Діяльність на посаді міністра транспорту і зв'язку Миколи Рудьковського мала б потрапити до когорти тих випадків, коли вся країна спостерігає, як одна людина, незважаючи на вже буденні для українців проколи й аварії у транспортній галузі, вперто відмовляється звернутися до власної честі й скласти повноваження міністра. Жага до влади встигла стати для соціалістів своєрідною візиткою. Один із них досі називає себе головою парламенту попри те, що, окрім нього самого, спікером Верховної Ради його не вважають навіть партнери по коаліції, які готуються до дострокових виборів. Соратник же Сан Санича пан Рудьковський узурпував крісло керівника Мінтрансу, яке не збирається звільняти навіть після усіх НП.