«Коля», вiра i останнiй шанс

      Минулої середи наша національна команда пережила справжнє потрясіння — зазнала розгромної поразки в рідних стінах від бельгійців, а за годину по тому поміняла головного тренера. Першочерговим завданням новоспеченого керманича Валентина Берестнєва, який замінив Віталія Лебединцева, було допомогти гравцям впоратися iз психологічним шоком і налаштувати на черговий двобій. Швидкоплинність кваліфікаційного турніру, розклад якого змушує проводити по два матчі на тиждень, не залишала часу розводити «мокроту» з приводу фіаско — уже суботній матч «синьо-жовтих» в Ізраїлі мав дати відповідь, наскільки українці вміють тримати удар.

      Протистояння з середняком європейського баскетболу показало, що в баскетбол наші гулівери грати не розучилися; про те ж, як це вони роблять, окрема розмова. Розвал в останній чверті горезвісного поєдинку з Бельгією (5:23) ледь не отримав свого продовження у дебюті гри у Тель-Авіві, коли господарі видали стартовий спурт — 6:0. При цьому Дроздов примудрився не забити свій коронний кидок зверху, а Буцький не реалізував два штрафних і прохід під кошик. Берестнєв, котрий, як виявилося, на відміну від Лебединцева, швидко реагує на події на майданчику, взяв тайм-аут і привів хлопців до тями. У пошуках оптимального складу наставник часто проводив заміни, що інколи нагадувало гандбол, де гравців міняють навіть у залежності від того, атакує команда чи захищається.

      Щоправда, ніякі задуми тренера, якими б геніальними вони не були, не могли вплинути на перебіг подій на майданчику, якщо гравці займалися не своєю справою. Навряд чи «великим» Полторацькому й Ліщуку треба було влаштовувати «самодіяльність» і захоплюватися кидками з дальньої відстані, загубивши кілька атак пострілами у «молоко». Тож не дивно, що відсоток влучень у кошик з-за дуги в українців виявився ледь не вдвічі гіршим за ізраїльтян (26 проти 45). Хоча це вже краще, ніж у грі з бельгійцями. Ті цифри (4,8 %), що стали для нас найгіршим показником в історії, будь-якому тренерові можуть примаритися лише в жахливому сні.

      Пам'ятаючи про «дірку» в обороні під власним кошиком у попередньому матчі, Берестнєв, наскільки дозволяла ситуація, намагався тримати на майданчику центрового. Єдиним повноцінним гравцем цього амплуа в нашому складі був молодий В'ячеслав Кравцов iз дубля «Києва». На жаль, Шакіла О'Ніла під рукою у тренера не було, тому, доводилося задовольнятися тим, що маємо. У суботу, відчувши довіру тренера, спіймав кураж 20-річний Олександр Кольченко. Щоправда, з властивою молодості гарячковістю він кілька разів «загравався» й діяв надто поспішно або самовпевнено, та все ж таки зумів стати лідером команди в цій грі. Принаймні у вирішальні моменти право на кидок партнери довіряли йому, хоча захисник «Хіміка» і сам не соромився ним користуватися.

      Щодо визнаних лідерів, то Артур Дроздов явно не в тих кондиціях, щоб відзначатися результативністю. Але його вміння зробити підбір, віддати пас — узагалі розуміння гри, дозволяли Валентину Береcтнєву тримати капітана «Києва» на майданчику майже без замін. Ліщукові ізраїльтяни теж розгулятися не дали, проте форвард «Азовмаша» заробляв фоли і відзначився пристойною їх реалізацією — 10 із 12 вдало пробитих штрафних. Проте знову далася взнаки «хвороба» Сергія — через велике бажання завадити суперникам він швидко набирав персональні зауваження.

      Слабенько показали себе у звітному матчі двоє молодих — Локтіонов й Онуфрієв. Обидва «відзначилися» безглуздими втратами на рівному місці, які оберталися влучними кидками у наш кошик. Такі ситуації самі баскетболісти називають «мінус 4» — не набрані два очки й пропущені два. А часом подібні помилки перетворювалися й на «мінус 5», коли ми отримували кидок з-за шестиметрової лінії. Саме з усіх цих дрібниць і склалася підсумкова восьмиочкова перевага господарів. До того ж не на жарт розгулявся 21-річний форвард місцевого «Маккабі» Ліор Еліяху, котрий за 24 хвилини на паркеті став найрезультативнішим у своїй команді.

      Попри всі недоліки у грі «синьо-жовтих» наразі головним є те, що вони проявили характер і не дозволили суперникові почуватися розслабленими. Нехай іноді діяли надто авантюрно, але змусили рахуватися з собою. Проте, видавши спурт на початку третьої 10-хвилинки (7:0), на старті останньої чверті дозволили ізраїльтянам удвічі «переплюнути» себе: провал 0:14 за 3 хв. 50 сек. зняв усі питання про переможця. Шкода, адже нинішня збірна Ізраїлю нам цілком по зубах, не даремно ж українцям двічі вдавалося вести у рахунку після кидків невтомного Кольченка, якого партнери інколи кличуть Колею, й важкуватого Полторацького. Шанс спробувати довести свою силу в протистоянні з цим колективом у підопічних Берестнєва буде 22 серпня, коли суперники завітають до Києва.

      Поки що збірній України треба принаймні відвести від себе небезпеку боротися за виживання у вищому дивізіоні. Для цього для початку треба завтра у столичному Палаці спорту «розібратися» зі збірною Данії. 

ТАБЛО

      Додатковий відбірковий раунд чемпіонату Європи. 2-й тур. Група С.

      Бельгія — Данія — 80:66, Ізраїль — Україна — 81:73 (17:13, 25:19, 16:25, 23:16). Найрезультативніші: Еліяху (20 + 7 підборів), Гальперін (18), Грін (16) — Кольченко (30 + 3 перехоплення + 4 втрати), Ліщук (16), Кравцов (8), Дроздов, Буцький (по 7).

      Турнірне становище: Бельгія, Ізраїль — 4, Данія, Україна — 2.