У місті Дубні на Рівненщині минулими вихідними гучно відгримів ювілейний, десятий фестиваль альтернативної музики «Тарас Бульба». На цю подію чекали більшість городян, хто з острахом, а хто із нетерпінням. Неординарне щорічне дійство цього разу затьмарювалось аж двома проблемами: невдоволенням місцевих жителів старшого віку, які щоліта змушені три дні поспіль сахатись патлатих шанувальників року, та ще фінансовим аспектом. Як завжди, катастрофічно бракувало коштів. Але зрештою все вирішилось. Позачергові вибори близько, й чимало політичних сил зараз охоче підтримують все, що тільки можна, тим паче такі гучні й неординарні акції, як рок-фестиваль. Тож цьогорічний дубенський фест узяли під крило аж дві політсили одразу: молодіжна організація «Нашої України» та БЮТ.
Свято, як практично завжди, пройшло в гарній атмосфері. Погода теж вирішила порадувати публіку й виконавців, тож дрібний дощик першого дня швидко змінився комфортною спекою. Народ, що зібрався повідриватися, був доволі різношерстим: починаючи від понурих готів і закінчуючи завжди веселими хіпі. Музика теж звучала жанрово дуже різна, хоча більшість гуртів схилялись до твердого хард-корового виконання.
У фінальну конкурсну програму пройшло 25 гуртів із двохсот, які подавали заявки. Гран-прі фестивалю отримала команда зі Львова «Кожному своє», першу премію присудили хлопцям з «Pins» (м. Кременчук), другу виборов гурт «Slep» (Луцьк), третю «Сьоме небо», знову ж із міста Лева. Також розважали меломанів такі патріархи року як «Трутні» та «KING SIZE». На заключний концерт фестивалю власною персоною прибув Шон Карр зі своїм гуртом «D.V.S.», — вони представляли новий альбом «Big Fish». Факт родинних зв'язків виконавця з відомою політичною діячкою вельми зацікавив аборигенів, і на концерт прийшла величезна кількість глядачів. Особливо зять пані Тимошенко привабив бабусь глибоко пенсійного віку, які, впевнено пробившись через дику стіну драйвуючої молоді й зайнявши найвигідніші позиції майже під самою сценою, із зацікавленням споглядали рокера, не вірячи своїм очам і вкотре перепитуючи одна одну, чи ж справді, «то зять Тимошенчихи». А неординарна зовнішність панків навіть привабила до себе пару дубенських молодят, які спеціально прийшли, щоб сфотографуватись із музикантами.
Загалом, враження від фестивалю і в гостей, і у виконавців склалось цілком позитивне, хоча не обійшлось і без прикрих моментів. Барвистий скляно-поліетиленовий «килим», який щедро встеляв центральну площу міста, де проводився заключний захід фестивалю, хрустів та шелестів під ногами присутніх і випадкових перехожих. Втім це пояснювалось елементарною відсутністю сміттєвих баків, хоча й значно утруднювало пересування центром міста, що трохи псувало загальне позитивне враження від свята. Та не варто про сумне.
Попри всі проблеми, молодь Дубна і приїжджі все-таки отримали можливість відірватись від рутини й поринути у фантастичну атмосферу справжнього музичного свята. Тепер лишається сподіватись, що і «Тарасу Бульбі-2008» також бути. Якщо на наступне літо ще якісь позачергові вибори призначать...
Лариса ПОЛІЩУК.