Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Дніпровська набережна у Каневі під Чернечою горою не впорядковувалася останніх 20 років. 22 травня цього року пустка вздовж шляху особливо вразила усіх, хто пішки пройшов близько 5 кілометрів «хресної дороги» від канівського Успенського собору до могили Тараса Шевченка. Отож Президент Віктор Ющенко запропонував влаштувати симпозіум скульпторів, під час якого з'являться на світ скульптурні композиції за мотивами творів Тараса Шевченка, а також впорядкувати дорогу і вздовж неї посадити вишні. Тепер, коли створений Канівський заповідник, куди увійшли і Тарасова Гора, і Моринці, Керелівка, з'явилася можливість подбати про ці територiї.
«Ми будемо йти цією дорогою до Тараса Григоровича повз його героїв, — розповів «УМ» керівник Головної служби гуманітарної політики та з питань збереження національного культурного надбання секретаріату Президента України Олександр Биструшкін, який курує втілення цього задуму. — Нині ми шукаємо спонсорів, щоб забезпечити виготовлення скульптур, а держава має подбати про добробут канівців — передовсім слід провести газ, а також поремонтувати дорогу, збудувати колектор води. Буде впорядкована й озеленена набережна, де люди зможуть відпочивати. Ми поступово таким чином йдемо до 200-ліття Кобзаря». За словами пана Биструшкіна, скульптури мають бути готові уже до жовтня, тоді зможуть приступити до роботи дендрологи й дорожники, уже знаючи, якими будуть основні акценти мистецької частини.
Для втілення господарчого задуму створено обласний оргкомітет, який очолив «губернатор» Черкащини Олександр Черевко. Голова Національної спілки художників України, скульптор Володимир Чепелик порадив на координатора митців скульптора Юлія Синькевича — він організував близько 30 подібних пленерів-симпозіумів. До речі, Юлій Львович — співавтор пам'ятника Тарасові Шевченку в Москві, встановленому 1964 року. 17 скульпторів із різних місцевостей України уже зголосилися взятися до справи. Юлій Синькевич каже, що, як правило, на таких пленерах створюються роботи, не зв'язані між собою. Тут — випадок особливий. І право замовника, і місце визначають тематику робіт — вони мають єднатися духом Тараса. «Це, можливо, будуть не конкретні постаті — Перебендя чи Катерина, — ділиться своїм баченням Юлій Синькевич. — Я ось бачу символічні брили — «Обійміться, брати мої...». Не обов'язково там мають бути фігури в одязі, який носили 200 років тому. Свого часу Шевченко писав до всіх — і мертвих, і живих, і ненароджених. Отож і до нас, нинішніх, також».
На подібних симпозіумах, що практикуються в усьому світі, скульптури виготовляють за короткий термін, при цьому концентруються увага і сили всіх, хто приїжджає на симпозіум, є здорова конкуренція і взаємна підтримка. Утім пан Синькевич вважає, що одним пленером тут не обійтися. Адже набережну, що тягнеться понад чотири кілометри, не прикрасиш вісімнадцятьма-двадцятьма скульптурами. Можливо, такі пленери відбуватимуться з року в рік і стануть традиційними. Щоб художнє осмислення творчості Шевченка не було явищем тимчасовим, «під дату».
Симпозіум розпочнеться 1 серпня і триватиме до 15 вересня. Скульптори житимуть весь цей час на турбазі Канівського заповідника. Неподалік уже готують для них майстерню просто неба, куди днями завезуть iз Вінниччини брили каменю-пісковика.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>