Позавчора ввечері на київського журналіста Олега Єльцова — редактора інтернет-видання «Україна кримінальна» — було знову скоєно напад. Минулого разу подібний інцидент трапився півроку тому. Тоді, 24 липня 2003-го, двоє невідомих підстерегли журналіста в під'їзді його власного будинку і побили металевою трубою. 12 січня 2004 року Єльцова так само чекали біля його помешкання, що на вулиці Гмирі. Цього разу «смерть» в особі невідомого караулила Олега не з косою чи металевою трубою — вона прихопила із собою пістолет з гумовими кулями. Але, на щастя для Єльцова і на жаль для смерті (себто нападника), вечір напередоні Маланки закінчився для журналіста лише тілесними ушкодженнями.
«Зараз зима, і зимовий одяг відвів удар», — сказав у інтерв'ю «УМ» друг Єльцова і також відомий журналіст Володимир Бойко (який, до речі, не з чуток знає про те, як уміють переслідувати в нашій країні невгодних). «Хоча все це і боляче, і неприємно... Проте стан здоров'я Олега зараз задовільний», — додав Бойко. А за даними Центру громадських зв'язків МВС України (куди Єльцов звернувся відразу після нападу), стріляли з пістолета калібра 9 мм. У міліції повідомили про те, що спочатку по Єльцову вистрілили ззаду в ногу, а потім стріляючий забіг уперед і, переконавшись, що перед ним саме журналіст, ще раз вистрілив йому в груди і втік.
«Я не питав, але, здається, Олег не розгледів нападника», — каже Володимир Бойко. І принагідно згадує про те, як було відмовлено Єльцову в наданні охорони. «Після того першого випадку він дзвонив у СБУ і розказав, що сталося. Просив надати йому захист. Там відказали, що ми охороняємо офіційно тільки правоохоронців, суддів тощо. І то лише за умови, що на те є відповідні підстави та документи».
У даний момент за фактом нападу на журналіста порушено кримінальну справу за статтею 296 «Хуліганство». Це так само стається вдруге. А як склалася доля першої справи — наразі невідомо. «Про неї ніхто не згадує, — зазначає Бойко. — Не знаю, яку там оберуть статтю. Швидше за все, це знов буде «хуліганка» — як і тоді, влітку. Олег після літнього нападу просив перекваліфікувати справу за статтею 171-ю — перешкоджання журналістській діяльності, але йому в цьому відмовили».
І даремно, вважає Бойко. Принаймні колега Єльцова не бачить жодної іншої причини, через яку міг би постраждати редактор «України кримінальної», крім його професійної діяльності. «Яке хуліганство? Боргів у нього нема, бізнесом Єльцов не займається, дружині довіряє», — жартує Бойко. А втім комусь, мабуть, краще знати...
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
