В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Техніки в диспетчерській більше, ніж людей. (Фото автора.)
Коли з пораненої ноги фонтаном виливаються струмені крові або на тіло навалюється їдкий жар від палаючих дверей, розгубитися може будь–хто. Якщо людина залишається притомною, вона може дотягтися до телефону, згадати короткий — усього дві цифри — номер і попросити допомоги на тому кінці дроту. Але що робити в екстремальній ситуації тим людям, які не «товаришують» зі слухавкою, бо не можуть вимовити жодного слова і не чують запитань? Як людині з вадами слуху чи мовлення викликати «швидку» чи пожежників, як пояснити свою проблему рятувальникам? Працівники Київського центру зв’язку вже знають відповідь на це запитання.
Донедавна у глухонімих громадян, які втрапляли в халепу, залишався тільки один спосіб видряпатися з критичної ситуації — потрапити в поле зору людини, яка чує та говорить. І добре, якщо поряд будуть сусіди, родичі, друзі чи просто перехожі — вони зрозуміють, що людина в біді, і викличуть потрібну рятувальну службу. Але ж серцевий напад може статися в порожній квартирі, виразкова кровотеча може початися на безлюдній вулиці. Як діяти тоді? Дзвонити в рейку?
Як розповів «УМ» головний лікар Київської міської станції швидкої допомоги і медицини катастроф Анатолій Вершигора, у багатьох країнах світу цю проблему вже успішно розв’язали. Скажімо, в Німеччині глухонімі можуть викликати рятувальників за допомогою факсу (загальний номер на всю територію країни), СМС–повідомлень та електронною поштою. У деяких країнах громадяни з вадами слуху та мовлення можуть викликати швидку медичну допомогу, натиснувши спеціальну кнопку на телефонному апараті. Пристрій відразу ж передає закодоване повідомлення, в якому зазначені номер телефону, адреса абонента, додаткові дані про хвороби, лікарські засоби, що їх не сприймає організм, контактні телефони родичів та ін. Інформація потрапляє на дисплей до оператора рятувальної служби, а той направляє до пацієнта спеціальну бригаду.
У Росії вже працює загальний центр операторського телефонного зв’язку для глухих. Окрім СМС, факсу й «електронки», росіяни використовують текстофони — зручні пристрої для спілкування з третьою особою в діалоговому режимі. Завдяки операторам центру глухі можуть «поговорити» з сином чи подругою, записатися на прийом до стоматолога, дізнатися у вчителя, коли закінчуються уроки у дитини, поскаржитися електрику на іскри в проводці, викликати «швидку», міліцію або «замовити» працівника служби газу. Людина пише, що і в кого саме вона хоче запитати. Оператор телефонує, кому треба (сестрі, вчителеві, пожежникам, лікарям тощо), і передає їм прохання або запитання. Почуту відповідь оператор трансформує у текстове повідомлення, яке й відправляє глухому абонентові. Той може поставити уточнююче запитання й таким же чином отримати відповідь. Зручно, що й казати! Шкода тільки, що дуже дорого, і не кожна країна може дозволити собі такий технічний прорив...
Донедавна глухонімі в нашій країні могли тільки мріяти про аналогічний спосіб спілкування з аварійними службами. Втім, завдяки спонсорам ситуація змінилася на краще. Київське об’єднання Спілки самаритян України та Баварський союз робітничих самаритян виділили 45 тисяч гривень для технічного облаштування диспетчерської служби. БМФ «Панславія» закупив для нового центру мобільний телефон–комунікатор та партію «мобілок» — для тих столичних глухих, які не мали телефона. Оператор мобільного зв’язку «Київстар» надав спеціальний номер скороченого набору (п’ятизначний) для виклику швидкої допомоги за допомогою СМС.
Завдяки спільним зусиллям медиків та спонсорів удалося облаштувати центр операторської підтримки громадян із вадами слуху та мови для прийому викликів аварійно–рятувальних служб. Новий центр на базі Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф запрацює буквально через день–два. І після офіційного відкриття глухонімі кияни нарешті зможуть викликати «швидку» без сторонньої допомоги, відправивши СМС на спеціальний номер — аналог традиційного «03».
Як наголошують організатори, у повідомленні обов’язково треба вказати адресу (де сталося нещастя) і причину виклику (що саме сталося), за бажанням — зазначити телефон когось із родичів. Далі СМС без будь–яких змін переводиться в е–mail та передається на електронну адресу центральної диспетчерської столичної станції швидкої медичної допомоги. Абоненту відправляється СМС із текстом: «Ваш запит передано до швидкої допомоги, з Вами зараз зв’яжуться».
Диспетчерський центр працюватиме цілодобово — вночі чергуватиме один оператор, удень — двоє. Тому оператор о будь–якій годині швидко відреагує на отриманого електронного листа, з’ясує, що сталося з абонентом, і передасть естафету бригаді «швидкої». За потреби оператор натисне кнопку «Міліція», «ДАІ» чи «Служба газу» і передасть колегам екстрене повідомлення. Адже люди, які не чують, можуть звернутися до центру буквально з будь–яким «катастрофічним» питанням: когось побили хулігани, на когось перекинулася каструля з окропом, хтось помітив, як дим валить із сусідньої квартири. Глухонімий не відправить СМС міліціонерам чи пожежникам — у тих немає потрібного номеру. А от звернутися до центру операторської підтримки — будь ласка. Виходить така собі служба «911», тільки для специфічної аудиторії...
За словами голови київської міської організації Українського товариства глухих (УТОГ) Михайла Левицького, сьогодні в Києві мешкає близько шести тисяч людей з вадами слуху. І всі вони з нетерпінням чекають на відкриття спеціального операторського центру. Адже для більшості з них нова послуга стане єдиним шансом отримати допомогу в критичній ситуації.
Щодо мешканців інших міст і сіл, в яких також живуть люди, які не чують, ситуація поки залишається без змін. Хоча у планах «батьків» диспетчерського центру — створити всеукраїнську мережу. «Гадаю, ми випробуємо нову систему в Києві, а тоді запровадимо її в обласних центрах України, аби створити по всій країні безбар’єрне середовище для глухонімих людей», — поділився планами Анатолій Вершигора.
Поки що кожна СМС–ка на «аварійний» номер тарифікується по 30 копійок, але за тиждень–два повідомлення на спецномер стануть безкоштовними. Щоправда, невідомо, чи надовго. Зв’язківці всерйоз побоюються невгамовних «жартівників», які просто «обривають» безкоштовні телефони і завалюють номери різнокаліберним спамом. Медики сподіваються, що наш народ із розумінням поставиться до проблем глухих і не зливатиме інформаційне сміття на екстрений номер. Якщо ж абоненти будуть перевантажувати працівників «швидкої» хибними викликами, «Київстар» визначить якусь плату за СМС. Гроші, які беруться за зв’язок, забезпечать захист від «жартівників»...
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>