«ВВ» із «Гайдамаками» співатимуть за колючим дротом

                На День незалежності любителям неформальних святкувань доведеться розірватися на тисячу дрібних хом'ячків, щоб встигнути в усі місця, де відбуватимуться цікаві й нестандартні акції. Насамперед прийдеться вибирати між другим музично-літературним андерграундовим фестивалем «День Незалежності з Махном», де виступатимуть «Мертвий півень», «Мед Хедс XL», «Танок на майдані Конго», письменники Сергій Жадан, Олесь Ульяненко, Павло Вольвач, Лесь Подерв'янський, етнофестивалем «Підкамінь», на якому гудітиме «Замкова Тінь», «Пропала грамота» і «Кому Вниз» та фестивалем «Європейський міст» — «Кордон 803» за участю відомих гуртів із Польщі: «Габакук», «Ву Ву», «Закопавек», «Арка Ноя» — та наших: «ВВ», «Гайдамак», «Флайzzи» і «Ковчег Ноя». При тому всьому фестивальному багатстві в кожному порядному місті чи містечку в той день теж своя сцена і забава до рання. Душа болить, а серце плаче, розриваючись.

                Якщо розбирати фести конкретно, то «Махно» проходить уже вдруге, і, хто любить анархію, не проміняє її ні за що на світі. «Підкамінь» спантеличив люд попередньою організацією, коли все перенесли через катастрофу з фосфором. А от музичне дійство на кордоні проходитиме вперше, то, може, туди чкурнути? Все ж таки організовують поляки, точніше, підтримує президент Польщі, а сприяє Міністерство закордонних справ Польщі, Польський iнститут у Києві та посольства України в Польщі і Польщі в Україні. На сцені виступатимуть метри етнороку. Ведучими будуть для українців — Ігор Пелих, для поляків — Малгожата Кожуховська та Роберт Лещинський. Концерт проходитиме на кордоні у Долгобичові (Грубешівський повіт, Люблінське воєводство) і в Угринові Сокальського району на Львівщині. З цього можна зробити висновок, що на фестивалі має бути «всьо чотко». Втім є деякі але...

Колючий дріт, сцена в поляків і прикордонник Ігор Пелих

                Цей шмат кордону, як виявилося, пережиток радянського режиму. Тут є і колючий дріт, і рів — усе, як у концтаборі. Ну не доросли ми до Європи, що поробиш, але й тримати нас за колючим дротом теж якось не по-людськи. Концерт буде по два боки кордону, але сцена стоятиме у поляків. Ті українці, хто матиме закордонний паспорт і візу, зможуть перетнути кордон і пострибати під сценою, «другосортні» дивитимуться на екран, тверезих поляків і колючий дріт. Весела картина, чи не так? Стефан Батрух, голова Фундації духовної культури пограниччя, каже, що поляки хочуть приєднатися до святкування Дня незалежності України і бачать наше європейське майбутнє. «Вже зовсім скоро Польща ввійде до Шенгенської зони, і це матиме конкретні наслідки для громадян України, — каже пан Батрух. — Ми не хочемо, щоб цей кордон став другою Берлінською стіною, тому придумали ідею концерту. До того, як кордон стане «шенгенським», ми організовуємо цю музичну зустріч молоді, щоб показати Європі, що Україну не можна ізолювати від ЄС».

                Олег Скрипка має закордонний паспорт, хоче бути Європою і виступати без особливих запрошень на сценах у різних країнах світу. Він як рокер про музичні європейські хіт-паради знає багато, бо доводилося свого часу спільні концерти давати. Каже, що переглянув програму і побачив гурт «Ву Ву».

                 — Ми з ним майже тезки. З «Ву Ву» виступали разом у Києві десь у 88-му. Тоді ми знали про музику один одного, але вже сьогодні нам про це нічого не відомо. Таке враження, що берлінська стіна виникла за так званої незалежності України, а ми тільки починаємо її валити ось цим концертом. І треба погодитися з тим, що не ми йдемо до Європи, а вона тягне нас за вуха, — пояснює Олег Скрипка.

                На концерт з української сторони вирішили запросити в ролі прикордонника ведучого Ігоря Пелиха, який своєю харизмою має замінити двох польських. Він погодився без вагань, бо родом з Тернополя і йому польська культура ближча за російську. Пригадує, що покійна бабця навіть виправляла листи з Польщі, і він весь час мріяв побувати в цій країні. Аж якось зранку до нього прийшла повістка до армії, і вже ввечері Ігор був у солдатській формі в Перемишлі. Каже, що спробує в якомусь селі поблизу роздобути кашкет прикордонника.

                 — Якби в нас були всі такі прикордонники, як я, то Україна вже давно була б у ЄС, — жартує Ігор Пелих.

Якби в роті виросли гриби, то фестивалі були б на кожному кордоні

                Олега Скрипку цілком влаштовує дата — 25 серпня. Навіть більше, він тішиться, що поляки приєднаються до святкування Дня незалежності України. От у Словаччині, за його словами, проводиться тиждень бардівської пісні в кожному куточку країни водночас. І при тому кожна сцена має свого слухача. І було б добре, якби, крім внутрішньоукраїнських фестивалів, концерти проводилися ще й на кордоні зі Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Білоруссю, Росією, а не тільки з Польщею.

                Наступного року над організацією музично-кордонного дійства попрацюють краще. Цього року фінансова підтримка була від Міністерства закордонних справ Польщі, тому поляки, як каже Стефан Батрух, мусили поставити сцену на своєму боці. Але сподіваються, що наступного разу вона стоятиме або на самому кордоні, або в Україні. Олег Скрипка бачить значно простіший спосіб вирішення проблеми кордону. Щоб і вам, і нам, то нехай поляки виступають на українській сцені, а українці — на польській. І саме такий варіант, швидше за все, чекає «Європейський міст» — «Кордон 803» у 2008 році.

                Та, може, це й на краще, що концерт буде поділений колючим дротом. Бо поляки хоч і брати, а п'яніють значно швидше за українців. Тому пиво для них — напій алкогольний, вживання якого заборонене на концерті. Організатори кажуть, що для українців не можуть таких правил вводити. Хоча теж поставлять браму, через яку пропускатимуть на концерт без пива і блоків цигарок. Щоб ніякої контрабанди. Бояться, аби поляків жаба не задавила, коли дивитимуться на українця з пивом і безмежною кількістю дешевого тютюну. Єжи Онух, директор Польського Інституту в Києві, каже, що перед тим, як зайти за браму, можна вжити «еліксиру» скільки влізе. Бо що вартий польсько-український рок без українського пива?