Сам собі дантист

                Здавалося б, із тим арсеналом засобів для чищення та догляду за зубами, яким сьогодні володіє цивілізований світ, люди мали б викреслити зі свого лексикону такі страшні слова, як карієс і пародонтоз, і назавжди забути, як виглядає стоматологічне крісло та бор-машина. Пасти з відбілюючим ефектом, гелі з кальцієм, спреї з фтором, щітки-енерджайзери з наїжаченими голівками — все це мало б позбавити землян від проблем із гнилими дірками та несвіжим диханням. Втім роботи для зубних лікарів чомусь не меншає, а запущених випадків, навпаки, стає більше. Стоматологи бідкаються, що сьогодні їм доводиться смикати корінці, видаляти зубні нерви й ставити протези 15—16-річним пацієнтам! Причому йдеться не про дітей вулиці, а про цілком благополучних нащадків із «середньостатистичних» родин. Як стверджують спеціалісти Американської стоматологічної Асоціації, така ситуація виникла через те, що сучасні гомо сапієнс не вміють чистити зуби, зберігати зубні щітки та правильно користуватися численними засобами для догляду за зубами.

«Жуйка» зуби не врятує

                Завдяки масштабній рекламі навіть школяр знає, що після їжі в роті порушується кислотно-лужний баланс. У цей час на зубах моментально утворюється нашарування з патогенних мікробів та решток вашої їжі, яка стала поживою для каріозних монстрів. Небезпечний «коктейль», яким вкриваються нечищені зуби, спричиняє розвиток карієсу та хвороб ясен. Тому, власне, чистити зуби треба після кожного прийому їжі.

                Для більшості зрозуміло, що драїти до блиску зуби треба після сніданку чи вечері, а не до прийому їжі. Втім стоматологам трапляються непоодинокі екземпляри гомо сапієнс, які летять до ванни чистити пір'ячко відразу після підйому, а вже потім запихаються на кухні бутербродами й заливаються солодким чаєм. Відповідно, бактерії цілий день жирують на рештках їжі, розмазаної по емалі, й чекають на вечірнє годування. Причому жувальна гумка —хоч з ксилітом, хоч без нього — ситуацію не врятує.

                Як нагадують представники Американської стоматологічної асоціації, жодна «жуйка» не зможе повноцінно замінити зубну щітку. Гумка справді вичищає поверхню зубів від нальоту та перебиває неприємний запах із рота. Але найнебезпечніші в плані карієсу ділянки — у проміжках між зубами — при цьому залишаються брудними. Карієс, який виникає в цих зонах, часто «пролазить» під ясна і псує корінь. Такий зуб виглядатиме цілком пристойно, аж поки не згниє зсередини. Як цього уникнути? Дружити з щіткою!

                 Утім пройтися півтора раза щіткою по емальованому «фасаду» — не значить почистити зуби, говорять стоматологи. Фахівці підрахували, що на грамотне чищення зубів людина має витрачати не менш як три хвилини. Тоді від гігієнічної процедури справді буде користь. Адже драїти до блиску треба всі поверхні всіх зубів! Навіть важкодоступні зуби мудрості треба відшкрібати з усіх боків. Спочатку треба пройтися щіткою по зовнішній поверхні всіх лівих зубів, потім передніх, потім правих, далі почистити жувальні поверхні на верхній щелепі, на нижній. Потім слід перейти до внутрішньої поверхні зубів — у такій же послідовності. Менш як за три хвилини цього не зробиш.

Коли щітці пряма дорога на смітник

                Утім бувають ситуації, коли чищення зубів замість користі приносить лише шкоду — якщо зубна щітка стає розсадником патогенних бактерій та грибків. Як розповів «УМ» завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Богомольця, доктор медичних наук, професор Сергій Крамарєв, якщо вся родина користується однією зубною щіткою, двоє-троє здорових членів сім'ї можуть «підхопити» заразу від одного, хворого на ангіну чи фарингіт. З цієї причини кожна людина повинна мати власну щітку і ні з ким її не ділити. Зберігати важливий предмет гігієни треба за принципом: одна щітка — одна склянка (футляр, чашка тощо). Мила сімейна звичка класти кілька щіток в одну посудину може призвести до того, що інфекція швидко перейде від хворого до здорових членів родини. У цьому реклама не бреше — мікроби справді вміють «перелазити» з однієї щітки на іншу.

