Чільні урядовці Януковича, передусім міністр культури і мистецтв України Богуцький і його заступник Кохан, продовжують «цілеспрямовану руйнацію Одеської кіностудії, що є колискою вітчизняного кіномистецтва», заради того, щоб «приховати факти власної корупції». Така оцінка кадрової політики керівництва відомства міститься в ухвалі правління Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України, прийнятій на позачерговому засіданні й оприлюдненій головою правління Рудольфом Отколенком. «Ми глибоко обурені і протестуємо, — говориться у документі, надісланому 29 грудня Президенту Л. Кучмі, прем'єр-міністру В. Януковичу та віце-прем'єру Д. Табачнику, — у зв'язку з призначенням наказом міністра культури і мистецтв України на посаду гендиректора Одеської кіностудії Ольги Невєрко, всупереч вимогам трьох пленумів НСКУ і переважної більшості творчих працівників Одеської кіностудії про призначення на цю посаду Ярослава Лупія — режисера-постановника, заслуженого діяча мистецтв України... Вимагаємо скасування наказу і негайного розслідування причин, що призвели до цього. Вимагаємо призначити на посаду гендиректора Я. Лупія. Недержавне ставлення до долі Одеської кіностудії змушує нас вдатися до нестандартних кроків протесту».

Наприкінці року Національна філармонія порадувала любителів класичної музики кількома цікавими концертами. Це і сценічна версія «Моцарта і Сальєрі», і традиційна «Прощальна симфонія» «дідуся віденського симфонізму» Йозефа Гайдна у виконанні Київського камерного оркестру, де його керівник Роман Кофман виступає не тільки диригентом, а й скрипалем, і, нарешті, прекрасні гастролі харківського піаніста, котрий зараз живе у Сіднеї, лауреата численних міжнародних конкурсів (у тому числі знаменитого конкурсу піаністів у японському місті Хамамацу) Олександра Гаврилюка.

Ще тільки початок нового, 2004-го, ще мізки у всіх забиті попсовими новорічними мюзиклами, ще громадяни не прочунялися від тотального перегляду телецеремоній вручення російських музичних премій, як ба! — елітарне мистецтво. Компанія «Антреприза» привозить у Київ японську балетну трупу «Шамбр Вест», що в перекладі з французької означає «західна кімната». Така назва повідомляє тільки про місцерозташування «Шамбр Вест» — на захід від центру Токіо. Цей колектив існує 14 років і «спеціалізується» на нових трактовках класичних балетів, утім у репертуарі японських танцівників є й оригінальні вистави.

Легендарна група «Пісняри», яка примусила свого часу весь Радянський Союз підспівувати своїм хітам по-білоруськи, після смерті лідера і вокаліста Володимира Мулявіна перетворилася на клубок змій. Сьогодні в музичній тусовці є три колективи з однаковою назвою.