Українські фехтувальники, попри не надто високу популярність свого виду спорту в країні, стабільно відзначаються успішними виступами на міжнародній арені. Останнім часом медалі з чемпіонатів світу й Європи привозили переважно шаблісти, але на недавній першості континенту нагадали про себе й майстри рапіри. Після завершення кар'єри Сергієм Голубицьким наші рапіристи нагородами престижних форумів не відзначалися, і от два тижні тому киянка Ольга Лелейко виборола бронзову медаль чемпіонату Європи. Результат, який вона показала у бельгійському Генті, і став приводом для зустрічі з досвідченою спортсменкою, котра, до того ж, завтра святкує свій день народження.
Домовляючись про місце зустрічі, ми з'ясували, що купуємо продукти в одному супермаркеті на Куренiвцi. Тож вирішили поспілкуватися неподалік, у сквері. Нечисленні перехожі недовірливо позирали на диктофон і трохи сторонилися, коли Оля вимовляла слова на кшталт «зброя» чи «укол». Під завісу розмови почався дрібний дощ, й останні питання записували вже під двома парасольками.
Щиро й відверто розповівши про життя фехтувальника, Лелейко поскаржилася, що не встигла пробігтися у Бельгії по магазинах — то сама билася, то вболівала за партнерів по збірній. А вже за два дні вона відправилася в Алушту. Але не на відпочинок, а на підготовчі збори до чемпіонату світу, який за два місяці прийматиме Санкт-Петербург.