Гладкий вступ у Суперлігу

      Значний міжнародний досвід і якісніша організація гри проти палкого бажання показати себе — саме таку характеристику першому матчу «Шахтаря» у Кубку чемпіонів—2007 дав його наставник Мірча Луческу. Мудрий румун наголосив на значній ролі «душі та серця» у досягненні потрібного результату. Проте таких аргументiв чемпіона маленької закавказької країни, як бійцівські якості й техніка, виявилося недостатньо, аби здолати гірників.

      Гості не поспішали з перших хвилин доводити свою перевагу в класі — цьому не сприяла 30-градусна спека в араратській долині о восьмій вечора за місцевим часом. «Шахтар» встановив контроль над м'ячем, наскільки це дозволяло жорстке та горбкувате поле. Місцеві «фенікси» (так перекладається назва єреванського клубу) намагалися розправити крила за рахунок навісів та стандартних положень, які вони пробували заробити дриблінгом, але це їм вдавалося нечасто. Молодий донецький голкіпер Андрій П'ятов та центральні захисники володіли ситуацією. Успішно на своїй позиції діяв Олександр Кучер, який свого часу півроку відіграв за єреванський «Бананц» і мав підтримку його прихильників на трибунах.

      Проте перший гольовий момент виник після розумного пасу Фернандіньйо на дебютанта єврокубків Олександра Гладкого. Молодий форвард не зміг пробити Геворга Каспарова, як і Жадсон — точно добити м'яч головою. Міг відкрити рахунок Разван Рац, але зі штрафного пробив поруч із «дев'яткою».

      Зрештою, спрацювало нове жартівливе правило: «У «Шахтарі» по воротах б'ють усі, а забиває Гладкий». У п'ятій грі поспіль Сашко відзначився після того, як свою «таранну» місію виконав інший форвард — Брандао. Бразилець виграв повітряну дуель у вірменського голкіпера, завдавши йому травми (Каспаров вивихнув плече). Місце у «рамці» дісталося уругвайському дублеру — Ігнасіо Бордаду. Не встиг той отямитися, як після рикошету на нього вийшов Гладкий і впевнено втілив свій шанс у гол. Про таких кажуть — «форвард від Бога», маючи на увазі вміння опинитися у потрібному місці у потрібний час і реалізувати момент.

      Можливо, під час перерви Армен Гульбудагянц, якого у Вірменії вважають найперспективнішим тренером, і зміг налаштувати своїх підопічних на «останній та вирішальний бій», але вже на початку тайму всі плани господарів поля зіпсував Бордад, який після удару Жадсона незграбно відбив м'яч перед собою. Брандао ще раз довів, для чого його тримають у команді, бо гра на добиванні — це його козир.

      Після подвоєння рахунку Луческу дозволив дебютувати у Кубку чемпіонів Русланові Фоміну, Володимиру Прийомову та Крістіану Лукареллі. Один із кращих форвардів серії А останніх трьох сезонів одержав можливість зіграти в елітному євротурнірi лише після переходу з «Ліворно» у «Шахтар». Уся трійця каші не зіпсувала, але й не потішила. Обидва форварди мали по одному гольовому моменту. Фомін міг забити третій гол, але його вихід віч-на-віч із Бордадом зупинив Овсепян. Арбітр не став дратувати відому своєю експансивністю місцеву публіку, обмежившись жовтою карткою капітану господарів. Італієць же не скористався чудовою фланговою передачею Даріо Срни, пробивши головою не надто влучно.

      Після перемоги в Єревані «Шахтар» може спокійно чекати п'ятничного жеребкування наступного кваліфайн-раунду. Повторний поєдинок важливий лише з огляду на можливі картки та травми донеччан, яких бажано уникнути. Дмитро Чигринський, скажімо, на четвертій додатковій хвилині заробив зовсім не обов'язковий «гірчичник». Серйозних висновків про сьогоднішній потенціал команди робити не варто, тим більше, що в колектив ще мають увійти Лукареллі, Ілсіньйо та Кастільйо. Розхвалений мексиканець разом із Фернандіньйо та Жадсоном, які помітно прогресують, цілком спроможні компенсувати втрату Матузалема й Елано (цей півзахисник переходить до «Манчестер Сіті»). А Дуляй і Левандовський вже в перших матчах сезону довели, що відсутність Тимощука — не проблема.

ТАБЛО

Кубок чемпіонів.

другий кваліфікаційний раунд (перший матч)

«Пюнік» (Вірменія) — «Шахтар» (Україна) — 0:2

      Єреван. Республіканський стадіон. 10 000 глядачів.

      Арбітр — Стефан Месснер (Австрія)

      «Пюнік»: Каспаров (Бордад, 44), Овсепян, Арзуманян, Дохоян, Мкртчан, Назарян (Саакян, 46), Газарян, Пачаджан, Єдігарян, Гам. Мхітарян, Аветісян (Ген. Мхітарян, 44)

      «Шахтар»: П'ятов, Срна, Кучер, Чигринський, Рац, Левандовський, Дуляй (Прийомов, 53), Фернандіньйо, Жадсон, Гладкий (Лукареллі, 52), Брандао (Фомін, 70)

      Голи: Гладкий, 45; Брандао, 48

      Попередження: Гам. Мхітарян, 20; Аветісян, 24; Овсепян, 71 — Чигринський, 90+4

ПІСЛЯМОВА

Армен Гульбудугянц, головний тренер «Пюніка»:

      — У першому таймі суперник не дозволив нам діяти так, як ми задумали. Можливо, визначальною стала травма нашого голкіпера. Після перерви на поле вийшли молоді гравці, але їм теж не вдалося забити гол. На жаль, у нас немає таких футболістів, які могли б суттєво підсилити гру команди. Добре, що хоча б одужали всі наші травмовані гравці. У повторному поєдинку ми будемо грати сміливо — нам нічого втрачати.

Мірча Луческу, головний тренер «Шахтаря»:

      — Дуже важливо, що ми виграли стартовий матч Ліги чемпіонів. Перший тайм ми зіграли саме так, як було потрібно. Ми знали, що суперник сильно вмотивований, тому ставилося завдання не дати вірменам створити достатньо можливостей для ударів по воротах. Я був упевнений, що наш досвід позначиться на перебігу поєдинку, — так і сталося. Гладкий, як зазвичай буває останнім часом, перебував саме там, де потрібно, що дозволило відкрити рахунок, а другий гол приніс нам спокій. Думаю, ми навіть занадто заспокоїлися, дозволивши суперникам провести чимало гострих атак. Можливо, вони бажали оцінити можливості нашого голкіпера П'ятова?

      Результат відповідає тому, що відбувалося на полі. Не сумніваюся, що у Донецьку «Пюнік» виступить впевненіше, ніж сьогодні, бо йому нічого втрачати. У наших суперників, особливо в першому таймі, було багато емоцій, а після перерви вони показали, що багато чого вміють. Вірменські гравці володіють чудовим дриблінгом, досить швидкісні, часом створюють оригінальні комбінації, але все це вони демонстрували тоді, коли «Шахтар» розслабився.