Європа щаслива і трохи п’яна

В Європі нова проблема — катастрофічне зростання алкоголізму. Соціологічна служба TNS OBOP, провівши на замовлення Єврокомісії масштабне опитування мешканців 27 країн­членів ЄС, з’ясувала: молоді європейці п’ють не так часто, але багато, а от ті, кому за 55 років споживають алкоголь майже щоденно, але в поміркованих кількостях. Щороку від алкоголю в ЄС гинуть близько 200 тисяч осіб.

П’яницілідери в ЄС — угорці та ірландці

Найбільш тверезою в ЄС виявилася Болгарія. 25 відсотків болгар заявили, що впродовж вечірки не допивають до дна навіть одного «дрінка». Наступними за такою ж стриманістю до алкоголю є німці (19 відсотків), латиші, литовці та кіпріоти (по 18 відсотків), італійці й люксембуржці (по 17 відсотків). Стосовно частоти споживання алкоголю, то третина мешканців Латвії, Литви, Естонії та Польщі вживають алкоголь не частіше одного разу на місяць. Натомість у Португалії майже половина респондентів зізналася, що п’ють щоденно і не менше двох порцій за раз.

На цьому тлі різко вирізняється Ірландія, 36 відсотків мешканців якої якщо вже беруться за чарку, то за раз «перекидають» три­чотири порції оковитої, а ще 34 відсотки визнали, що за один вечір випивають п’ять і більше порцій чогось міцного. Відразу за ірландцями розташувалися Фінляндія, Велика Британія та Данія, де відповідно 27, 24 і 23 відсотки опитаних заявили, що за вечір випивають понад чотири порції алкоголю.

Опитування — це одне, але є ще й сувора статистика. Газета «Непсабадшаг» повідомила з посиланням на урядові джерела, що в ЄС найбільше «банячать» угорці: 20 літрів, в перерахунку на 100градусний спирт, впродовж року на кожного мешканця (включно з немовлятами та немічними старими). Для порівняння: середньостатистичний поляк випиває впродовж року таку кількість алкогольних напоїв, яка в перерахунку дорівнює 13 літрам чистого спирту, росіянин — 15 літрів (з яких 35 відсотків припадає на пиво), швед — менше 10 літрів, а загалом середньостатистичний мешканець ЄС — 11 літрів. Що таке 11 літрів? Це приблизно тисячу півлітрових пляшок пива впродовж року. Із 10 мільйонів мешканців Угорщини 500 тисяч є хронічними алкоголіками, які споживають найдешевший алкоголь найгіршої якості і невстановленого походження. Для порівняння: в Білорусі, населення якої також становить 10 мільйонів, алкоголіків 140 тисяч.

«Непсабадшаг» повідомляє, що уряд уже розробив програму, яка має за мету обмежити споживання алкоголю. Це передусім обмеження годин продажу алкогольних напоїв та заборона на їхню рекламу. Загалом ЄС також виношують подібні плани.

Алкогольний туризм

Як спосіб боротьби з «алконавтами» окремі країни ЄС запроваджують все вищі ціни. Але це не завжди спрацьовує. Адже віддавна працює система алкогольного туризму, коли мешканці однієї країни їдуть до сусідньої, щоб набити багажник машини більш дешевими алкогольними напоями. Втім донедавна навіть не потрібно було залишати домівку, щоб отримати дешевше спиртне. Одним з принципів ЄС є свобода обміну товарів, тож дешевші вина чи горілку можна було замовляти у сусідів з доставкою додому — за посередництва пошти чи інтернету. Вищий суд юстиції ЄС нещодавно поставив бар’єр на переливанні алкоголю через кордони. Відтепер мешканці ЄС повинні платити встановлений в їхній країні податок на алкоголь, який їм доставляють додому за замовленням з інших країн. Якщо ж вони привозять випивку з­за кордону самі, то не повинні додатково сплачувати податок своєї країни, постановив суд. Тобто шлях для алкогольного туризму залишається відкритим. Більше того, Єврокомісія кілька місяців тому постановила підняти планку вартості алкоголю, який можна перевозити автомобілем з­за меж ЄС до однієї з країни ЄС з 175 до 300 євро на одну особу, а літаком чи кораблем — з 175 до 430 євро. Уряд Великої Британії заявив, що ця країна щороку втрачає на податках на алкогольні напої 1,5 млрд. євро, повідомляє БіБіСі, адже британці масово їздять закуповувати вино до Франції.

