Ті, хто кіно піднімають

                Олексій Хорошко як оператор відзняв уже понад сто рекламних роликів та музичних кліпів — «окліпував» Росаву, російську групу «Фабрика», Серьогу, Марiю Бурмаку, Поплавського остання робота — новий кліп для проекту «Шанс». У 2006 році він разом із Любомиром Кобильчуком створив перший україномовний повнометражний фільм «Штольня», який, проте, отримав багато негативних відгуків у пресі та серед глядачів. Але ця невдача не змусила Олексія відступитися від кінематографа. За два роки він планує відкрити під Києвом свою кіностудію. А поки вона будується, Хорошко шукає сценарії для майбутніх фільмів. Для цього створив проект «Сценарна майстерня».

                — Кажуть, що через два роки ти плануєш відкривати власну кіностудію під Києвом?

                — Це взагалі-то був секрет, а ти вже звідкись дізналася, — посміхається Олексій. — Так, потихеньку будую — вже є ділянка, готується проект. Звісно, це не буде Голлівуд під Києвом, просто міні-студія, з кількома павільйонами, в яких я міг би знімати фільми. Власне, це студія, яка відповідатиме вимогам сучасного українського кінематографа і сьогоднішній ситуації в кіно. Великого кіно в Україні немає, тому немає й сенсу будувати велику кіностудію.

                — Хто дає гроші на будівництво кіностудії?

                — Поки вкладаю у все свої кошти, а надалі залучатиму інвесторів.

                — Знаю, що зараз ти шукаєш молодих сценаристів. І для цього створив проект «Сценарна майстерня». Розкажи про нього.

                — Кіно починається зі сценарію, немає його — немає фільму. А проблема в тому, що сценаристів в Україні катастрофічно не вистачає. Так от, мета «Сценарної майстерні» — навчити людей, які того бажають і мають якісь задатки таланту, писати якісні сценарії. Сценарій — це як математика: є свої формули, похідні, відомі і невідомі, тобто це ціла складна і велика задача, яку сценарист має вирішити. Ми набираємо групи десь по 8 осіб, безкоштовно читаємо їм лекції, знайомимо з основними законами сценаристики. Потім пропонуємо написати синопсис, обираємо найкращі ідеї, а з їхнiми авторами підписуємо угоди про створення для нас сценарію. Звісно, ми, роблячи лекції безкоштовними, несемо певні матеріальні збитки. Але зараз такий переломний період у розвитку нашого кінематографа, коли треба чимось поступитися, дати людям інформацію, навчити і потім вже очікувати якогось сценарного буму. Українська кіноіндустрія ще в напівмертвому стані, але я впевнений, що за кілька років ситуація докорінно зміниться, і ми матимемо стабільно 3-4 українські художні фільми щорічно. Для того щоб ми їх мали, треба «виростити» гарних сценаристів. Цим «Сценарна майстерня» і займається. Тому що покладати у цій справі надії на державу, наші ВУЗи, як показує досвід, марно.

                — Прослухати лекції у «Сценарній майстерні» може кожен?

                — Ні, є дві умови. Перша — ми беремо людей, які вже чогось досягли в літературній справі, мають творчий доробок. І друга умова — вік до 30 років. Ці люди не мають якихось радянських заморочок, у них інший менталітет. Ми не хочемо знімати фільми зі старими радянськими персонажами, цього й так достатньо у серіалах. Ми ж хочемо робити, по-перше, не серіали, а по-друге, стрічки, орієнтовані на молоде покоління.

                — Але ж в останній групі, яка слухала лекції «Сценарної майстерні», були й люди за 30?

                — Остання група — це виняток із правил. Її учасники — лауреати цьогорічної «Коронації слова». Я був у журі конкурсу, перечитав багато робіт і побачив, що є дійсно талановиті люди. Ми вирішили навчити тих, хто бажає. Плануємо набрати ще одну «коронаційну» групу, але  напередодні самого конкурсу. В його організаторів є база даних учасників, які вже не перший рік надсилають свої роботи, але так і не стають переможцями. Вони хочуть зробити щось для цих людей. Тому деякі з них будуть відібрані і ще перед конкурсом прослухають наші лекції.

                — Уже чотири групи прослухало курс лекцій. Скільки сценаріїв вам дали ці групи?

                — У кожній групі був один переможець, який написав по сценарію. Але навіть ті, чиї ідеї нам не сподобалися спочатку, можуть потім, коли вигадають щось інше або допрацюють те, що є, зв'язатися з нами і запропонувати співпрацю. Вже є дві комедії — одна молодіжна, інша — містична, і один бойовик.

                — «Штольня» отримала не дуже гарні відгуки як від преси, так і від глядачів. Якісь висновки для себе зробив?

                — «Штольня» — це перш за все цінний досвід. Тепер я знаю, що зробив не так і як це зробити правильно наступного разу. Ну не вчать у нас у країні, як робити фільми. Основна помилка в тому, що ми взяли тему, неодноразово використану в інших фільмах. Просто дуже хотілося, щоб наша стрічка була схожа на ті голлівудські, які ми бачимо в кінотеатрах, але не вийшло. Сценарій на 70% був дієспроможним, але вимагав доопрацювань. Дещо з того, що було в сценарії, ми не змогли відзняти так, як воно б мало виглядати. Але всі ці мінуси проаналізовані і більше таких помилок не буде.

Лєра ЛАУДА.