Ода Одрі

      Мабуть, над тим, що успіх може бути суперечливим, актриса Одрі Тоту вперше замислилася після фільму Жана Жене  «Амелі». І її можна зрозуміти: з одного боку — всесвітня слава, яку принесла їй роль офіціантки Амелі та купа спокусливих пропозицій, а з іншого — ризик залишитися у цьому образі надовго, так і не спробувавши «на смак» інші натури та характери... Як довго Одрі «вирулювала» із цього «або-або» — про це знає лише вона. Але в актриси не віднімеш її рішучого  бажання шукати все нові й нові штрихи для своїх екранних героїнь. У «Любить — не любить» її Анжеліка випускає кігтики, мило посміхаючись, — і цей процес виглядає дуже гармонійно. У «Довгих  заручинах» свою природну чарівність вона намагається надійно замаскувати образою та відчаєм жінки, яка втратила нареченого і, трансформувавши своє кохання в право на правду,  прагне знайти винуватця його загибелі.  «Код да Вінчі» для Одрі Тоту став шансом на повторення, а то й перевершення успіху «Амелі»... Але замість дифірамбів на адресу Тоту довелося згадати анекдот про штучний інтелект — це коли блондинка перефарбовується в брюнетку. Її Софі Неве щосекунди намагалася бути розумною, серйозною, застібнутою на всі гудзики, у результаті вона так цим  захоплювалася, що часто нагадувала милу дурненьку, що намагається виглядати інтелектуальнішою, ніж є насправді.

      Значно живішою та природнішою вийшла в Одрі Тоту Ірен із «Фатальної красуні» (зараз ця стрічка демонструється в кінотеатрах України). І ситуація тут — прямо протилежна, ніж із «Кодом да Вінчі». У сенсі того, що «Фатальна красуня» претендувала на статус романтичної комедії, так би мовити, однієї з багатьох. Минулого року режисер П’єр Сальвадорі, не особливо потерпаючи від фанатів, які зазвичай атакують знімальні майданчики, тихою сапою знімав свою «Красуню», навряд чи замахуючись на збори та резонанс «Кода да Вінчі»... Але йому вдалося познайомити нас зі справді живими героями, які здатні на почуття, на помилки, на образи, на те, щоб простити і зуміти розгледіти краще.  Людина не ідеальна — читаємо між рядками «Фатальної красуні» — але, обираючи між коханням та спокусливими принадами світу, вона все ж таки обере кохання.

      ...Працівник готелю Жан, якого Ірен прийняла за мільйонера, не поспішає переконувати її, що це не так.  І ось вони вже в ліжку... Але не варто поспішати жаліти ошукану Ірен — вона й сама далеко не пай-дівчинка. До того ж вінчає цю історію кохання, яке, як відомо, перемагає все.

      «Ірен — дуже жорстка дівчина, такою я її зіграла, — зізнається Одрі. — Познайомившись зi сценарієм, я у першу чергу подумала над тим, що мені імпонує її легкість та ставлення до світу. Це досить легковажна дівчина, яка, затамувавши подих, дивиться на світ п'ятизіркових готелів та дорогих ресторанів. Вона просто дуже самотня. Вона зваблює багатих чоловіків тому, що в такий спосіб намагається вийти на шлях здійснення своєї мрії. Це сумно, але, зрештою, Ірен не можна назвати поганою людиною: певною мірою вона авантюристка, якій дуже хочеться красиво жити».

      «Фатальна красуня» Одрі Тоту в цьому фільмі має надзвичайно імпозантного партнера — Жана зіграв красень Гад Ельмале. Красиві люди в красивих декораціях — середземноморські пейзажі, шарм Сен-Тропе, засмаглі блондинки у вечірніх сукнях, численні бокали з шампанським та інтригуючі погляди...  На тлі «жахливчиків» уперемішку з фантастикою «Фатальна красуня» є кінематографічним гімном людині, яка з усіх цінностей на землі на перше місце ставить кохання.

Алла ВЛАСОВА.

Кадр iз фiльму «Фатальна красуня».