«Це хто помер? Я?! Ну ви даєте! Між іншим, я не тільки живісінький, а саме в цю мить мрію про чудову вечерю: ми цього вечора збираємося покуштувати смачненької рибки». Два місяці тому, на початку липня, саме так прокоментував чутки про свою смерть один із найкращих тенорів в історії світової музики Лучано Паваротті. 71–річний співак хоч і сидів в інвалідному візку, не маючи сил пересуватися самостійно, але запевняв, що почувається значно краще. Але 6 вересня менеджер Паваротті Тері Робсон повідомив сумну звістку: великий співак і прекрасний чоловік відійшов у кращий світ. І, на жаль, цього разу непереборний оптиміст Лучано вже не зможе віджартуватися мріями про смачну вечерю...
Лікарі не приховували від свого іменитого пацієнта, що рак підшлункової залози — чи не найпідступніший з усіх можливих злоякісних пухлин. За словами 40–річної доньки Паваротті від першого шлюбу Джуліани, Лучано, аби заспокоїти своїх близьких, казав, що готовий до смерті й дуже мріє знову зустрітися зі своїми батьками. Але його невгамовне почуття гумору не дозволяло думати про смерть серйозно, тому щойно хворому вдавалося зробити скорботне обличчя, як він уже на повен голос реготав із того, що всі сприйняли його наміри помирати всерйоз. І в цьому — весь Паваротті. Страшний діагноз йому поставили в червні минулого року, під час планового медичного обстеження перед черговим «прощальним зі сценою» концертним туром. Хоча Лучано почав серйозно хворіти ще у 2002–му — йому завжди допікала надмірна вага. «Велика людина в усьому повинна бути великою», — хихотів бородань щоразу, як після тривалої дієти скинуті кілограми вмить поверталися. Любив чоловік смачно поїсти...
Ракову пухлину видалили, і медики давали цілком сприятливі прогнози щодо одужання. Але цього літа співакові знову погіршало. Ситуацію ускладнила пневмонія, і майже увесь серпень Паваротті провів у лікарні рідного міста Модени. 25 серпня його виписали, оскільки стан стабілізувався. Однак минулої середи у тенора відмовили нирки. Останні миттєвості життя Лучано провів в оточенні сім’ї та найближчих друзів. 12 жовтня йому виповнилося б 72 роки.
Любов до музики звичайному італійському хлоп’яті, якого спершу не цікавило ніщо, крім футболу (він навіть грав за команду рідного міста Модени), прищепили батьки. Робітниця тютюнової фабрики Адель і пекар Фернандо, як і більшість їхніх співвітчизників, були закохані в музику загалом і оперу зокрема, а пан Паваротті до того ж чудово співав. Як протягом усього життя стверджував Лучано, у батька був набагато кращий голос, ніж у нього самого. І хоча саме Фернандо привів сина у церковний хор міської капели, йому й на думку б ніколи не спало, що спів може стати фахом. Тому спершу Лучано вчився на вчителя, а потім на страхового агента. Обидві професії йому подобалися, але на той час хлопець уже добре знав, що стане саме співаком: після перемоги його хору на міжнародному конкурсі в Уельсі пристрасть Паваротті до футболу трансформувалася в не менш палке бажання присвятити себе музиці.
Так воно, зрештою, і сталося, хоча спершу майбутня зірка не знала навіть нотної грамоти, вивчаючи твори на слух. Але наділений тембром надзвичайної краси, Лучано вразив уже першого свого вчителя вокалу тим, що його голос фактично не довелося ставити: чудова висока постановка була в нього від природи.
На оперну сцену Паваротті вперше вийшов у 1961 році, а вже через п’ять років був провідним тенором міланського «Ла–Скала». Його голос лунав у найкращих театрах світу, він збирав стадіони, а проект «Паваротті і друзі», у якому Лучано співав разом із рок– та поп–зірками, зробив його улюбленцем іще й тієї аудиторії, котра раніше класичну музику не сприймала. І, звісно, не можна забути про блискуче тріо тенорів, у якому компанію Паваротті складали іспанці Хосе Каррерас та Пласідо Домінго.
У 2004–му Лучано вирішив остаточно залишити велику сцену, проїхавши з прощальним туром по сорока містах світу. Однак минулого літа на численні прохання прихильників вирішив поновити турне, виступивши ще й у тих містах, які не охопив минулого разу. Не склалося.
