Охайні й розумні студенти в сучасних аудиторіях, «бюджетники» й «контрактники», які знають, за що платять до вузівської скарбниці, студмістечка з комфортними гуртожитками, в яких не торгують алкоголем і не валяються по брудних кутках шприци, — чим не мрія для дбайливих політиків?
Можливо, для втілення саме цієї мрії «найкращий ВНЗ» України на початку цього року поспіхом підпорядкували Кабміну. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який, за розпорядженням Президента України, був автономним і самоврядним, фінансувався окремим рядком у національному бюджеті, а його ректор був прирівняний за статусом до міністра, 16 січня 2007 року перейшов у відання Прем'єр-міністра. Щоправда, «тримається» таке підпорядкування на ректорських промовах перед викладацьким складом, незрозумілому, з точки зору законності, контрактові віце-прем'єра Дмитра Табачника з ректором Віктором Скопенком, а також на «рішенні конференції трудового колективу» університету, якого, виявляється, не було.
«Перепідпорядкування» не принесло очевидних покращень старовинному університету. Навпаки, на місці, призначеному для побудови нового студмістечка, з'явилося з десяток багатоповерхівок. Невже для цього і був потрібен «урядовий покров» для КНУ?