Юрій Луценко, лідер блоку «Наша Україна – Народна самооборона»
— про свої стосунки з Тимошенко–жінкою:
— Якось опівночі Прем’єр Тимошенко запросила мене на бесіду. Завела у напівтемний і величезний зал засідань Кабміну, напевне, думала, що там «прослушка» працює гірше. Потім взяла мене за руку і каже: «Юра, ти мене не любиш». Я кажу: «Юля, я одружений, просто боюся, що буде далі...»
(www.zaxid.net)
Олександр Турчинов, керівник виборчого штабу БЮТ
— про намір «регіоналів» організувати референдум щодо державності російської мови та вступу до НАТО:
— Заради того, щоб бодай ще на кілька тижнів утриматися при владі, вони готові оголосити державною мовою України навіть монгольську, а також вступити до всіх військових блоків водночас.
(прес–служба БЮТ)
Ганна Герман, депутатка V скликання від Партії регіонів
— про те, чому картка лідерки фракції ПР голосувала в парламенті в той час, коли сама Богатирьова перебувала в шпиталі на операції:
— Раїса Василівна вже з лікарні написала листа з дорученням, щоб її картка була присутня у залі, щоб її душа та її помисли були з нами. Я думаю, ви не сумнівалися, що душа і помисли пані Богатирьової є чесні і чисті.
(«Українська правда»)
Нестор Шуфрич, глава МНС і кандидат у депутати від Партії регіонів
— про те, чому можна ображати Президента, хоча «регіонали» й запропонували на час виборів «Кодекс честі» із забороною на образи політичних опонентів:
— Ющенко ж нікуди не балотується. Коли будуть президентські вибори, то, можливо, я утримаюся від своєї громадянської оцінки дій Президента... І я зараз не хочу цитувати, як він називав мене на Вінниччині... Те, що він під час доповіді брутально звернувся до мене на «ти»... Все ж таки, як то кажуть, ми з ним кіз разом не пасли і бджіл разом не розводили.
(«5–й канал»)
Павло (Лебідь), архієпископ УПЦ МП, намісник Києво–Печерської лаври
— про комуністів і більшу духовність СРСР, ніж сучасної України:
— Тут навіть оцінювати не потрібно, тому що це є істина. Я людина радянської доби і про цей час не можу сказати нічого поганого. Принаймні про сьогодення можна сказати набагато гірше. А комуністів я підтримую та поважаю й зараз. Як і вони, схиляюся до того часу, коли в нас була дисципліна. До Петра Миколайовича та його однопартійців звертаюся як до рідних і хочу подякувати за допомогу Церкві…
(www.kpu.net.ua)