Приклад Шевченкового краю

30.08.2007
Приклад Шевченкового краю

Колорит форуму на Кобзаревiй землi.

                Як ніколи людно було того серпневого дня на вулицях села Моринці Звенигородського району. На батьківщину Тараса Шевченка з'їхався цвіт творчої інтелігенції Черкащини: письменники, художники, журналісти, священики, працівники культури та освіти області, знані політики. А також відповідальні за гуманітарну сферу представники влади всіх рівнів. Відбулися збори адміністративного та гуманітарного активу області — чи не перший такого роду форум на Черкащині.

                Передувала зібранню зустріч його учасників у Національному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» села Моринці, покладання квітів до пам'ятників Тарасу Шевченку, Матері, відвідання об'єктів заповідника, а також оглядини виставки майстрів декоративного прикладного мистецтва, шкіл мистецтв Звенигородщини, розгорнутої безпосередньо перед сільським Будинком культури, а також у його фойє.

                Зрештою у сільському Будинку культури відбулися і збори адміністративного та гуманітарного активу області, на яких виступили понад двадцять представників творчих спілок, освіти, культури, громадських організацій, і, звісно, представники влади.

                Ключовою стала доповідь голови Черкаської обласної державної адміністрації Олександра Черевка: «16 років Незалежності України: стан та завдання щодо подальшого розвитку гуманітарної сфери Черкаської області». Подаємо виклад промови.

 

                 Україна урочисто відзначає 16-ту річницю своєї Незалежності.

                До Дня незалежності йшло не одне покоління українців, та лише наприкінці бурхливого ХХ сторіччя, у 1991 році, ми остаточно реалізували цю можливість і стверджуємо: є вільний, великий український народ, який будує своє життя у нових умовах свободи. В державі вже в значній мірі сформовано необхідну політичну та економічну масу ринкових перетворень, однак період пошуку виважених і вірних шляхів дальшого поступу не завершився. Я б сказав, що цей пошук став ще більш інтенсивним.

                Великим надбанням цього пошуку є те, що за останні роки в Україні сформувалося розуміння: зараз, як ніколи, настав час, аби в державі була вироблена справжня гуманітарна політика, стратегія і пріоритети якої були б зрозумілі і, головне, сприйняті суспільством, його політичною і гуманітарною елітою.

                У виступі Президента України В. А. Ющенка на з'їзді блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», що відбувся 7 серпня ц. р., наголошено: «Україна буде успішною, якщо стоятиме на трьох непорушних опорах. Перша з них — це єдність країни та інтелект нації. Якнайшвидше ми зобов'язані відновити системну, проукраїнську гуманітарну політику і зміцнити єдиний гуманітарний простір країни.

                Так постане справжня пошана до державної мови та мов громад, громадянських свобод, науки та освіти».

                Сприймаючи слова Президента України до дії, хочу також зазначити, що блюзнірськи звучать твердження окремих політиків, начебто духовне життя залежить від економіки, мовляв, відродимо економіку, тоді й почнеться духовне відродження. І розквіт культури, й літератури, й мистецтва. Так ніколи не було, і доказ тому — вся історія світової культури.

Загальні тенденції розвитку гуманітарної сфери Черкащини

                Узагальнюючи надбання щодо гуманітарного розвитку області упродовж останніх років, необхідно зазначити:

                — оцінка ситуації та аналіз стану в гуманітарній сфері регіону в контексті загальнополітичних процесів дозволяє висловити глибоке переконання в тому, що, попри всі труднощі й негаразди, ми з вами зуміли спільними зусиллями не лише зберегти інфраструктуру та кадровий потенціал галузі, а й забезпечити помітний її розвиток, виробити і мати чітко окреслену програму дій на перспективу;

                — за останні роки дещо вдається зламати згубну практику щодо залишкового фінансування культури. За 2004—2006 роки видатки з місцевих бюджетів на фінансування культури зросли загалом у два рази. У 2007 році бюджетне фінансування галузі складає 84 млн. грн., що на 17 млн. грн. або 20,3 відсотка більше, ніж у 2006 році;

                — Черкащина стає все більш відомою та популярною в українському суспільстві і завдяки реалізації Державної програми «Золота підкова Черкащини».

