Куди крокує Укоопспiлка?

21.08.2007

                Не маючи можливості на відвертий з вами діалог і жодної впевненості в тім, що буду вами почутий, я звертаюся до вас через пресу в формі відкритого листа. Сподіваюся в такий спосіб отримати відповідь на запитання, пов'язані з моїм нещодавнім звільненням з посади першого заступника голови правління «Укоопспілки».

                Нагадаю, що тему мого переведення на посаду вашого першого заступника ви озвучили ще у 2004 році, періодично повертаючись до неї впродовж наступних двох років. Але на всі ваші пропозиції я відповідав відмовою.

                Остання розмова на цю тему відбулася 27 листопада 2005 року під час вашого приїзду до Рівного. Після тривалих роздумів я погодився на переведення до центрального апарату «Укоопспілки» з огляду на наступне: по-перше, посаду першого заступника наполегливо пропонує голова правлiння, і, по-друге,  впевненість у тім, що на новій посаді я зможу зробити багато корисного для кооперації України та забезпечення моєї сім'ї.

                На посаді першого заступника голови правління «Укоопспілки» я робив усе можливе для створення фундаментальних передумов з метою реформування споживчої кооперації України як цілісної системи. Незважаючи на обережні застереження окремих моїх колег-кооператорів, я вірив, що ви повністю розділяєте і підтримуєте такі ініціативи.

                Насправді ж все це виявилося абсолютно непотрібним для вас і вашого найближчого оточення. Для вас існує лише один критерій: оцінки підлеглих — це їхня відданість вам особисто.

                Першим «дзвінком» стало ваше рішення продати мені квартиру на кабальних і неприйнятних умовах замість обіцяного житла для мене і моєї сім'ї.

                Ініціювання вами безпрецедентної перевірки Рівненської облспоживспілки за період мого головування (12 комісій упродовж трьох місяців), прийняття абсурдного рішення про виселення моєї сім'ї із квартири та незаконне звільнення за надуманими мотивами є логічним продовженням наперед продуманого вами сценарію.

                Чому ж не вписався я до вашого двору?

                Напевно, тому, що ми дійсно з вами різні. Я 24 роки чесно і добросовісно працював у споживчій кооперації, зміцнюючи та розбудовуючи її. Відомі на всю Україну здобутки Березнівських кооператорів і той факт, що лише за останні три роки Рівненська облспоживспілка стала місцем проведення п'яти республіканських семінарів, є переконливим підтвердженням цьому.

                І, навпаки, за період вашого правління, особливо впродовж останніх 10 років, методично знищується споживча кооперація України, перетворюються на руїни надбання поколінь справжніх кооператорів.

                Ви з усіх трибун заявляєте про те, що зберегли кооперацію. Насправді ж, як вважають пайовики, керівництво не спромоглося вберегти навіть те, що перебувало у прямому підпорядкуванні Укоопспілки.

                Так, у 1992 році правлінням Укоопспілки з метою позбутися зайвих господарських клопотів і проблем прийнято рішення про безоплатну передачу у комунальну власність 22 ринків міста Києва. Як наслідок споживча кооперація втратила сотні мільйонів гривень. У цьому ж році в порядку компенсації Укоопспілці було передано у власність два об'єкти нерухомості та близько 30 магазинів у Києві фактично у довічне орендне користування на пільгових умовах. Де все це сьогодні?

                Адмінбудівля по вул. Борисоглібській, 5 та приміщення магазину по вулиці Порика, 18 у місті Києві продані у вересні 2004 року за ціною, значно нижчою за ринкову. Київське міське споживче товариство, яке безпосередньо підпорядковане Укоопспілці і яке здійснювало в орендованих магазинах торговельну діяльність, перетворилося на жалюгідне збанкрутіле утворення, залишивши «з носом» десятки кредиторів і майже 800 пайовиків.

                Наступне. П'яті збори ради Укоопспілки п'ятнадцятого скликання 17 червня 1992 року прийняли постанову «Про основні принципи закріплення внутрішніх відносин права власності в споживчій кооперації України». Згідно з постановою, майно Укоопспілки було закріплене за Укоопспілкою, Кримспоживспілкою та всіма облспоживспілками.

