Ця надзвичайна подія сталася близько півночі 20 серпня. Теплохід «Принцеса Дніпра», що курсував за маршрутом Київ — Тульча (Румунія), просто перед Дніпровським металургійним комбінатом у Дніпродзержинську раптом різко загальмував, розвернувся поперек Дніпра і застиг на місці, перекривши рух для іншого водного транспорту. Сумнівів не виникало — судно напоролося на підводну скелю. Буксир, який відразу після отримання сигналу тривоги відправили на підмогу з Дніпродзержинського річкового порту, намагався зняти теплохід з каменя, але всі його зусилля виявилися марними. Як на зло, того вечора рівень води у цьому місці Дніпра був дуже низьким. Тому вирішили використати буксир для евакуації 237 іноземних туристів, що перебували на теплоході. Стан людей, які на те, щоб опинитися у ролі екстремалів, сподівалися найменше, можна уявити.
Після доставки іноземців буксиром на берег їх потім відправили автобусом до дніпропетровських готелів. Понад 100 членів команди «Принцеси Дніпра» залишалися на місці.
Місцевих мешканців така надзвичайна подія не здивувала. Про скелі на цій ділянці Дніпра вони прекрасно знають. У тім числі й про ту, з якою зіштовхнулося судно, — її ніжно називають Наталкою.
Це ж підтверджує і начальник відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський річковий порт» Олександр Шандра. Як він зізнається, ділянка поблизу їхнього порту є однією з найнебезпечніших на Дніпрі. Отож і аваріями тут нікого не здивуєш. На камені потрапляють і пасажирські, і вантажні судна. Проте на мілину вони не сідають. Тут дуже різкий поворот і вузький прохід. Для того ж, щоб непередбачених ситуацій уникнути, необхідно його розширювати і поглиблювати дно. Саме щодо цього Олександр Шандра у місцевій пресі озвучив проблему, яку навряд чи доводиться розцінювати за прагнення просто виправдатися. Річ у тім, що раніше роботи з очищення русла покладалися саме на річковий порт. Коли ж річковиків стали звинувачувати у незаконному видобутку піску, вони «образилися» і відмовилися цим займатися взагалі.
Отож у двері постукала серйозна проблема. Її головна суть зводиться до того, як зробити рух на цій ділянці безпечним.
«Принцесу Дніпра» визволяли з полону майже добу. «З якоря» її зняли тільки після того, як Дніпродзержинське водосховище заповнили водою. Сама пробоїна поступово збільшилася до розміру 700 на 200 міліметрів. Отож, тимчасово її «вгамувавши», судно доставили до Запорізького доку, де зробили все для того, щоб про пошкодження пошвидше забути.