                Без перебільшення скажу: її реалізація дозволяє не тільки зберегти національно-культурну спадщину, а й сприяє наповненню новим історико-державницьким звучанням сьогоднішнє національне оновлення, створенню в регіоні туристичної інфраструктури, додаткових робочих місць, соціальному розквіту селищ і сіл.

                Заслуговує на увагу той факт, що на виконання Державної програми «Золота підкова Черкащини» 17,6 млн. грн. використано на прокладання у сільській місцевості 85,6 км газопроводів, 4 млн. грн. — на капітальні ремонти 14 об'єктів освіти, 2 млн. грн. — на ремонт 8 об'єктів охорони здоров'я, 2 млн. грн. — на лагодження 8 закладів культури;

                — має позитивну динаміку і книговидання: якщо у 2005 році за кошти обласного бюджету видано 7 книг, на що затрачено 14,8 тис. грн., то у 2006 році уже видано 17 книг, на що затрачено 176,6 тис. гривень. У цьому році на книговидання асигнується з бюджету майже 300 тис. гривень;

                — місцева державна виконавча влада уважно і бережливо ставиться до кадрів галузі культури і мистецтва, створює їм усі умови для творчої роботи: з 2007 року за рахунок обласного бюджету призначено 20 іменних стипендій у галузі культури;

                — Черкащина стає привабливою як для своїх співвітчизників, так і для іноземних громадян як туристичний край. Сьогодні на туристичному ринку області працює 75 підприємств, з яких 12 — туроператори та 63 — турагентства. Лише за перше півріччя ц.р. вже побувало у нашому краї 18 тис. туристів та 12 тис. екскурсантів, обсяг реалізованих послуг склав понад 6 млн. гривень.

                Водночас слід визнати: далеко не все виходить так, як велить час. Не все робимо так, як вимагає утвердження незалежної України, її гуманітарної політики. А це потребує переосмислити рівень розвитку гуманітарної сфери регіону і окреслити стратегічні та середньострокові напрями на період до 2010 року.

Місце та роль Черкащини у формуванні гуманітарної політики держави

                Щонайперше, нам усім треба усвідомити, що Черкащина — духовний і державницький край України, що ми, як ніхто, відповідальні перед майбутніми поколіннями за державу.

                Без перебільшення скажу, що за нашими діями в царині гуманітарного розвитку спостерігає вся громадськість держави. До нас придивляються. Нас вивчають. На нас рівняються. З нами радяться.

                Тому Черкащина нині, як ніколи, повинна набути нового, поглибленого історико-державницького звучання у національному оновленні, яке у далекому минулому очолив Богдан Хмельницький, у визнанні та утвердженні України, як пророкував і відкривав людству Тарас Григорович Шевченко.

                Відродження України відбувається з цими великими іменами. І національним визнанням слід й надалі проторювати з Черкащини історико-духовну Дорогу державництва «Чигирин—Моринці—Канів—Київ».

                І саме ми, черкащани, зобов'язані робити все, аби кожен, хто ітиме цією Дорогою державництва, набував непохитної віри у свій народ, у свою Батьківщину, в її невмируще минуле і прийдешнє.

Розвиток української мови. Підтримка української книги         

                Звичайно, головні зусилля слід спрямувати на формування у громадян справжньої пошани до української мови. Нам не треба навіть зважувати на те, що нинішнім урядом України у цьому році розвиток української мови профінансовано на 2,4 відсотка, а на підтримку української книги фінансування досі не розпочате.

                Слово — неземна таємниця. Всі релігії вважають мову, з усім багатством її звуків, форм і правил, Божим даром, який людина одержує разом із життям. У Біблії записано: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було і Бог було Слово...».

                Тому в середньостроковій перспективі вся увага буде зосереджена на виконання схваленої обласною радою програми розвитку книговидавничої справи в Черкаській області на 2007—2011 роки. Її реалізація сприятиме створенню умов для видання та популяризації української книги. Зокрема, і надалі фінансуватиметься друкування часопису обласної організації Національної спілки України «Холодний Яр», творів письменників краю, забезпечуватиметься реалізація такого значущого проекту, як випуск тематичної серії книг «Реабілітовані історією. Черкаська область» тощо.

                Головне, що книги, випущені за кошти обласного бюджету, поповнюють бібліотечні фонди навчальних закладів та публічних бібліотек, яких нині на Черкащині функціонує 757. Зараз, як ніколи, зростає відповідальність митця перед суспільством і роль його твору, книги, які поширюються ним поміж люду. Бо твір, який пропагує зло і насильство, заряджає негативною психічною енергією не окрему людину, а уже частину суспільства.