Війну з виробниками алкоголю програно

Не секрет, що за поширення алкоголізму в Україні відповідальні передусім виробники та рекламодавці. Не далеко втекла від нас і більш цивілізована Європа. Уряд Іспанії ще у вересні минулого року розробив проект закону про боротьбу з алкоголізмом серед молоді. Міністерство охорони здоров’я хотіло заборонити рекламу алкоголю в електронних ЗМІ з 6.00 до 22.00 та встановлення рекламних щитів поблизу шкіл і спортивних споруд. Також підлягали забороні будьякі натяки в рекламі на зв’язки алкоголю зі спортом («Наше пиво є спонсором збірної» тощо), суспільним життям, працею та сексом. Законопроект відразу ж розкритикували виробники вина та рекламні компанії. Вони зіграли на національних почуттях іспанців: «Уряд хоче заборонити рекламу найвідомішого національного продукту — вина». І спрацювало. Уряд на початку цього року відкликав законопроект із парламенту.

Чехія славиться не так вином, як пивом. Брюссель, починаючи з кінця минулого року, тисне на Прагу з вимогами підняти мінімальний акцизний податок на пиво принаймні до 4,5 відсотка. Спочатку Єврокомісія узагалі вимагала запровадити 31відсотковий податок на чеське пиво. Уряд Чехії минулого року двічі відмовився збільшити пивний податок на 4,5 відсотка. «Цілком зрозуміло, що відбувається конкуренція між вином і пивом. І ми не погоджуємося, що такий типовий чеський продукт як пиво ставиться в гірші умови», — заявив розчарований міністр фінан­сів Чехії Властіміл Тлусти. Відтак Брюссель змусив на якийсь час відступити.

ЄС із «сокирою» Горбачова

Єврокомісія у липні цього року представила план реформування виноробства, згідно з яким доведеться вирубати шість відсотків площ виноградників, повідомляє БіБіСі. Необхідність скорочення площ ЄК мотивує перевиробництвом дешевого низькоякісного вина. Щороку в ЄС витрачається приблизно 500 млн. євро на знищення нереалізованого вина.

Відповідно до п’ятирічного плану Єврокомісії, який був розроблений главою сільськогосподарської комісії ЄС Маріанн Фішер Боель, виноробам ЄС буде запропоновано грошову компенсацію за вирубку виноградників, які не становлять цінності. У перший рік реалізації плану на відшкодування пропонується виділити 420 млн. євро. За розрахунками Єврокомісії, цих грошей повинно вистачити на компенсацію збитків від вирубки 200 тис. гектарів виноградників. На підтримку виноробства в ЄС планується виділити 1,3 млрд. євро, ще чверть мільярда буде виділено на рекламу європейського вина за межами Союзу. Ці заходи сприятимуть не тільки примусовому підвищенню якості європейських вин, але також підвищенню цін на них.

Злочини «зеленого змія»

В Євросоюзі алкоголь щороку є причиною двох тисяч убивств та самовбивств, 200 тисяч загиблих в автомобільних аваріях, 115 тисяч передчасних смертей. Існуючі обмеження з продажу алкогольних напоїв є неефективними. Принаймні раз на місяць впиваються «наповал» щонайменше 100 мільйонів європейців, тобто кожен третій дорослий. 23 мільйони європейців є хронічними алкоголіками чи перебувають на різних стадіях залежності від алкоголю. І це проблема всього континенту, бо греки та іспанці п’ють уже більше горілки, ніж її одвічні споживачі — шведи та норвежці.

Щорічні витрати на лікування спричинених алкоголем хвороб, втрати від прогулів на роботі, матеріальні збитки в результаті автомобільних катастроф перевищують 125 млрд. євро, тобто становлять 650 євро в перерахунку на кожну родину.

Чи можна змінити ситуацію? Єврокомісія вважає, що так. І надзвичайно просто — збільшення ціни. Але виробники алкоголю роблять усе, щоб цього не сталося. У виробництві вина, пива та горілки в Європі задіяні 750 тисяч працівників. Вартість імпортованого та експортованого з ЄС алкоголю щороку перевищує 9 мільярдів євро. Уряди країн­членів Євросоюзу не мають ні відваги, ні засобів розпочати рішучий «хрестовий похід» проти такої потуги.

ДО РЕЧІ

Жіночий «градус»

Найбільше у світі п’ють ірландки. Такого висновку дійшли вчені п’яти університетів світу, вивчивши алкогольні схильності молодих (17—30 років) мешканок 21 країни. За наукою, до категорії тих, хто п’є багато, дослідники зараховували жінок, які за два тижні хоча б раз випивали чотири і більше порцій спиртного. Саме виходячи з цього критерію, вчені зробили висновок, що зловживають алкоголем 57 відсотків мешканок Ірландії, 33 — Великої Британії, по 5 відсотків — жінок з Німеччини, Греції, Італії, Румунії, Південо­Африканської Республіки. Мешканки України, Росії та інших країн колишнього Радянського Союзу цим дослідженням не були охоплені.