У Пущі-Водиці — «Арфа для коханої»

У суботу закінчилися зйомки телевізійного художнього фільму «Арфа для коханої». Компанії «Стар Медіа» і Production UA знімати мелодраму доручили молодому режисерудебютанту Максиму Мехеді. Бюджет більш як сто тисяч доларів. На головні ролі запросили відомих російських акторів. Фільм розрахований на країни СНД, тому події відбуваються в невідомому містечку, головні герої з Росії, але кияни на задньому плані можуть себе впізнати.

Ще одна лав­сторі з жіночою логікою

Сценарій написали Марія Бек і Олена Бойко. На місце головної героїні Зої (Олена Шевченко — «Две луны, три солнца», «Ноктюрн для барабана и мотоцикла», «Сирота казанская») може потрапити будьяка викладачка інституту. Вона — не першої свіжості, живе з мамоюпенсіонеркою (Ольга Волкова — «Небеса обетованные», «Вокзал для двоих», «Жестокий романс») і Артемом, сином­підлітком, (Василь Прокоп’єв). Прагнучи ніжності, Зоя сліпо «ведеться» на залицяння молодого аспіранта (Олександр Красько). У нього на любовному фронті все гаразд, а от із дисертацією не дуже. Тому без вагань пускає в дію чоловічі хитрощі і вміло бавиться з коханням викладачки. Вона, як дівчисько, віддається сповна почуттям, забуває про сина і недолугі залицяння сусіда (Анатолій Журавльов — «День рождения Буржуя», «Марш Турецкого», «Бедная Саша»).

Зоя береться за написання роботи навіть тоді, коли аспірант знайомить її зі своєю нареченою і представляє кохану сестрою. Вона навіть уявити не може, що її всього лиш використовують.

Далі сюжет розвивається за схемою — правда розкривається. Зоя розуміє, що поряд люди, яким вона потрібна. Вона більше часу спілкується з сином про його перше невзаємне кохання і знаходить своє справжнє, яке весь час було у неї під носом.

Ставка на дебютанта

Режисер Максим Мехеда закінчив кінорежисуру в Інституті ім. Карпенка­Карого, два роки працював другим режисером на Production UA. Хотів би повчитися майстерності в Йоса Стеллінга. Але коли він знімав «Душку» в Україні, Максим мав свій проект. Взятися за серіал не погодиться, бо там втрачаєш відчуття часу, все надто розтягнуте й одноманітне. Мелодраму «Арфа для коханої» вважає вдалим дебютом. У майбутньому планує зняти фільм про вундеркінда за власним сценарієм, над яким зараз працює.

— Головні герої мелодрами живуть у затишному містечку. Найкраще для цього підійшла Пуща­Водиця зі своїми невеликими будинками. Ми навіть попросили не знімати білизни з шнурів біля вікон. Картинка з кольоровими простирадлами природніша, — каже режисер.

У цей час хтось із команди палицею задирає найдовше простирадло. За ним спостерігає господиня, починає сваритися і нервово все знімати. Режисер іде її заспокоювати. Врешті все налагоджується. Каже, що подібні ситуації трапляються часто, але міліції ніхто не викликав.

З головними героями молодий режисер ладить добре. Через їхні паралельні проекти на тиждень переривав зйомки. Хлопчик Вася (Прокоп’єв) вразив Максима Мехеду у фільмі «Батько» (2007). Приїхав на зйомки з­під Уралу.

— Що йому не скажеш, всі завдання виконує на п’ять балів, — хвалиться режисер.

Залучити до зйомок відомих акторів для Максима не було надзавданням. Ользі Волковій дуже сподобалася її роль бабусі. З Оленою Шевченко зустрічався особисто, розказував про фільм. Вона бачила, з ким має справу. Виходить, зірки кіно не відмовляють дебютантам, коли сценарій хороший.

За період зйомок у Києві відкрили нові кіношні місця. Неподалік від залізничної колії у майстерні мала відбутися інтимна розмова, але через рух поїздів героям довелося кричати. Тож імпровізації були на кожному кроці. Через арфу, яка легко проходила в двері, а мала застрягти там, змінили повністю сценарій.

Житейські історії відомих «провінціалів»

Підліток Артем, саме так на майданчику називають Васю Прокоп’єва, приїхав із мамою. За час зйомок навчився грати на гітарі і вивчив дві фрази українською: «Я тебе кохаю» та «Шо ти брешеш». У перерві між зйомками катається на мопеді з хлопчиком з масовки, п’є «Спрайт» і співає вуличні пісеньки.

— У мене вже пальці від струн попухли, — показує руки режисеру під час репетиції простих акордів.

13річна киянка Оля Ряшина, дочка продюсера Влада Ряшина, грає модну і горду дівчинку, в яку закоханий син Зої. Намагання Васі привернути увагу ігнорує, але грати на гітарі навчитися не проти. Оля відвідує театральний факультет у Дитячій академії мистецтв. Знімалася у восьми стрічках. На рік випадає по три картини. Їй страшенно подобається одяг, який підбирають костюмери. Інколи пропонує щось своє. Каже, що однокласниці їй заздрять, а хлопці — піджартовують з неї. Та в навчанні не відстає, старається поганих оцінок не отримувати.

— Мрію зіграти Джульєтту, класичну і осучаснену, щоб порівняти, — каже Оля.

На майданчику дають команду: «Приготуватися!» Всі розходяться на свої місця. За лавкою, на якій сидять герої, жінка розвішує одяг на шнур, прив’язаний до сосен. Питаю, чи вона живе в якійсь із двоповерхівок. «Та я своя, — пояснює пенсіонерка, — ось дали мені рушники, то я збираюрозкидаю. Зніматися в масовці — розвага і додатковий підзаробіток. Знімалася в передачі «Позивач суду», у фільмі «Митрополит Андрей». Це все мій щасливий капелюшок. Без нього на зйомки можна не приходити — втрачу ефектність».

До подвір’я в ПущіВодиці під’їжджає Анатолій Журавльов. Роздягнувся до пояса і перебиває апетит персиком. Щойно з ковзанки. Він бере участь у проекті «Танці на льоду». З Москви спеціально потренуватися приїхала його партнерка. Каже, що одного дня, коли мав зніматися, страшенно розболілася голова. Полежав півгодини і ніби все нормалізувалося. Ольга Волкова тоді прочитала Анатолію цілу лекцію, як треба себе берегти і не перевтомлюватися. Сама за період зйомок сиділа на кефірі та фруктах.