                У зв'язку з цим доцільно пожвавити роботу експертної ради з питань розвитку книговидавничої справи, яка створена і працює при облдержадміністрації. Треба забезпечити реалізацію тих основних суспільно важливих проектів, які враховують запити закладів освіти і культури, мешканців області загалом.

                Прикро, але треба визнати, що на Черкащині слабо вирішується проблема інформатизації бібліотечної діяльності: функціонує лише 9 повноцінних Інтернет-центрів, бібліотеки області мають лише 44 комп'ютери (без врахування обласних бібліотек).

                З метою підвищення ролі бібліотек, а значить, книги, у формуванні гуманітарної сфери на місцях необхідно:

                — готуючи пропозиції до бюджету на наступні роки та внесення змін до поточних бюджетів, передбачати не тільки збереження бібліотечної мережі, а і поступове збільшення асигнувань на розвиток бібліотек, зокрема на ремонти та відповідне їх оснащення, вишукувати можливості для виділення бібліотекам додаткових коштів на передплату періодики, придбання найнеобхідніших друкованих видань, технічних засобів та обладнання, форм первинної бібліотечної документації;

                — необхідно якнайшвидше вирішити проблему інформатизації бібліотечної діяльності, зокрема відкриття у кожній, спочатку хоча б районній, бібліотеці загальнодоступних Інтернет-центрів, створення електронних каталогів інформації, вдосконалення роботи регіонального інформаційного центру, створеного на базі обласної універсальної наукової бібліотеки імені Т.Шевченка;

                — не допустити об'єднання сільських бібліотек із шкільними.

                У школах області навчально-виховний процес здійснюють більше 17 тисяч педагогічних працівників. За останні два роки ми зробили серйозні кроки щодо підвищення якості освітніх послуг, поліпшення соціального захисту учасників освітнього процесу. 140 учителів отримали квартири, 91 із них — у сільській місцевості. Педагогічним працівникам надано пільгові кредити на суму 2,7 млн. гривень.

                Надалі головне наше завдання —утвердження нової парадигми освіти, основою якої є всебічний розвиток людської особистості як рівновеликої цінності.

                Безумовно, час вимагає осмислення нових завдань щодо розвитку гуманітарної сфери і від вищої освіти. Нині в області навчається майже 57 тисяч студентів. Вищі навчальні заклади Черкащини здійснюють освітню діяльність за 207 спеціальностями загальним ліцензійним обсягом близько 27 тисяч місць.

                І треба допомагати молодим людям формувати свій світогляд, адже сучасному поколінню бракує усвідомлення, що ми живемо в державі, якої, образно кажучи, ще вчора не існувало і яку треба розбудувати саме як державу.

Заклади культури. Підвищення їх ролі у формуванні гуманітарної аури

                В області посилюється процес подальшого впливу на формування гуманітарної сфери закладів культури.

                Найперспективнішим, на наш погляд, є досвід діяльності центрів культури і дозвілля у Городищенському районі, що дає змогу збільшувати обсяг фінансових надходжень з різних джерел, у тому числі від платних послуг, зміцнювати матеріально-технічну базу.

                Однак у діяльності клубних закладів залишається низка невирішених проблем. І головна з них — кадрове забезпечення. Насамперед це стосується клубних закладів Драбівського, Смілянського, Христинівського, Чорнобаївського районів, де фахівців працює у межах 40—48 відсотків. Аналіз показує, що 35 відсотків працівників клубних закладів мають стаж роботи понад 30 років, 40 відсотків — понад 20 років. Це свідчить про необхідність залучення до роботи галузі молоді, здатної забезпечувати роботу клубних закладів у сучасних умовах.

                Чи маємо ми тут перспективу? Аналіз засвідчує, що у Канівському училищі культури і мистецтв навчається лише по одному представнику Лисянського і Христинівського районів, по три — із Жашківського, Звенигородського, Корсунь-Шевченківського, Маньківського районів. Водночас відділ культури і туризму Золотоніської райдержадміністрації зумів провести добру профорієнтаційну роботу та залучити до навчання в Канівському училищі понад 20 студентів, більшість з яких неодмінно повернуться до рідних сіл і працюватимуть у закладах культури. У Черкаському музичному училищі мало студентів з Кам'янського району, а в Уманському училищі — з Маньківського і Катеринопільського районів.

