Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
(з архiву «УМ».)
Фанат кумиру — друг, товариш і... співавтор. Ось так, перефразовуючи відоме, можна охарактеризувати ті зворушливо-плідні стосунки між музикантами та меломанами, які, як пересвідчуємося знову й знову, міцніють і прогресують. Ми вже писали про кілька кліпів, які для «Скрябіна» з власної ініціативи зробив один шанувальник-юзер, про конкурс сценаріїв до нового відео, що його на своєму сайті влаштували «Танки на майдані Конго»... А ось вам і ще один доказ того, що прихильники для своїх кумирів здатні не лише овації на грані психозу влаштовувати — вони й співавторами у творчості можуть бути.
«Сонячні дні» у кліпографії «Воплів Відоплясова» з'явилися саме у такий спосіб. Пісню Цоя Скрипка з товаришами реінкарнували ще в 2000-му, у рамках проекту «КІНО-проби». Згодом вона була перекладена Олегом Скрипкою, крім української, ще й французькою мовою і ввійшла до вевешного синглу «Мамай» та альбому «Файно». Композицію полюбили, її невтомно замовляли на концертах «Воплів», але знімати кліп на «Сонячні дні» в плани команди не входило, Скрипка готувався зафільмувати «Полонину».
Аж раптом — електронна вісточка з міста Волгоград. І писалося в листі, що в тій далекій від Києва землі живе людина, яка пережила по справжньому тугу, закладену в цю пісню, і що та людина вимальовувала свою тугу дні і ночі, забувши про їжу, забувши про сон. А коли малюнки склали — вийшов кліп, і туга геть щезла в тієї людини, наче розвіялась, як страшний сон. Андрій Лебедєв (автор відеокліпу «Сонячні дні») зiзнався згодом при зустрічі з вевешниками, що коли вперше почув пісню «Сонячні дні», щось защемiло в грудях: «...Мелодія постійно звучала в мені, спонукаючи уяву до візуальних образів. Я перебував наче в іншому вимірі, в іншому світі, всі запахи і фарби були для мене яскравіші і насиченіші, ніж завжди...»
Отож пан Лебедєв отримав величезне задоволення від роботи й ще більше «мерсі» від «Воплів», VV — новий кліп, а приказка «Без мене мене женили» тут зовсім недоречна. Оскільки так приємно, коли люди розуміють одне одного навіть на імпульсивному рівні, відчувають єдність душ через сотні кілометрів. Так тримати, кумири і прихильники!
Слова — Віктор Цой,
переклад Олега Скрипки
Біла гидота лежить під вікном,
Я ношу шапку й шкарпетки з вовни,
Мені всюди недобре і пиво в облом,
Як мені позбутися цієї журби
За вами, сонячні дні?
Зимно в руки і ноги і немає де сісти.
Ця доба мені схожа на нестерпну ніч
І так хочеться в теплу ванну залізти.
Мабуть, це мене позбавить цієї журби
За вами, сонячні дні.
Я напнутий журбою, я хворію і сплю.
Мені часом здається, що зима назавжди.
Ще так довго до літа, а я ледве терплю,
Але, мабуть, ця пісня позбавить мене
Журби за вами, сонячні дні.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>