Про те, якими ласими поглядами зазирає до наших кишень податкова служба, як вона намагається вирахувати в людей навіть ту копійку, що, за законом, їй не належить, цілеспрямовано не виконуючи власних зобов'язань перед громадянами, можна було б писати книги. Витоки історії, про яку йтиметься, сягають 2004 року, коли набув чинності Закон України «Про податок на доходи фізичних осіб». Ним передбачено повернення податкового кредиту — компенсації вартості навчання самого платника або члена його сім'ї.

Незалежно від погоди за вікном службового авто, чиновник мусить почуватися в ньому сухо і комфортно, чи не так? Якщо салон — то шкіра, якщо панель приладів — то евкаліпт, не кажучи вже про кондиціонер та інші «маленькі радощі». Зарплата чиновницька явно не дотягає до того всього. Але держава сама простягає «слугам народу» гроші й каже: «Бери, купи авто, гідне твого авторитету». Як відомо, «колгоспне» — значить нічиє, тож у своїх автоамбіціях державні мужі ні в чому собі не відмовляють. Як повідомив голова правління Тендерної палати України Володимир Лаба, його відомство дослідило 170 окремих випадків закупівлі автомобілів державними установами і виявило зловживань державними грішми на 110 мільйонів гривень.