За день до смерті знаменитого тенора міністр культури Італії Франческо Рутеллі оголосив, що Паваротті першим в історії країни удостоєний Найвищої нагороди за заслуги в галузі італійської культури.
Останні роки Лучано Паваротті скрашувало велике й пристрасне кохання. Заради своєї секретарки Ніколетти Мантовані, молодшої за нього на 35 років, 60–річний тенор після 35 років шлюбу покинув вірну дружину й матір трьох його доньок Адую, яка не пробачила цієї зради й досі. Паваротті довго не міг розлучитися і ледве не втратив значну частину своїх прихильниць, які співчували зрадженій Адуї. Однак закоханому співакові було байдуже, і в 2003 році вони з Ніколеттою, яка за рік до того народила Лучано четверту доньку Алісу, нарешті взяли законний шлюб в оперному театрі Модени. «Бо театр — це храм для артистів», — пояснив щасливий «молодий».
Він мріяв про сина. Але брат–близнюк Аліси народився мертвим...
У Нью–Йорку відбулася одна з найулюбленіших подій шоу–бізнесової тусовки — церемонія вручення премії MTV Video Music Awards, заснованої найпопулярнішим музичним телеканалом у світі. Уперше подію такого масштабу організували в Брукліні, і незважаючи на «непрестижний» статус цього району, дійство було справді вражаючим. >>
Цілком можливо, що за кілька років світ перестане асоціювати Ольгу Куриленко винятково з дівчиною Бонда: сьогодні вона задіяна у кількох проектах всесвітньо відомих режисерів, що дає їй надію вийти за рамки образу статичної красуні. Сміливо припускаю, що у майбутній біографії актриси буде глава, в якій описуватиметься, що змінити амплуа їй дозволила робота у фільмі дебютантки Міхаль Боганім «Земля забуття» (картина виходить на екрани кінотеатрів України 26 квітня): Ольга грає молоду жінку, яка не може забути про трагедію, що сталася в її житті під час вибуху на ЧАЕС. Актриса сама вийшла на проект маловідомої режисерки. «Від когось Ольга довідалася, що існує сценарій фільму про Чорнобиль, і зацікавилася ним, — розповідала в інтерв’ю «УМ» Міхаль. — Оскільки я знімала до цього документальне кіно, то мені не йшлося про те, щоб залучити до роботи над фільмом відомих акторів. Але коли зустрілася з Ольгою і поговорила з нею, то зрозуміла, що вона підходить на цю роль».
Незважаючи на те, що українка працює з такими великими, як Деніел Крейг, Терренс Малік, Том Круз, їй вдається залишатися «земною». «Особливі прикмети» цієї знаменитості: скромність, виваженість, працьовитість. Хоча, можливо, у майбутньому ми дізнаємося про недитячі інтриги, завдяки яким, а не лише екзотичній красі, Куриленко пробиралася на вершини Голлівуду, проте в інтерв’ю «УМ» Оля постала саме такою. За її словами, вона не потребує «зіркової свити»: у неї немає менеджера, асистента, водія, публіциста. «Свою кінокар’єру я будую сама. Для простої поради мені достатньо мого асистента», — стверджує Куриленко. >>
Лікарі, які робили розтин тіла співачки Уїтні Х’юстон, виявили в її легенях воду. Така остання новина із закулісся раптової смерті американської зірки поп– та соулмузики. >>
Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни. >>
Цьогорічна, 83–тя, церемонія нагородження премією Американської кіноакадемії виявилася чи не найбільш передбачуваною з початку сторіччя. В усіх головних номінаціях «Оскар» отримали фаворити, та й решта переможців критиків не здивували. >>
Змагання, в тому числі й музичні, привабливі несподіванками. Цьогорічне «Євробачення» подарувало дуже симпатичний «сюрприз»: перемогу звичайної німецької дівчини, вчорашньої школярки, яка, не маючи змоги похвалитися вокальними даними чи особливим музичним талантом, підкорила Європу своєю щирістю і простотою. Німеччина стоїть на вухах і носить Лєну Майєр–Ландрут на руках, продюсер на хвилі цієї ейфорії пропонує відправити її на «Євробачення» й наступного року, а сама тріумфаторка зітхає: мовляв, усе це приємно, але коли ж їй тепер навчатися? >>
