Кузня Пегаса

28.08.2007

                Серед фестивалів поезії, що відбуваються нині в Україні, вінницький форум лицарів ритму і рими «Підкова Пегаса» може претендувати на особливе місце, хоч і проводили його всього лиш удруге. По-перше, масштабом дійства. Існуючі поет-фести зазвичай є одноденками, вінничани ж розстарались на повноцінну триденну програму з кількома різноплановими конкурсами, учасниками і водночас глядачами стали 58 поетів із різних міст, а до складу журі запросили відомих літераторів Івана Андрусяка, Павла Вольвача, Олексія Зараховича, Ігоря Павлюка. По-друге, відмовою від регіонально-містечкового характеру і серйозною спробою зробити заявку на «всеукраїнськість» — принаймні на ньому широко були представлені Південь, Схід та Центр країни. Із Заходом, правда, поки що не склалось, звідти був один-єдиний посланець — франківчанка Богдана Шацька.

                Можливо, якраз географічним фактором і пояснюється, що переважали тексти російською мовою (за оцінкою на око, їх було не менше як три чвертi). А можливо, при персональному формуванні тусовки зіграло роль, що ініціаторами та організаторами «Підкови Пегаса» спільно з видавцем Миколою Кротенком були члени вінницького поетичного гурту «Лірики Т», які пишуть здебільшого російською. Втім ця ознака була не принциповою, а, скоріше, випадковою. Як розповів член оргкомітету (і за сумісництвом міфолог гурту) Сергій Негода, дві головні мети фестивалю — створити діалог між поетами російськомовними та україномовними і відкрити нові, молоді імена.

                Наскільки успішним виявиться діалог — покаже час, тим паче що україномовний сегмент має всі підстави для употужнення в майбутньому. А от що стосується відкриттів, то їх наразі два. Гран-прі, а також приз глядацьких симпатій дістався киянці Ірині Цілик, а друге місце і спеціальний приз (він так і називається — «Відкриття фестивалю») завоював харків'янин Віталій Ковальчук.

                Для Ірини Цілик, випускниці Театрального університету імені Карпенка-Карого за спеціальністю «телережисер», серпнева удача стала органічним продовженням попередніх успішних кроків до визнання. У 2001 році у неї був гран-прі літературного конкурсу «Молоде вино», а місяць тому видавництво «Факт» випустило першу поетичну книжку «Ці». Крім того, Ірина закінчила знімати свою першу ігрову короткометражку Blue Hour, з якою планує брати участь у конкурсному показі міжнародного кінофестивалю. Обидва види мистецтва вона вважає необхідними для самореалізації, бо поезія виражає начало жіноче, а режисура — чоловіче.

                Щодо інших «розділів» фестивалю, то на поетичному рингу переміг Влад Клен (Запоріжжя), на конкурсі гумористичної та іронічної поезії — Юрій Сегеда (Вінниця), а кращим слемером визнали Віталія Ковальчука.

                В оцінці загального рівня «Підкови Пегаса — 2007» думки членів журі дещо розбіглися. На думку Андрусяка і Павлюка, більше половини конкурсантів явили добрі поезії, явно провальних виступів майже не було. А от Вольвач налаштований набагато критичніше: «Враження таке, ніби побував на засіданні чергового розширеного літоб'єднання, де жіночки від Луганська до Чопа придавлені Цвєтаєвою і Ахматовою, а чоловіча частина не може вилущитися з естетики Вознесенського та Євтушенка. Хоча і були приємні винятки. Загалом же останнім часом витворилась ситуація — і не тільки у Вінниці! — що українська поезія ніби є доважком до решти. Українським культуртрегерам треба бути активнішими».