Поблизу села Мусіївка, що в Хорольському районі, врочисто відкрили пам'ятний знак жертвам «червоного» терору. Тут, біля підніжжя високого хреста, на мармуровій плиті викарбувані імена двох жінок і вісімнадцяти чоловіків — усього двадцяти загиблих земляків. Звідки така «кругла» цифра? Насправді та вбивча арифметика була і залишається ще жахливішою, ніж може видатися на перший погляд...
Адже йдеться не про полеглих за часів так званих «сталінських» репресій, на які сьогоднішні «продовжувачі справи великого Леніна» намагаються списати всі злочини комуністичного режиму. Рівно два десятки тамтешніх селян віком від 27 до 80 років більшовицькі опричники-чекісти без суду і слідства розстріляли на цьому місці 18 травня 1921 року, тобто в період, коли радянською державою керував її засновник — «добрий дідусь Ленін».
Саме під «наймудрішим» керівництвом пролетарського вождя передовсім для того, щоб «утихомирити» селян, які повставали проти найбрутальнішого «викачування» їхніх хлібних запасів численними продзагонами й «уповноваженими» заїжджими активістами, повсюдно запровадили практику розстрілу заручників. За одного вбитого чекіста або радянського активіста одразу розстрілювали дев'ятьох чоловіків і одну жінку. Оскільки ж поблизу Мусіївки знайшли трупи двох активістів, то й кількість жертв бузувірської «відплати» автоматично подвоювалася...
До речі, й досі достеменно не відомо, хто саме й за що позбавив життя тих активістів. Бо ж розстрiл вiдбувся після того, як вони добряче «напригощалися» на весіллі в одному з довколишніх сіл і пізно ввечері поверталися до Хорола. Нападали на непроханих гостей з ідейних спонукань повстанці, чи то був звичайнісінький грабунок у часи «смути», коли можна було поплатитися життям навіть за власні добрі чоботи? Сьогодні зрозуміло тільки одне: більшовицьких карателів пошук істини цікавив найменше. Натомість уже наступного дня вони виконали норму «червоного» терору: зібрали двадцять заручників — ні в чому не винних трудівників-хліборобів (!) — вивели їх за село й усіх розстріляли.
За радянських часів навіть згадувати про обставини та справжнє підгрунтя тієї трагедії було небезпечно. Тож місцевому краєзнавцю, ветерану праці Михайлу Бойку довелося збирати спогади земляків, документи, що проливали світло на цю «білу (чи таки червону від крові) пляму» в історії рідного краю, буквально по краплинах. А тепер за підтримки Хорольської райдержадміністрації, сільськогосподарського товариства «Мусіївське» й тамтешньої сільради збулася і його мрія про увічнення пам'яті земляків. На урочистостях з нагоди відкриття пам'ятного знаку особливо хвилюючими були виступи близьких родичів та нащадків розстріляних більшовиками селян.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
