І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Хлібороби Одещини завершили збирання ранніх зернових ще у перших числах липня: на три тижні раніше, ніж у минулі роки. Й не дивно — посуха скоротила посівні площі на 327 тис. га, а на решті 637 тис. га урожай пшениці та зернобобових сягнув усього 15,8 центнера з
Однак черги вантажівок з пшеницею та ячменем перед ворітьми Одеського та Куліндорівського комбінатів хлібопродуктів не скорочуються: чимало фермерів та сільгосппідприємств не мають надійних власних зерносховищ і змушені користуватися послугами елеваторів. Хоч продавати зерно поки що не збираються: за теперішніми цінами не вигідно, більшість господарств, за словами гендиректора Куліндорівського КХП Володимира Березняка, завезли сюди зерно для зберігання, чекаючи кращого часу для збуту. Проінспектував днями хлібокомбінат і глава облдержадміністрації Іван Плачков: «Резерв зерна, який тут зберігається, — зазначив він на скликаній прес-конференції, — запорука того, що принаймні до нового року вдасться зберегти теперішні ціни на хлібобулочні вироби в регіоні. Для задоволення продовольчих потреб населення Одещини найближчим часом буде створено резерв хліба обсягом 325 тис. тонн відбірного зерна. Саме борошном з елеваторних запасів Куліндорівського комбінату будемо забезпечувати борошном хлібопекарні області — вартість його буде значно нижчою, аніж на ринку. Я вже підписав розпорядження про необхідні закупівлі зерна у місцевих сільгосппідприємств».
«У наступні місяці,— додав пан Плачков, —цінова політика в регіоні буде залежати від коливань цiн на хліб на українському ринку. Зі свого боку ми зробимо в регіоні все необхідне, щоб ціни на хліб були економічно обгрунтованими, прийнятними як для аграріїв, так і для споживачів. Вважаємо, що зараз украй важливо зберегти хліб і не допустити різких цінових стрибків». Водночас глава ОДА не приховує занепокоєння з приводу квотування експорту зерна, недостатності кредитів на посівну кампанію-2008 і затримки надходження коштів з Мінфіну для покриття збитків сільгосппідприємств, завданих посухою. Бо «лише за умови часткового покриття збитків з держбюджету райдержадміністрації почнуть здійснювати такі виплати підприємствам та фермерам», зауважує пан Плачков. Крім того, затримка коштів з Києва спричиняє затримку оплати праці жниварів керівниками підприємств, які цього року розплачуються з комбайнерами і механізаторами здебільшого готівкою, а не «натуроплатою» — частиною зібраного зерна.
І нарешті, справою виживання селянських господарств є пролонгування кредитів для хліборобів. Уряд вирішив відтермінувати виплату банківських відсотків усього на рік, внаслідок чого більшість фермерів, що господарюють в умовах ризикованого землеробства, опинилися «у підвішеному стані» — якщо посуха повториться, їхнє банкрутство неминуче! Бо сотням господарств доведеться найближчим часом закуповувати посівний матеріал за межами Одещини — власних запасів не вистачає. Ця складна ситуація випливає з оприлюднених стратегії та підрахунків Мінагрополітики: власних засобів аграріїв для забезпечення посівної кампанії вистачить ледь наполовину — 11 млрд. грн., а кредитних коштів планується залучити в межах 4,5 млрд. грн. При цьому держава не має наміру виділити на підтримку селянських господарств більше 1 млрд. грн. Звідси й випливає невтішний прогноз: ціни на хліб неминуче поповзуть угору, бо селяни змушені будуть виплачувати значні обсяги кредитів.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>