                Для збереження та забезпечення повноцінної діяльності закладів культури клубного типу, аматорських колективів необхідно вирішити такi пріоритетні завдання:

                — формування ефективної моделі фінансового та ресурсного забезпечення клубних закладів;

                — створення у процесі реорганізації обласного центру народної творчості якісно нової установи — обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв «Шевченків край». Цю роботу слід розпочати невідкладно з тим, щоб завершити її не пізніше квітня 2008 року;

                — збереження існуючої моделі клубних закладів, аматорських колективів та кадрового потенціалу, беручи до уваги те, що будь-які необачні кроки органу культури щодо їх оптимізації неминуче назавжди ліквідують як об'єкти культури, так і штатні одиниці;

                — з метою розвитку культури, аматорського мистецтва, необхідно значно активізувати проведення обласного фестивалю народної творчості, присвяченого 195-й річниці від дня народження Т. Г. Шевченка та 55-й річниці утворення Черкаської області.

                Загальнодержавного вирішення потребує утримання початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, зокрема виділення субвенцій із державного бюджету на підтримку їхньої діяльності. Відомо, що утримання однієї мистецької школи вимагає виділення з місцевого бюджету 60—70 відсотків коштів, передбачених на всю галузь, що зумовлює значне недофінансування клубних і бібліотечних закладів, їх зубожіння. Наприклад, галузі культури міста Сміли виділено з бюджету міста у 2007 році близько 3 млн. грн. і тільки на утримання двох мистецьких шкіл звідти доведеться виділити 2 млн. грн. Це обтяжливо для галузі.

                Скорочення обсягів фінансування дитячих мистецьких навчальних закладів стало причиною помітного (на 160 осіб) зменшення кількості учнів у Канівській дитячій школі мистецтв. Нас хвилює, що продовжується спроба Черкаського міськвиконкому запровадити якісь реформації у позашкільній освіті дітей і юнацтва обласного центру. Є навіть наміри скоротити бібліотечну мережу.

                У нинішніх умовах мають настирливіше працювати і музейні заклади, особливо над створенням науково обгрунтованих, високо естетичних експозицій, виставок, розробкою і впровадженням концепцій застосування у роботі маркетингового та інноваційного підходів із метою збільшення необхідної частини фінансування.

Реалізація Державної програми «Золота підкова Черкащини»

                Дбаючи про підвищення ролі Державної програми «Золота підкова Черкащини» у формуванні гуманітарної аури краю, слід зосередити увагу на таких питаннях:

                — у цьому році на виконання програми з державного бюджету виділено лише 25 млн. грн., що значно менше потреби. Однак, це не означає, що окремі роботи будуть припинені, або взагалі не виконуватимуться. За кошти з державного бюджету завершуються розпочаті об'єкти, а надалі туристична інфраструктура створюватиметься за рахунок інвестиційних проектів;

                — відроджуючи в селах заклади історико-культурної спадщини, необхідно забезпечувати і комплексний розвиток цих населених пунктів.

                Словом, відновлюючи на селі Будинок культури, храм, треба відновлювати і виробництво, цим самим забезпечувати зайнятість сільських мешканців. Важко уявити туристичну привабливість села, коли його селяни не мають роботи.

                Для розгляду та вирішення цього питання створювалася комісія, давалися доручення, аби упродовж лютого цього року було розглянуто кожний населений пункт, що входить у програму, стосовно його економічного розвитку. Доручалося виробити план практичних дій щодо кожного сільгосппідприємства, залучення до роботи в цих селах ефективних інвесторів, а головне — господарів.

                Ці плани рекомендувалося розглянути в райдержадміністраціях, на сходках сіл, сесіях місцевих рад.

                Колегія облдержадміністрації вже найближчим часом розгляне хід виконання цих доручень.

                Не менш важливим питанням є дотримання чинного законодавства щодо врегулювання земельних відносин на селі стосовно працівників культури, освіти, медицини тощо.

                Вважаю доцільним, аби до кінця цього року це питання було розглянуте і вирішене по кожному селу. Персональну відповідальність тут нестимуть голови райдержадміністрацій і голови районних рад.

