?

— Американці запропонували потренуватися в них, і ми радо прийняли запрошення. Спортзал оплачували вони, решта витрат лягла на наші плечі.

— Їхні тренування чимось принципово від наших відрізняються?

— Важко сказати — там кожен тренується за індивідуальною програмою. Особливістю було те, що довелося призвичаюватися до високої вологості.

— Давайте ж повернемося до турніру Шварценеггера. Інформації про тебе було обмаль; одна газета написала, що ти посіла там сьоме місце... Як усе відбувалося насправді?

— Та не посідала я ані сьомого, ані будь–якого іншого місця. Наші виступи були винятково показовими. Причому кожну вагову категорію представляла тільки одна спортсменка. Хоча спершу я прагнула досягти високих результатів. Зокрема, поліпшила особисте досягнення у присіданні зі штангою. Коли ж побачила, що це ніхто не фіксує, надалі не напружувалася.

— Які враження залишилися від того турніру?

— Незабутні. Чогось подібного ані я, ані мій батько у своєму житті ще не бачили. Турнір організований на найвищому рівні, особливо вразила підтримка глядачів. Змагання відразу з 30 різноманітних видів спорту водночас тривали у трьох величезних спортивних центрах. Неабияк вразила і виставка спортивного харчування та одягу.

— Ти не приховувала свого бажання поспілкуватися безпосередньо з Арнольдом Шварценеггером. Чи вдалося?

— На жаль, ні — у нього охорона така надійна, що пробитися до Термінатора важко.

— Але ж на одному Арнольдові світ клином не зійшовся...

— Певна річ. І в мене було чимало незабутніх зустрічей. Зокрема, вперше у своєму житті спілкувалася з нашим Василем Вірастюком — мені здалося, цій зустрічі він дуже зрадів.

Дуже хотілося мені побачити й Алфі Ньюмен. Приклад саме цієї американки, яка у 14–річному віці змогла досягти пристойних результатів у пауерліфтингу, спонукав мене зайнятися цим видом спорту. Вражало, що вона була сильною, залишаючись водночас стрункою. Таких стандартів намагаюся дотримуватися і я — кажуть, що вдається непогано. Зрештою, з Алфі ми «списалися» по інтернету.

— Ще преса писала, що в Америці ти ледь не потрапила у голлівудські зірки..?

— Мені справді пропонували пройти кінопроби в одного нью–йоркського режисера. Але через брак часу від кастингу довелося відмовитися.

— Усім відоме твоє несприйняття допінгу. Тепер воно вийшло на новий рівень — ти вирішила виступати під егідою Антидопінгової федерації пауерліфтингу України.

— Саме з цією федерацією я пов’язую свої найближчі плани. Після чемпіонату України, який зараз триває у Нетішині, збираюся виступити на світовому чемпіонаті в Італії.

— Після повернення з Америки щось у твоєму житті в Україні змінилося?

— Змінилося суттєво — тепер я тренуюся в елітному спортивному комплексі. Окрім того, вступила до магістратури Дніпропетровського інституту фізичної культури.

P. S. Через кілька днів після цієї розмови Таїсія телефоном повідомила кореспонденту «УМ», що на чемпіонаті України вона стала переможницею.