Молочна ріка, «каналізаційні» береги

                Молочна — річка невеличка. Як і ще з десяток інших малих річок регіону, вона починає струменіти з гори Могила-Токмак Приазовської височини (звідси і її назва у верхів'ї — Токмачка). Прозміївшись територією чотирьох районів Запорізької області, вона добігає Азовського моря і покірно впадає в обійми Молочного лиману.

                За своє коротке, у сенсі кілометражу, життя малі річки живлять флору і фауну, напувають рятівною вологою поля, хутори і села. Люди ж традиційно не шанують чудодійні витвори природи, «збагачуючи» довкілля продуктами цивілізації. Молочна відчуває це на собі вже у селищі Чернігівка.

                Збудували в цьому райцентрі житлові будинки, а ладу їм не можуть дати. Протягнули від п'ятиповерхівок каналізаційні труби саме в бік річки, на березі якої, метрів за тридцять від води, влаштували яму-відстійник. Донедавна ще встигали відкачувати звідси фекальні стоки й вивозити їх за Чернігівку, у більші відстійники. З часом поруч вирили ще одну яму, але частина фекалій почала прориватися в річку. Спершу це сприймалося як аварійна ситуація, упродовж останнього ж року з лишком смердючий потічок у річку тече постійно.

                Зауважу, що місцева влада не спостерігала, а діяла. Селищний голова Анатолій Кордій повідомив, що довелося змінити начальника управління житлово-комунального господарства, що неодноразові SOS чернігівчан почули і в Києві: МНС виділило було 150 тисяч гривень для нормалізації системи перекачування каналізаційних стоків за райцентр. Кошти з бюджету надійшли наприкінці грудня (!), проте комунальники Чернігівки працювали цілодобово, аби їх освоїти, а не повертати до казни, зауважив пан Кордій: «За кілька тижнів ми завершили ремонтні роботи і встановили насосну станцію другого підйому. Нею перекачуватимемо каналізаційні стоки за селище, у ставки-відстійники. А вже після цього почалася тяганина. На ремонт пішло менше часу й нервів, аніж на клятих бюрократів!».

                Першими бар'єр-несподіванку звели місцеві «енергобарони». Дозвіл на пуск станції? «Дзуськи, — здивували селищну раду керівники Чернігівського району електромереж. — Спершу переробіть енергозабезпечення під перший рівень». Анатолій Кордій каже, що в проекті, узгодженому з усіма службами, передбачається третя категорія, згідно з якою можливе знеструмлення об'єкта на добу. Перша — це безперебійне постачання струму. Ліпше? Так, але ж для цього від іншого фідера потрібно прокладати ще одну лінію! Це вже «поза проектом», відтак і фінансування ніхто — у розпал фінансового року! — не відкриє. Та й для чого? Добовий простій насосної станції, якщо таке й допускатимуть енергетики, особливої проблеми для довкілля не становитиме.

                Аби ввести насосну станцію, сільчани звернулися по допомогу до облдержадміністрації. Відразу два заступники голови, Олександр Бережний і Геннадій Фукс, втрутилися в ситуацію. І бюрократи, схоже, почали думати не тільки про свої інтереси... Принаймні вони пообіцяли підписати «всі бумаги». Доки ж вони «передумують», фекалії i досi стікають у річку. Тому береги в Молочної аж ніяк не кисельні...

                Днями пробний пуск насосної станції таки відбувся. Проте фахівці кажуть, що її запуск не остаточно знімає в Чернiгiвцi проблему каналiзації: від кількох житлових будинків, такий уже тут недолугий проект водовідведення, стоки й надалі струменітимуть до примітивних вигрібних ям. Однак це вже все ж таки менша біда для довкілля...