                І ще про одне. Так трапилося, що в 2005—2006 роках органи місцевої державної влади та місцевого самоврядування активно займалися реставраційними та будівельними роботами і дещо випустили питання щодо наповнення цієї програми сучасним духовним змістом.

                Тому ми чекаємо від митців нових творчих доробків, які б наповнювали сучасним змістом історико—культурну спадщину Черкащини.

                Обласна державна адміністрація і обласна рада уже зробили перші практичні кроки щодо відновлення активної діяльності лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка — Черкаського народного хору, який був і надалі повинен залишитися пісенно-духовним осердям нашого краю.

Завдання щодо розвитку туристичної діяльності

                Перед тим, як повести мову про розвиток туристичної діяльності в регіоні, слід зазначити, що в туристичну інфраструктуру області входять 39 державних музеїв та 9 історико—культурних заповідників, працює близько 60 баз відпочинку, 36 готелів, 3 гуртожитки для приїжджих, 30 дитячих оздоровчих таборів, 6 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв та 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для дорослих.

                Ефективно використовуючи наявну базу, треба активно працювати над розвитком сільського зеленого туризму — одного з найперспективніших напрямів туристичної сфери в області. Нині ми маємо в області лише 70 осель, господарі яких надають послуги сільського зеленого туризму.

                2008 рік, як відомо, проголошено Роком туризму в Україні. Але на сьогодні найбільшою проблемою галузі є проблема кадрового забезпечення, особливо у структурах райдержадміністрацій та міськвиконкомів. Досі не виконано доручення голови облдержадміністрації щодо введення штатної одиниці державних службовців із питань туризму. Необхідність уважного ставлення влади до розвитку туризму пояснюється тим, що в області є природні запаси унікальних мінеральних вод, в тому числі високої мінералізації. Все це — великий потенціал для розвитку та розбудови курортно-рекреаційної індустрії, що неодмінно стане привабливим для інвесторів.

                У зв'язку з цим необхідно, аби голови міст та районів приділяли постійну увагу обстеженню своїх територій із метою виявлення місцевого потенціалу зон відпочинку та оздоровлення для розробки відповідних інвестиційних проектів, а також проектів щодо розвитку сільського зеленого туризму, відтворення місцевих народних промислів.

Роль засобів масової інформації у забезпеченні розвитку гуманітарної сфери

                Звичайно, у формуванні здорового гуманітарного середовища велика роль відводиться і засобам масової інформації.

                В області виходить 354 друкованих видань, з яких лише 35 газет належить органам влади. Решта засновані недержавними структурами: 120 видань фінансують суб'єкти підприємництва, 85 — засновані фізичними особами, 38 — осередками політичних партій. Саме це свідчить про вільні можливості висловлювати думки з будь-яких питань, розглядати суспільні явища з різних точок зору.

                Ми не поділяємо пресу на державну і недержавну. Практика наших регулярних зустрічей з журналістами незалежних і комунальних видань, проведення прямих ефірів, відвертість в оцінках подій, роз'яснення наших дій і намірів розвіюють будь-які підозри щодо неповноти чи об'єктивності інформації.

                Хочу наголосити керівникам органів місцевої влади: головний наш напрям співпраці із засобами масової інформації полягає в тому, що влада і преса мають бути партнерами в розбудові держави, прискоренні її соціально-економічного та духовного розвитку, формуванні громадянського суспільства.

Роль і місце держави у формуванні гуманітарної політики

                Безперечно, провідну роль щодо формування якісної гуманітарної політики повинна відігравати держава.

                Ми в Україні відроджуємо Україну. І це нікому не загрожує ні втратою територій, ні духовних цінностей.

                Правда, тільки не треба чекати, щоб хтось нам сформував нашу національну гуманітарну ауру. Кожен має зробити це сам. Демократія тим і добра, що при демократії не держава обмежує людину, а людина будує державу. І саму себе. І своє гідне життя.

                Інтелігентність — це не стільки інтелектуальна, скільки морально-психологічна категорія. Тому з особливим акцентом зазначу, що теперішній час вимагає, аби в Україні, як і на Черкащині, зокрема була повернута віра в інтелігенцію.

                Загалом в області функціонує сiм творчих спілок, наукових та культурологічних об'єднань, до складу яких, на професійній основі, входить майже 800 митців та творчої і наукової інтелігенції.

