Після виборів — газова війна

Як стало відомо з конфіденційних джерел у Мінпаливенерго, песимістичний прогноз експертів про високі ціни на газ уже цієї осені має всі можливості справдитися. Енергетичний блок українського уряду з мовчазної згоди Прем’єра готується до ситуації, коли громадянам доведеться вже за кілька місяців суттєво підняти ціни за спожитий газ.

Щодня — мільйонні штрафи

Нещодавно інтернет–сайт «Українська правда» опублікував лист голови ради директорів компанії «Укртрансгаз» Ярослава Марчука до голови правління НАК «Нафтогаз України» Євгена Бакуліна про критичну ситуацію з розрахунками за спожитий газ перед ЗАТ «Укргаз–Енерго». У листі йшлося, що компанія «Укртрансгаз» уже заборгувала компанії «Укргаз–Енерго» майже 3 млрд. грн. і не має ні власного газу, ні достатніх ресурсів для закупівлі необхідних об’ємів на осінній період. «НАК «Нафтогаз» і підприємства НАК «Нафтогаз» фактично взагалі не мають ресурсів газу для його постачання українським споживачам протягом опалювального сезону, що створює всі підстави для штучних маніпуляцій «РосУкрЕнерго» і ЗАТ «Укргаз–Енерго» з цінами на природний газ протягом осінньо–зимового періоду 2007/2008 рр.», — зазначено у листі.

На цьому ж сайті було опубліковано відповідь НАК «Нафтогазу» на поширений лист про те, що заборгованість компанії нібито незабаром буде погашено. Зокрема, у вересні дохід підприємства складе
1,265 млрд. грн., з яких велику частину — 613 млн. — «Укртрансгаз» отримає від самого «Нафтогазу» в рахунок погашення заборгованості перед компанією за послуги з транзиту природного газу. Однак цих грошей недостатньо, щоб покрити вже існуючу заборгованість «Укртрансгазу» перед «Укргаз–Енерго» плюс постійно зростаючі штрафні санкції, які кожного дня збільшуються приблизно на 2 млн. грн. Це оптимістичний сценарій. Песимістичний варіант — «Нафтогаз» узагалі не надасть компанії необхідних коштів для покриття боргу, оскільки сам перебуває в скрутній фінансовій ситуації. Інакше він би не просив у Кабінету Міністрів «розстрочки» на наступний рік у сплаті своїх податкових зобов’язань, які виникатимуть протягом другого півріччя 2007 року. Уряд, до речі, своєю постановою від 18 липня ц.р. схвалив такий варіант, що означає: український бюджет збиратиме від «Нафтогазу» гроші, які мають надійти до кінця цього року, майже весь 2008 рік.

Палимо сьогодні, а там хоч не розвидняйся

Отже, у вересні, напередодні опалювального сезону, «Укртрансгаз» ризикує залишатися по вуха у боргах перед компанією «Укргаз–Енерго». А тим часом наступатиме період холодів, коли компанії доведеться шукати необхідні для опалювального сезону об’єми газу. Зауважимо, що з власного накопиченого газу залишатиметься небагато — сьогодні, всупереч Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», енергетичним блоком уряду прийнято рішення у третьому кварталі 2007 року частину газу власного видобутку (біля 2,2 млрд. куб. м) направити не до сховищ, а використати, зокрема, на компресорних станціях при транспортуванні російського газу через територію України до країн Європи. Це означає, що власний газ буде «спалений» уже сьогодні, а з наближенням опалювального сезону потрібні для країни об’єми «блакитного палива» компанії доведеться шукати на стороні. Купити їх можна буде у «РосУкрЕнерго» або «Укргаз–Енерго», тільки за цінами значно вищими, аніж собівартість. Нагадаємо, що «Укргаз–Енерго» належить компанії «РосУкрЕнерго», одним із засновників якого є російський «Газпром».

Хто стоїть за «РосУкрЕнерго» та «Укргаз–Енерго» в Україні, у пресі вже написано достатньо. Серед найбільш яскравих представників можна згадати нинішнього міністра палива та енергетики Юрія Бойка. Саме їм і спрямовуватиметься різниця у вартості ціни на газ для українських громадян восени цього року, за який останні платитимуть із власної кишені. Обрати інший варіант тоді буде неможливо — власного газу, щоб компенсувати частину витрат або забезпечити найбільш незахищених, держава в достатніх обсягах не матиме. При цьому винним у складній ситуації в очах суспільства буде не уряд, який «чесно» намагатиметься збити ціну на газ, а «РосУкрЕнерго» та «Укргаз–Енерго», що шантажуватимуть міністрів та НАК «Нафтогаз» високими цінами. Отака нехитра операція ціною в мільйони доларів.

Але і це ще не все. Як «вдячність» за надані послуги або у вигляді покриття за свої борги, українські державні енергетичні компанії незабаром можуть розпочати віддавати компанії «Укргаз–Енерго» цілу низку стратегічних для країни об’єктів. Йдеться не лише про газотранспортну систему, яка перебуває у відомстві «Укртрансгазу», про що недавно натякнув керівник «Нафтогазу» Євген Бакулін. У країни є ще один ласий шмат — газові родовища, які, за прогнозами експертів, можуть бути надзвичайно перспективними у майбутньому. Попри те, що в України є достатньо можливостей розробляти і видобувати газ власними силами, компанія НАК «Нафтогаз» у серпні цього року приймає абсурдне рішення залучити до цієї справи у якості інвестора «Укргаз–Енерго». Відповідно до домовленостей, річний прибуток, як і витрати, розподілятиметься між сторонами у співвідношенні 50/50.

Для чого Янукович «кришує» «РосУкрЕнерго»

Чому надра країни, її стратегічні об’єкти так бездумно розбазарюються під носом в уряду? Варто зауважити — всі питання, які стосуються функціонування НАК «Нафтогаз України», у тому числі кадрові, — компетенція Кабінету Міністрів. Проте жодних дій щодо виправлення ситуації досі урядом не вжито. А це означає, що Прем’єр–міністр Янукович повністю схвалює дії енергетичного блоку, у тому числі НАК «Нафтогаз України». Спостерігаючи без реакції на неготовність країни до опалювального сезону, віддачу стратегічних об’єктів третім сторонам без належних на це причин, тим самим він суттєво послаблює нашу енергетичну безпеку, а значить, відкриває можливості для спекуляцій і шантажу з боку Росії під час переговорів про ціну на газ вже наступного року.

У виборчий період питання вартості енергоносіїв, які імпортуються в Україну на наступний рік, не педалюються ні українською, ні російською стороною. З російського боку, порушити сьогодні питання підвищення ціни на енергоносії — це означає спровокувати антиросійські настрої (особливо в центральній Україні) і посприяти приходу до влади партіям демократичної коаліції. Однак «гладити по голові» нас ніхто не буде, незалежно від того, хто переможе на виборах. Це твердження повністю підтверджує досвід Білорусі, де навіть входження до Союзної держави Росії і Білорусі не врятувало останню від системного підвищення ціни на газ. Як і в ситуації з Білоруссю, вже цього року предметом торгів може стати газотранспортна система України. На жаль, попередні посили «Нафтогазу», Мінпаливенерго, уряду Януковича свідчать про те, що вони вже «дозріли» до того, щоб продавати українську «трубу» і власні добувні активи в обмін на кількарічний мораторій на підвищення ціни на газ.

Хочеться вірити, що, крім маріонеток із Партії регіонів і уряду Януковича, своє слово скаже українська громадськість... І на виборах, і після виборів.