Згинь, перекупнику

                Hаша держава неперевершена хіба що у створенні маси перешкод в аграрному секторі економіки. Відтак, «дякуючи» можновладцям усіх рівнів, домашні міні-ферми давно перетворилися із джерела прибутків працьовитого селянина у додаткове джерело його головного болю. Собі ж на збиток нині утримувати навіть корову — одвічну годувальницю! Близько 80 відсотків молока дає приватний сектор, позаяк фермерські господарства і комплекси закривають. Була надія на підвищення мінімальної закупівельної ціни, встановленої Кабміном, однак уряд Віктора Януковича, як свідчить практика, продовжує народжувати «мертві» рішення: на цей циркуляр на місцях мало хто з переробників зважає і продовжує скуповувати молоко по 60-80 копійок за літр — у півтора-два рази дешевше, ніж «настійно радить» Кабмін. Унаслідок непослідовної і беззубої політики «регiонального уряду» кожна тонна реалізованого в регіоні молока приносить господарникам щонайменше 44 гривні збитків. Цей факт озвучив на брифінгу в прес-центрі Запорізької ОДА голова обласної ради сільгоспвиробників Геннадій Новиков.

                А м'ясо? «Раніше сушили, було, мізки, чим би домашню живність прогодувати, — каже Алла, у якої на Центральному ринку я регулярно купую кілограм-другий м'яса. — Нині основний клопіт — реалізація. Кому ж охота віддавати бичка чи свинку перекупникам за копійки? Ось ми й намагаємося самі збувати відгодоване. Та пробитися у м'ясні ряди Центрального ринку — своєрідна школа хабарництва. Одному бракує терпіння, другому — гаманця... Скрізь — «мито»: плати за в'їзд на ринок, за лабораторію, за свій «квадрат» на прилавку... Зате потім зможеш компенсувати всі свої затрати. Звісно ж, за рахунок покупця...».

                Майже аналогічна ситуація також із реалізацією свинини чи яловичини фермерських господарств: ринкова мафія, за потурання Кабміну, повсюди диктує свої умови «гри без правил». Ферми-відгодівельники зникають, бо ж «нові українці» і тут «гвалтують» виробника закупівельною ціною: шість-вісім гривень за кілограм живої ваги телички чи підсвинка, звісно ж, нижче за собівартістю м'яса, акцентує Геннадій Новиков.

                Як бути, і взагалі: «Бути чи не бути»?.. Фахівці не ринкові, тобто не від мафії, розглядають кілька варіантів виходу з кризи. Першим кроком було власне об'єднання 38-ми великих сільгоспвиробників області, а це понад 300 тисяч гектарів ріллі, «в один кулак, яким можна бодай грюкнути по столу і змусити можновладцiв прислухатися до пропозицій не лише енергобаронів». Геннадій Новиков уже перестав дивуватися, чому держава в особі НКРЕ аж стелиться перед енерго- , газо-, і нафтовими компаніями, задовольняючи всі їхні цінові забаганки-апетити, — і зазвичай глуха до сільських SOS.

                На згаданому брифінгу серед шляхiв виходу iз ситуацiї було названо ріанімацію великих молочнотоварних комплексів з утриманням у кожному щонайменше по 500—600 корів. Це був би, окрім усього, поступ ще й до поліпшення якості молока, яке наразі, без задіяння сучасних технологій обробітку, далеке від євростандартів. У Польщі чи Прибалтиці, приміром, створено оптимальні умови для оптових постачальників сільгосппродукції. «Чому б на Запоріжжі не створити кооперативи постачальників молока? Це б уможливило спільну цінову політику, — певен пан Новиков. — Доцільно нам укласти угоди з переробними підприємствами щодо фіксованих на рік цін — прийнятних на базі рекомендованих урядом. У м'ясному тваринництві, на жаль, ситуація складніша. Бо ж контрабандне м'ясо з тієї ж таки Польщі у півтора раза дешевше за якісне українське».

                За таких умов дедалі нахабнішим стає перекупник. Депутати Запорізької обласної ради підтримали облраду сільгоспвиробників у бажанні мати в регіоні оптовий агроринок продукції. «Це буде ефективним засобом стабілізації цін на продовольчі товари, — певен депутат Юрій Чекальський. — Однак проблема перекупників буде мінімізована лише по тому, як ми вирішимо іншу — фінансову. Реалізація даного проекту влетить в копієчку».

                Створення комунального підприємства «Фермерський ринок» облради, попри низку труднощів, на часі. До статутного фонду КП облрада виділяє 2,4 мільйона гривень. Мізер з огляду на орієнтовну вартість оптового ринку та його інфраструктури, а це — приблизно 25 мільйонів доларів. Їх внесуть приватні структури і небідні підприємці. Як на мене, то приватний капітал навряд чи всерйоз нищитиме посередника в інтересах сільгоспробників. Та й «біло-голуба» більшість Запорізької облради (у неї — рівно половина «багнетів»), навряд чи виявлятиме настирність у лобіюванні інтересів своїх аграріїв в кабінетах «ще ріднішого» Кабміну Віктора Януковича.

                Більше того. Можна прогнозувати, що у співзасновників-«батьків» КП «Фермерський ринок» з часом увага до проблем виробників молока і м'яса взагалі пропаде. Своєрідну «бомбу уповільненої дії» ініціатори цінної ідеї закладають у функції КП: його керівники, співвласники зможуть заробляти (чи ж багато?..) не лише на оптимізації ринку сільгосппродукції; де-факто і де-юре під дахом облради можна буде здійснювати зовнішнньо-економічну діяльність, надавати рекламні і ремонтно-будівельні, туристичні і готельні послуги, торгувати енергоносіями і цінними паперами, перевозити пасажирів і вантажі, видавати друковану продукцію, займатися землевпорядкуванням, проведенням земельних торгів «та іншими видами господарської дільності, не забороненими чинним законодавством». Не дивно, що в облраді вже зазміїлася черга бажаючих розкрити гаманці «в інтересах громади»...