                Це було справді об'єктивне і справедливе рішення. Адже всі ці підприємства створювалися і розбудовувалися за кошти централізованого фонду капіталовкладень, який формувався за рахунок відрахувань усіх облспоживспілок.

                Проте 23 квітня 2001 року приймається рішення реорганізувати всі спільні підприємства шляхом приєднання до Укоопспілки. Після завершення процедури реорганізації вже ніхто не перешкоджав та ніщо не заважало правлінню Укоопспілки приймати будь-які рішення з питань продажу чи оренди об'єктів нерухомості та цілісних майнових комплексів у місті Києві та по всій Україні. За останні чотири роки із 46 реорганізованих підприємств 24 продані чи втрачені через процедуру банкрутства, тобто більше половини. А це — торгові бази, заводи, санаторії, автотранспортні, будівельні та інші підприємства.

                Де поділись сотні мільйонів гривень? Адже Укоопспілка не має жодного підприємства, яке хоч би умовно було приведене у відповідність до сучасних норм і стандартів.

                Розпродаж кооперативної власності, яка є надбанням кількох поколінь пайовиків, як хвороба, поширюється і в облспоживспілках.

                Так за згоди керівництва Укоопспілки менш ніж за 5 млн. гривень продано ринок «Сумський» у центрі Харкова. Вся процедура відбулася напрочуд швидко: відповідні рішення Укоопспілка прийняла за лічені дні замість 30 передбачених. За приблизними підрахунками пайовики недоотримали щонайменше 5 мільйонів гривень, понад 1 мільйон втратив державний бюджет.

                Перипетії навколо Ізмаїльського ринку (4,2 га землі вартість у кілька десятків мільйонів доларів США) і адресний продаж бази відпочинку «Біла акація» Одеської облспоживспілки є ланками одного ланцюга.

                Наступною темою для детальної уваги є передача в оренду кооперативного майна.

                Так, наприклад, за  договором оренди, від 1 березня 2000 року Укоопспілка передала для ТОВ «Автосоюз» 1300 кв. м. приміщень першого поверху адміністративного будинку по вул. Хрещатик, 7/11 у  користування терміном на 10 років. Вартість оренди становить 26,0 тис. доларів США на місяць. 1 червня 2002 року підписана додаткова угода, відповідно до якої орендна плата зменшена до 17,5 тис. доларів США на місяць на весь період оренди, тобто до 1 червня 2010 року. Після детального вивчення мною всіх документів «таємної папки» була розпочата процедура вирішення цієї проблеми в судовому порядку. Як наслідок, 4 серпня 2006 року укладено прямі угоди з орендарями, за якими «Укоопспілка» отримує щомісячно майже 104,0 тис. доларів США, тобто в шість разів більше.

                Аферою століття та цинічним обманом мільйонів пайовиків є прийняття так званої Програми розмежування і закріплення власності в споживчій кооперації з постійним внесенням до неї змін та доповнень. У результаті кількість пайовиків зменшилася майже на дві третини, і процес скорочення їх чисельності невпинно продовжується. Але навіть ті люди, членство яких у споживчій кооперації обраховується десятками років і які є пайовиками сьогодні, марно чекають обіцяних з високих трибун пай-часток у майні споживчої кооперації. Вони ніколи їх не отримають ні в натуральному, ні в грошовому вигляді.

                Таким чином, моя публічна оцінка реального стану споживчої кооперації, бажання реформувати і структуризувати систему та перекриття тіньових фінансових потоків стали фатальними для мене і є справжньою причиною мого звільнення.

                Але запевняю вас, — десяткам тисяч справжніх кооператорів відомо про те, що нині відбувається в споживчій кооперації.

                Закликаю вас, Станіславе Григоровичу, наберіться сміливості, погляньте на себе і своє найближче оточення з боку і прийміть хоча б один раз у житті мужнє рішення: звільніть споживчу кооперацію від себе...

Член правління «Укоопспілки»
М. В. ЛЮДВIЧУК.