Комуністи — прикриття для рейдерів
Ситуація не з простих. За версією деяких інтернет–видань, дійшло до того, що ЄБРР «заморозив» процес надання «Укррічфлоту» чергового, п’ятого, кредиту на суму 70 мільйонів доларів. Хто ж ризикуватиме, коли позичальника «трусить» і ззовні, і зсередини: численні комісії; колектив де–факто розділився у своїх симпатіях й антипатіях до керівництва компанії навпіл. «Олігархи усе роблять, аби захопити нашу Акціонерну судноплавну компанію, — стверджує голова комітету профспілки державного підприємства «Запорізький річковий порт» Євген Красильников. — А деякі компартійні керівники їх у цьому підтримують, ставлячи свої підписи під провокаційними зверненнями... ».
«Учасники акції протесту «кістками ляжуть», а не допустять захоплення перспективного виробництва», — запевнила голова профкому судноремзаводу Валентина Бідна. Акцентувавши також, що жоден із підписантів попередньо не вивчав ситуацію безпосередньо на місці. «Наразі акції «Укррічфлоту» сконцентровані в руках трудового колективу, — каже голова правління Антирейдерської спілки акціонерів «Укррічфлоту» Микола Зеленко. — А декому це не подобається!».
Керівники обкому, звиклі до організації власних протестних акцій, не стерпіли галасу під вікнами. Ніби хотіли розтлумачити, чого це парламентарій–комуніст Олексій Бабурін «сотоваріщі» долучився, на думку мітингувальників, до рейдерства (напис на одному з плакатів: «Кажемо «КПУ» — маємо на увазі рейдерство!»). Та річковики не пішли на компроміс із комуністами і порвали запропоновані їм документи. Цей факт, як і, власне, мітинг, помічник нардепа Бабуріна, секретар Запорізького обкому КПУ Олександр Зубчевський прокоментував як «черговий факт дискредитації комуністів». «Ліві», напевно, навіть механізм непрозорого перерозподілу власності намагаються використати винятково як інструмент пожвавлення партійного життя. Бо що насправді відбувається, з чиїх — і, головне, до чиїх рук (Костянтина Григоришина чи когось ще) «перетікають» капітали та основні фонди — для комуністів це не основне питання. А питань виникає вдосталь.
Механізм річкового переділу
На мітингу частина акціонерів, представляючи суднорембудзавод, річкові порт і вокзал, акцентувала на позитиві у роботі «Укррічфлоту». Доход АСК «Укррічфлот», приміром, упродовж двох останніх років зріс майже на третину — від 429 мільйонів до 564. Це дійсно так. Але ж чому тоді чисті прибутки компанії зросли всього на два мільйони? Де шукати ще 132 млн., цікавиться інша частина акціонерів, опоненти симпатиків президента компанії Павла Підлісного? Чи не розтринькано наші гроші на скуповування акцій «Укррічфлоту»?.. Прикметно, що рішення про їх додаткову емісію було прийнято не зборами 70 тисяч акціонерів, як це передбачено чинним законодавством, а голосами 11 членів правління АСК! Позапланову ж емісію ініціювали для обміну на акції збанкрутілих підприємств. Не яких–небудь, а підконтрольних пану Підлісному. У такий спосіб щонайменше третина акцій «Укррічфлоту», лідера і монополіста вітчизняного судноплавства, стверджують експерти, «перепливла» до компаній, котрі є начебто «партнерами президента АСК».
Є чимало підстав, аби висувати версію вірогідного перерозподілу власності — хтозна, до речі, якої власності: державної чи де–факто вже приватної? Сумнів логічний, якщо зважити також на факт, озвучений 27 квітня 2007 року на зборах акціонерів «Укррічфлоту». Навесні представники американської компанії Nextwort Investment, долучившись до публічної дискусії, забили на сполох із приводу передачі на баланс зареєстрованій на Кіпрі компанії «Укршиппінг лімітед» «Бугу» та деяких інших суден, збудованих за рахунок кредитних ресурсів, одержаних від ЄБРР. Ця ж компанія у статусі міноритарного акціонера сумнівні операції з акціями оскаржила в окружному суді Нью–Йорка, вимагаючи компенсації збитків, завданих їй представниками топ–менеджменту «Укррічфлоту». З відповідним клопотанням Nextwort Investment звернулася також до української Генпрокуратури.
З іншого джерела стало відомо, що Апеляційний суд Києва зобов’язав Генпрокуратуру «реанімувати» слідство щодо незаконності виведення активів АСК посадовцями «Укррічфлоту». Півбіди для власне колективу, якщо правління задіяло звичну для тіньового бізнесу схему ухилення від сплати податків — те ж, скажімо, переведення суден під прапор іншої держави; але хто візьметься (і здатний!) гарантувати, що це не є прихованим «вимиванням» активів?..
Протистояння між акціонерами і менеджментом загрожує АСК втратою своєї ніші в річних і морських перевезеннях (на внутрішньому ринку їх обсяг, за попередніми висновками експертів, уже скоротився майже на десять відсотків). Дана тенденція влаштовує хіба що конкурентів «Укррічфлоту», яких у Європі вистачає. Відтак вельми реальним є прогноз невчорашніх у бізнесі людей: конфлікт (і будь–які розслідування) буде спущено «на гальмах», якщо правління АСК і «бунтівники»–міноритарники знайдуть порозуміння. Найвірогідніший компроміс — терміновий викуп пакетів акцій в усіх невдоволених акціонерів (найнагальніше — в компанії Nextwort Investment). Навряд чи скупитимуться члени правління у перемовинах з американцями: ситуація квапить.