                Крім того, пацієнт інфекційного відділення після одужання обов'язково має замінити зубну щітку на нову — щоб уникнути повторного зараження. Особливо безжально треба викидати щітку, яка служила людині під час гострого тонзиліту (запалення мигдаликів), фарингіту (запалення глотки), гінгівіту (початкового запалення ясен) тощо. Це найпростіший і найефективніший спосіб позбутися патогенних бактерій, які шикували на щітці пiд час хвороби...

                У віснику Американської стоматологічної асоціації наводяться поради, як і де треба зберігати зубну щітку, щоб не зробити її розсадником інфекції.

1. Лікарі кажуть, що найоптимальнішим «щіткосховищем» є відкрите для світла місце в сухому приміщенні, яке добре провітрюється. З огляду на це, важче знайти гірше місце для зберігання, ніж шафа над дзеркалом у ванній кімнаті. Підвищена вологість, темнота і тепло створюють ідеальні умови для розмноження різноманітних мікроорганізмів. Вовтузячи в роті таким предметом, можна запросто отримати ангіну чи запалення слизової рота.

2. Варто не забувати про посудину, в якій зберігається щітка. Склянку чи футляр треба час від часу промивати гарячою мильною водою і добре просушувати. Проморгавши момент, коли дно склянки почне затягуватися брудно-зеленою плівкою грибка, людина ризикує захворіти.

3. Раз на два-три дні бажано «купати» щітку в ополіскувачі для рота, який містить антибактеріальний компонент або спирт. Регулярно вбиваючи мікробів, які осідають на вологому предметі гігієни, ви не дасте непроханим гостям окупувати щітку.

4 Після чищення ретельно вимийте щітку з милом і видаліть з неї рештки їжі.

5. Не користуйтесь однією щіткою більш ніж три місяці, якою б модною, зручною і дорогою вона не була.

Шовкова помічниця зубної феї

                Багато хто з українців використовує флос- нитку для чищення міжзубних проміжків. Найякісніші (і найдорожчі) флоси виготовляють з натуральних шовкових ниток, більш поширені (і доступніші за ціною) — зі штучного волокна, наприклад капрону чи нейлону. Щоб нитки не застрягали між зубами, їх вкривають спеціальним полімером. Загалом флоси бувають різні — рельєфні, круглі, ароматизовані, вкриті воском, просякнуті фторидами й іншими речовинами, які укріплюють зубну емаль.

                Зубна нитка, як і щітки з жорсткою щетиною або пасти з агресивними відбілювачами, має низку протипоказань. Так, флосом не варто користуватися, якщо:

— пацієнт потерпає від захворювання ясен та навколозубних тканин (пародонтоз, пародонтит тощо). У такому разі нитка може сильно надавити на запалену тканину, залишити в ній глибоку рану і спричинити кровотечу з ясен;

— в зубі (або в декількох зубах) є каріозні дірки. Нитка може зачепити ушкоджену частину і відламати шматочок зуба;

— у роті є мости, імплантанти, коронки. Смикаючи за нитку, можна пошкодити «начиння», встановлене стоматологом.

                Утім навіть у цілком здорових людей при використанні флоса можуть виникнути ускладнення. Під час своєї роботи нитка досить відчутно зачіпає ясна, а хронічне пошкодження міжзубного сосочка може призвести до утворення ясневої кишені. Тоді ясна запалюються, набрякають, змінюють свій контур, стають надзвичайно чутливими, спричиняють труднощі при жуванні та ковтанні.