Бомба в майонезі

Коли весілля — не привід для веселощів

      Який чудовий бенкет! Екзотичний салат із морепродуктів змінюється ароматним смаженим курчатком, м'ясні рулетики — фаршированою рибою, фруктовий мікс — кремовим тортом. Столи вгинаються від наїдків, гості невтомно пропонують підняти чарчину за здоров'я молодят, а тамада слідкує, щоб ніхто на весіллі не помирав від нудьги... Нарешті свято добігає кінця. Задоволені гості роз'їжджаються по домівках, і тут починаються «веселощі» іншого характеру. Серед ночі у когось починає паморочитися голова і «крутити» в животі, когось нудить і не відпускає діарея. Картину можуть доповнити висока температура, посилена спрага і сухість у роті. Що сталося? Можливо, крабовий салат був приготовлений брудними руками, і в тарілку потрапили стафілококові бактерії. Можливо, м'ясо було погано просмажене, і в ньому вижили сальмонели. Можливо, майонез довго пролежав без холодильника і став чудовим місцем для розмноження кишкової палички. Впевнено можна сказати тільки одне: якась страва зі святкового столу викликала в людей гостре харчове отруєння, і їм потрібна термінова допомога.

      Для українців такі неапетитні фінали масових святкувань — не дивина. Останній випадок стався 14 липня в селі Жолудськ, що на Рівненщині, коли через розмноження в їжі бактерії сальмонели до лікарні потрапили понад 140 людей. За повідомленням МОЗ України, від початку цього року в країні вже було зареєстровано близько 17 спалахів інфекційних захворювань, під час яких постраждали майже 450 людей, з них понад 130 дітей. Торік таких спалахів було 35, захворіло 740 осіб, в тому числі 390 дітей. Медики відзначають, що більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникає після проведення весіль, ювілеїв, випускних вечорів, проводів у армію та поминальних обідів. Індивідуальні ж випадки отруєння трапляються як після банальної вечері, так і після пляжних застіль, виїздів «на природу» та кількаденних туристичних походів до віддалених від цивілізації місць.

Сальмонела любить яйця

      Інфекціоністи визначають, що харчові отруєння бувають бактеріальної і грибкової природи. І бактерії, і грибки, потрапляючи у харчові продукти, розмножуються й утворюють токсини. Як результат — продукти стають небезпечними для вживання. Згадати хоч би про стафілококову інтоксикацію. Це результат розвитку стафілококів та виділення ними ентеротоксину (кишкової отрути). Найчастіше отруєння стафілококом відбувається під час вживання молока, кефіру, кондитерських виробів (особливо з кремом), сиру, бринзи, рибних і м'ясних страв. Лікар-гастроентеролог шпиталю ГУМВС України у місті Києві Марина Зайцева застерігає: «Щоб уникнути харчових отруєнь, необхідно дотримуватися режимів теплової обробки продуктів та відповідних температурних умов їхнього зберігання, не купувати «з рук» сумнівних пиріжкiв i не забувати про правила особистої гігієни».

      Бактерії роду сальмонела часто «живуть» у курячих яйцях, тому любителі випити натщесерце кілька яєць неабияк ризикують злягти з кишковим отруєнням. Крім того, джерелом поширення цієї інфекції вважається м'ясо, гусячі і качині яйця, меланж, яєчний порошок, риба, молоко. Сальмонела розмножується у шлунково-кишковому тракті людини і тварини при нагріванні їжі до 25 — 45 градусів вище нуля. Отруєння супроводжується гострими кишково-шлунковими розладами: нудотою, болем у животі, підвищенням температури.

І чого у тій воді нема...

      До речі, причиною кишкового розладу може стати навіть ковток забрудненої води при пірнанні у водойму — якщо у воді живе достатня кількість кишкової палички. Ось чому санітарні лікарі не радять купатися на «диких» пляжах і регулярно роблять аналізи води на вміст лактозопозитивної кишкової палички в місцях масового відпочинку людей. З тієї ж причини лікарі не радять мити у річці чи озері овочі й фрукти, взяті на пікнік — разом із вимитим харчем можна «підхопити» заразу, яка особливо активно розмножується в теплій прісній воді. Краще вже витерти яблуко серветкою або пожертвувати на миття винограду трохи мінералки.

      Варто також пам'ятати, що за своїм зовнішнім виглядом заражені продукти можуть нічим не відрізнятися від цілком безпечних для здоров'я. «Враховуючи те, що в сучасних продуктах, особливо в овочах та фруктах, багато барвників, не завжди можна оцінити зовні їхню якість», — попереджає Марина Зайцева. У таких випадках треба покладатися на власну інтуїцію...

Хто шлунок заспокоїть?

      «Виявивши перші ознаки отруєння, необхідно негайно промити шлунок великою кількістю кип'яченої води, періодично викликаючи блювання, — розповідає «УМ» Марина Зайцева. — Після цього можна прийняти сорбенти (зокрема активоване вугілля) і якнайшвидше звернутися до лікаря». Медики нагадують також, що бактерії подразнюють кишковий тракт і провокують значну втрату рідини. Тому після «прочищення» шлунку хворому треба пити чисту воду без газу, щоб уникнути зневоднення організму. Газовані напої для цього категорично не підходять — вуглекислота, яка в них міститься, буде зайвий раз подразнювати слизові шлунку, погіршуючи стан пацієнта. У крайньому випадку, якщо інших варіантів немає (людині стало зле на природі, а з собою була тільки газировка), то з води можна випустити газ і пити її маленькими ковтками.

      Про те, що пацієнтові слід робити далі, розповість лікар-інфекціоніст. Самолікування у важких випадках отруєння — справа доволі небезпечна, тому що дилетант не може самотужки розібратися, які препарати треба вживати в його конкретному випадку.

Наталя БОРИСЮК,

Наталка ПІДГІРНА.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ

      Для того щоб звести до мінімуму ризик харчового отруєння, фахівці вітчизняного МОЗу рекомендують українцям дотримуватися таких порад:

      — вживати продукти і напої тільки протягом зазначеного на упаковці терміну споживання;

      — не купувати продуктiв харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

      — не вживати незнайомих грибiв, ягiд, трав та інших рослин;

      — влаштовуючи застілля у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо), уникати контактiв продуктів із землею, травою та піском;

      — не готувати продуктiв «про запас». Готові страви бажано вживати відразу, а залишену на другий день їжу обов'язково треба піддавати вторинній термічній обробці. Зберігати готову страву без холоду не бiльш як двi години;

      — не брати в дорогу харчів, які швидко псуються (ковбасу, молочні продукти, торти, кремові тістечка, які треба зберігати в холодильнику);

      — не готувати багатокомпонентних страв, які вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо), в малопристосованих для цього домашніх умовах;

      — не пити воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо), не готувати на цій воді їжу й не мити нею посуд. Для пиття і приготування їжі слід використовувати лише воду з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану. У туристичній подорожі можна мити руки і посуд річковою водою — профільтрованою та кип'яченою. А для пиття треба мати з собою запас води в пляшках;

      — овочі, фрукти та ягоди перед вживанням необхідно добре промити питною водою чи обдати окропом.