                Значну роль у формуванні гуманітарної аури відіграє церква. Підтримуючи і розвиваючи православну віру на Черкащині, а також всі інші релігійні конфесії, ми повинні чітко усвідомити: за кожним храмом, релігійним осередком стоїть громада — це наші люди.

                І тому я категорично хочу наголосити головам районних державних адміністрацій, головам рад та головам міст і сіл — необхідно якнайшвидше зняти всі питання щодо землевідведення, всіляко підтримувати релігійні конфесії у прагненні будівництва нових храмів і реконструкції діючих. Та й самим не забувати бути прихожанами і подавати добрі приклади в шанобливому ставленні до Бога та дотриманні його десяти заповідей

                Без перебільшення скажу, що нинішня інтелігенція Черкащини — це ядро гуманітарної сфери краю. І нині на часі формування нових стосунків влади і працівників гуманітарної сфери. Влада, як ніколи, відкрита для співпраці. І ця співпраця має створювати нові форми партнерства та співробітництва.

                Практика суспільного життя засвідчує, що лише на основі глибокого аналізу стану справ та визначення стратегічних напрямів розвитку можна вибудувати своє майбутнє.

                Влада усвідомлює: економічне зростання має сенс, якщо воно працює на кожну, без винятку, людину.

                І одним із пріоритетних питань є забезпечення гідної заробітної плати.

                Посилюючи мотивацію до легальної продуктивної зайнятості, цього року передбачається збільшити до 40 відсотків питому вагу заробітної плати у доходах населення.

                Загалом заробіток зросте більш як на 27 відсотків проти 2006 року і становитиме 1 тис. 80 гривень. Загалом за 6 місяців ц. р. заробітна плата в області вже зросла на 26,1 відсотка і становить 977,1 гривень. За червень ц. р. оплата праці вже становить 1116,6 грн., ріст 28,8 відсотка.

                Одним із наших головних завдань на найближчі два—три роки є забезпечення питомої ваги заробітної плати в собівартості продукції не менше 50 відсотків. Це є обов'язковою європейською вимогою щодо вступу до СОТ.

                Звичайно, хотілося б, аби цією проблемою і переймалися уряди. Однак, дійсністю є те, що нинішній уряд України з початку 2007 року в два рази уповільнив динаміку щодо приросту реальних доходів і реальної зарплати громадян України. Якщо у 2005 році ці прирости складали 21 відсоток, то нині — лише 11 відсотків.

                Якщо в 2005 році опоненти звинувачували сили, які об'єдналися навколо Президента України В.А.Ющенка, у тому, що вони формують і виконують державний бюджет проїдання, то нині ні Президент, ні демократичні сили не можуть погодитися з тим, що Україні нав'язується і реалізується бюджет недоїдання.

                Враховуючи цю ситуацію, Президент України В. Ющенко, як гарант прав і свобод громадян, виступив із соціальними ініціативами, реалізація яких у наступному році дозволить не лише відновити динаміку щодо реальних доходів і реальної зарплати громадян у 2005 році, а значно її наростити, навіть подвоїти, потроїти.

                Щодо фінансового забезпечення діяльності митців, то, за ініціативою Президента України В. А. Ющенка, вже з 1 січня 2008 року заробітна плата працівників культури, освіти і науки, медицини буде збільшена на 58 відсотків.

                З метою підтримки сільської інтелігенції встановлюються 20-відсоткові надбавки до посадових окладів сільських працівників культури, освіти, медицини.

                Головне зараз — аби суспільство визначилося у своїх уподобаннях і твердо уяснило, хто на ділі може забезпечити люду підвищення його добробуту, гармонійного розвитку його духовних потреб.

                Загалом же особливість історичного моменту полягає в тому, що саме ми зобов'язані створити на місцях таку гуманітарну ауру, яка б функціонувала задля людей, була б засобом забезпечення та підвищення їхнього добробуту, була б гідна цього краю.

                Ми зобов'язані діяти так, аби Людині в незалежній Україні почувалося зручно і добротно.

* * *

                Учасники зборів адміністративного та гуманітарного активу області прийняли резолюцію, у якій намітили цілу низку заходів, а також звернулися до Кабінету Міністрів України та до Міністерства культури і туризму України щодо невідкладного вирішення на державному рівні першочергових завдань розвитку гуманітарних питань.