Синдром кролячого ока

                Красивим словом «кон'юнктива» медики називають тонку прозору плівку, яка захищає очне яблуко від пересихання, а також від потрапляння бактерій, вірусів, порошинок, смітинок та іншої дрібноти. Утім прозорою та блискучою плівка залишається тільки у здоровому стані. Коли в кон'юнктиві виникає запалення, вона червоніє, набрякає, свербить і всіляко заважає окові виконувати свої безпосередні функції. Людині починає здаватися, що їй за повіки насипали піску, який не вимивається водою. З очей ллються сльози, а часом навіть гнійна рідина, яка під ранок підсихає і намертво склеює вії. Клінічна картина може ускладнитися загальною слабкістю, головним болем та підвищеною температурою. За сприятливих умов кон'юнктивіт можна вилікувати за 5 днів, за несприятливих — отримати хронічне запалення слизової ока. Наша розповідь — про те, що треба робити, аби не прокидатися вранці зі «склеєними» віями, не позирати навколо червоними, наче у кролика, оченятами, і не витрушувати з «дзеркал душі» неіснуючий пісок.

Бактерiї йдуть в атаку

                За словами кандидата медичних наук, лікаря відділення увеїтів (запалення судинної оболонки ока) Інституту хвороб очей і тканинної терапії імені Філатова Олександри Зборовської, кон'юнктивіт можна легко «підчепити» і на суші, й у воді: «У Чорному морі влітку можна знайти все що хочеш! Як правило, це бактеріальні та вірусні кон'юнктивіти, збудниками яких є бактерії, ентеро- та аденовіруси».

                Власне, спричинити інфекційний кон'юнктивіт можуть будь-які мікроорганізми: віруси (наприклад збудники ГРВІ), бактерії (стафілококи, гонококи, стрептококи і навіть хламідії) та грибки. А занести інфекцію в око — простіше простого. Варто лише людині добряче потерти очі брудними руками (наприклад, під час збирання картоплі чи після поїздки в метро) або скупатися в забрудненій водоймі (особливо в прісній непроточній воді). Крім того, зараза може залізти в око разом із «тухлою» тушшю для вій та з контактними лінзами, які неправильно зберігалися або використовувалися довше відведеного терміну експлуатації.

                Кон'юнктивіт, як і більшість інфекційних захворювань, буває гострим та хронічним. Гострий трапляється несподівано і протікає бурхливо: ввечері ніби все було гаразд, а вранці — повні очі гною. Хронічний проявляється поступово й протікає в'яло: очі не червоні, а з рожевими прожилками, вії вранці трохи підлипають, але вдень гній наче не з'являється. Відповідно гостру форму лікувати легше (минає максимум за тиждень), а хронічну — складніше (треба докладати зусилля протягом 4—5 тижнів).

Що робити, аби позбутися кон’юнктивiту?

                Окулісти кажуть, що навіть найефективніші ліки виявляться безпорадними перед гострим гнійним кон'юнктивітом, якщо пацієнт буде неправильно їх застосовувати. Тому при лікуванні запалення слизової ока, яка супроводжується гнійними утвореннями, треба пам'ятати, що:

                1. Немає сенсу відразу закапувати очі спеціальними краплями, якщо в кон'юнктивальному мішку (щілиною між повіком та очним яблуком) зібрася гній або слизові відшарування. Адже там живе настільки багато мікробів, що для їхнього знищення не вистачить і цілого флакону антибактеріальної рідини. Щоб ліки дісталися до джерела інфекції й почали діяти, треба спочатку промити «мішок» з гноєм, а вже тоді капати ліки на очищені тканини. За словами Олександри Зборовської, для промивання можна використати дуже легенький (ледь рожевий) розчин марганцю, чайну заварку, настоянку ромашки або ж, на крайній випадок, звичайну кип'ячену воду, охолоджену до комфортної температури. 

                2. Хворому краще не пропускати прийом ліків, а пропустивши, не вживати добову дозу за один раз. Що зазвичай робить пацієнт, який пропустив декілька закапувань ока? Згадавши під вечір про необхідні процедури, заливає око потрійною дозою ліків, а потім дивується, чому одужання відсувається на невизначений термін. Медики пояснюють: користі від такого лікування буде мало, оскільки в кон'юнктивальний мішок за раз «влазить» лише одна крапля цілющої рідини. Решта витікає на щоку, і краплі не дають жодного лікувального ефекту. Тому лікарі радять капати потроху, але часто.

                3. Головна проблема крапель полягає в тім, що вони дуже швидко вимиваються з ока. Якщо в пацієнта течуть сльози або виділяється багато гною, вже через 20 хвилин після закапування ліки залишать свою «робочу зону» — від крапель залишаться тільки патьоки на щоках. Відповідно ліки не встигнуть повбивати потрібну кількість бактерій, «недобиті» мікроби народять «дітей», стійких до левоміцитину, і кон'юнктивіт стане хронічним. Тому рясносльозим пацієнтам не підходить 6-8-разове закапування на день, яке традиційно прописують лікарі. Таким хворим слід капати левоміцитин щогодини — ці краплі дають лише місцевий антибактеріальний ефект і не створюють загрози передозування.

                4. Коли людина спить, за віками створюються ідеальні умови для розмноження бактерій. Мікроорганізми, не знищені краплями та мазями вдень, в цьому «термостаті» можуть оклигати. Гній буде витікати на вії та склеювати короткі волосинки так, що вранці хворому важко буде розплющити очі. Тому пацієнту важливо промити очі перед сном чаєм чи ромашкою та закласти за повіки тетрациклінову мазь — її антибактеріальної дії вистачить до ранку.

                5. При гострому гнійному кон'юнктивіті в жодному разі не можна закривати око пов'язкою. Як наш народ любить «прискорювати» одужання? Щільно закриває хворе око марлею, носовою хусточкою або шматком будь-якої тканини і думає, що таким чином надійно захищає орган від бактерій, які у великій кількості літають в оточуючому повітрі. У результаті «зовнішні» мікроби справді не потрапляють на слизову ока, але пацієнтові не стає від цього легше. Навпаки, медики спостерігають у таких хворих погіршення стану. Чому? Пов'язка заважає окові кліпати, тобто виконувати рухи, за допомогою яких кон'юнктива очищується від гною. Відповідно «внутрішні» бактерії активніше розмножуються, гній накопичується та застоюється під повіками і може зашкодити роговиці ока. Лікувати таке ускладнення доведеться довгенько.

                6. Лікувати кон'юнктивіт треба ще три дні після того, як зникнуть симпоми захворювання. Те, що очі набули нормального кольору і перестали боліти, зовсім не означає, що на слизовій ока не лишилося одиничних бактерій. Якщо не добити всіх «агресорів», вони знову почнуть розмножуватися, очі почервоніють, а людина отримає хронічний кон'юнктивіт з особливо стійким до антибіотиків штамом мікроорганізмів. Щоб позбутися цього, пацієнту доведеться витратити більше часу і більше грошей...

                7. Пацієнт мусить пам'ятати, що гнійне запалення слизової ока, як і будь-яке інше захворювання бактеріального походження, чудово передається контактним шляхом. Тому хворий має користуватися окремим рушником, окремою подушкою, власною носовою хусткою, щоб не заразити оточуючих. Крім того, жінці, яка перехворіла на кон'юнктивіт, краще викинути свою туш для вій та придбати нову. Річ у тім, що на щіточці цього косметичного засобу могли поселитися патогенні бактерії, занесені з хворого ока. При використання такої туші красуні гарантоване не лише грандіозне подовження вій, але й повторне зараження очей...