Імператор Карл своїм життям довів, що бувають справжні християнські політики. Метою його правління було реформування Австро-Угорської імперії, до складу якої на той час входила Західна Україна. У своєму «Маніфесті до народів» у розпал Першої світової війни він проголосив створення федерації з «правом кожної раси сформувати свою державну організацію на території власного поселення». У вирі розбрату, у лихолітті політичного заслання зберіг переконання миротворця. У 2004 році папа Іван-Павло II офіційно проголосив Карла Габсбурга блаженним «за творення миру і вірність Христу у вигнанні та хворобі».