Політичні наміри — у щоденник

Перші осінні поїздки «нашоукраїнців» у регіони були пов’язані з Днем знань. Перебуваючи на Херсонщині, 1 вересня лідер блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Юрій Луценко навідався із вітаннями до Князе–Григорівської сільської школи. Екс–міністр пригадав свої шкільні роки та першу двійку (за невивчену таблицю множення), яка стала стимулом для навчання. Сама ж школа, в якій гостював Луценко, — недобудована. Юрій Віталійович узяв на себе зобов’язання за два роки довести сільський храм науки до ладу, і таке завдання записав у подарований йому щоденник. «Я чекатиму на оцінку, яку ви поставите мені у цей щоденник у 2010 році», — зазначив Юрій Луценко.

Другий номер у списку «НУНС» В’ячеслав Кириленко 1 вересня відвідав білоцерківську школу №16, де сам колись навчався. Він поклав квіти до барельєфа брата свого діда Миколи Кириленка, іменем якого й названа ця школа. У 1941 році дід пішов добровольцем на фронт, а у 1944–му йому посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу.

Того ж дня «нашоукраїнці» агітували на Дніпропетровщині, а в неділю об’їздили Харківщину. Перебуваючи в обласному центрі, Юрій Луценко нагадав, що «НУНС» твердо наполягає на перевиборах мера Харкова. «Як на національному рівні Партія регіонів не виконала власні обіцянки, так і на Харківщині проявила безвідповідальність та кругову поруку, представлену діячами Добкіним і Кернесом, — відзначив Луценко. — Я знаю, що Янукович готується виправити цю ситуацію, він обіцяв поговорити з ними «по–чоловічому». Проте після вчорашнього вивчення їхніх фотографій я не помітив слідів «чоловічої розмови».

Пан Юрій закликав голосувати за тих політиків, які виконують свої обіцянки. І додав, що після Помаранчевої революції політикум змінив свій підхід до електорату. «До цього політичні сили намагалися знайти феодалів, у підпорядкуванні яких були великі трудові колективи, змусити їх голосувати за потрібні партії, або найняти бандюків з битками, — відзначив Луценко. — Після Майдану політики почали ходити до людей і давати їм обіцянки замість того, щоб апелювати сьогодні до феодалів, застосовувати примусові методи. На мою думку, це саме те, що відбувається в цивілізованих країнах, де правильно побудовані відносини між політиками і виборцями».