«...І возрадуємось, браття, що ми козацького!..»

Історія не любить повторюватися, але смакує реванші

      У кар'єрі Віталія й Володимира Кличків тричі траплялися випадки, коли один із них виходив на ринг проти суперника, котрий перед цим насмілився «образити» брата. Перед такими двобоями розгорталася шалена рекламна кампанія під назвою «Помста брата», яка закінчувалася логічним підсумком — жоден із суперників не встояв під натиском поклику крові. Віталик бив американця Роса П'юріті й південноафриканця Коррі Сандерса, а Володя робив відбивну з Кріса Бірда. Причому займався він цією справою двічі.

      Останній із цих випадків, навесні 2006 року, перетворився для Кличка-молодшого на здобуття титулу чемпіона світу у суперважкій категорії за двома версіями — більш авторитетної IBF і менш престижної ІВО. З тих пір Володя марить об'єднанням поясів за версіями різних організацій, але поки що підводні течії важкого дивізіону не дають йому шансу втілити мрiю у реальність. Та й своєму минулому Володя, виявляється, роздав ще не всі борги.

      Точніше, залишався один борг, за яким із квітня 2004 року тягнеться шлейф детективної історії. Тоді, нагадаємо, у Лас-Вегасі українець програв американцеві Леймону Брюстеру, знесилившись після п'ятого раунду. Володимир, який упевнено лупцював суперника у двох стартових раундах, раптово «здувся», «поплив», а далі не міг навіть говорити і потрапив до лікарні, де в нього виявили перевищення норми цукру у крові у кілька разів. Версія про отруєння так і не знайшла офіційного підтвердження, навіть попри те, що за роботу взялися спiвробітники американського Федерального бюро розслідувань. Але факти таки наводили на думку, що навмисне отруєння мало місце.

      Перш за все, у день матчу в команди Кличка зникла одна з акредитацій на вхід до роздягальні спортсмена, і, як наслідок, була дуже ймовірною поява біля Володі сторонньої людини, яка могла щось підсипати у пляшки з водою. По-друге, катмен (лікар, котрий замазує розсічення) старанно натирав чомусь не лише обличчя, а й груди нашого спортсмена, що могло привести до потрапляння в організм більшої кiлькості сторонніх речовин. І третє: зникнення аналізів українця, до яких хотіли звернутися після двобою.

      Існували також і суб'єктивні фактори, оминути які не можна. Це незвичний стрибок коефіцієнту ставок букмекерів на перемогу фаворита — Кличка (тобто зменшення її ймовірності). Статися таке могло лише у випадку великих ставок на виграш Брюстера. Виходить, хтось знав ім'я переможця заздалегідь. А коли у суперважкому дивізіоні заходить мова про такого собі «когось», то одразу спливає тінь скандально відомого промоутера Дона Кінга. Більше сотні боксерів, з якими мав справу цей авторитетний 75-річний монстр, подавали на нього судові позови, але не виграв жоден! Після бою Брюстер — Кличко поза рингом шепотіли, що Кінг став багатшим на 90 мільйонів доларів. Але банківських документів з цього приводу на стіл ФБР ніхто не поклав...

      Існувала ще одна версія, говорити про яку самі брати Клички не вважають за потрібне, але яка, втім, має право на існування. За бій до цього Володя впав у другому раунді під ударами Коррі Сандерса, і ще одна поразка могла значно ослабити його позиції. Тож припускають, що команда Кличків для покращення фізичних кондицій українця вирішила спробувати нові препарати. І прогадала — якийсь із них (або їхня комбінація) й призвiв до сумнозвісного занепаду сил.

      Хай там як, але отруєння-2004 дало організаторам нинішнього матчу між Брюстером і Володимиром Кличком змогу використати гучне у своїй простоті гасло — «Реванш». Справді, жоден із братів досі не виходив у ринг проти суперника, якому перед цим програвав. І от, «Кельнарена», 7 липня 2007 року.

Місце двобою

      Гігантська крита споруда на 18 тисяч місць зазвичай служить домашнім майданчиком для місцевої хокейної команди. Крім того, тут періодично відбуваються музичні концерти чи інші грандіозні події, однією з яких, безперечно, став і боксерський вечір минулої суботи.

      Перед головним боєм дня на ринг — посперечатися за титул чемпіона Європи у першій легкій вазі — вийшли француз Хусейн Байрам і росіянин Заурбек Байсангуров, справами якого займається українська промоутерська компанія National Box Promotion. До цього на рахунку 22-річного чеченця було 15 перемог (12 — нокаутом). 31-річний Байрам не зумів підлаштуватися під манеру постійного тиску й ближнього бою Байсангурова, але протримався всі 12 раундів. Всі троє суддів віддали невелику перевагу Заурбекові.

      Після цього, коли у Києві вже почалася нова доба, на ринг, нарешті, вийшли головні винуватці вечора. Леймон Брюстер, як і три роки тому, походив перед боєм із бородою, але в день протистояння позбувся її і нарешті зняв свої сонцезахисні окуляри. Хоча зважування показало перевагу у вазі українця (110,5 кг проти 103,5 кг), візуально м'язи на руках виглядали більшими у американця. Попри свої 34 роки, нині Брюстер перебуває в гарній формі, і було зрозуміло, що на ринг він вийшов не насіння лузати, а шукати свій шанс, нехай і один із тисячі.

      Зрозуміло, що фаворитом дуелі знову значився Кличко, а шансів виграти Брюстерові віддавали ще менше, ніж три роки тому. Бо, як відомо, один снаряд двічі до тієї самої вирви не влучає. А якщо і влучає, то зветься він не Леймон Брюстер. До того ж цього магічного дня — 07.07.07 — тренерові нашого боксера, американцеві Емануелю Стюарту, виповнилося 63 роки. Якого подарунку чекав він від свого підопічного, не варто й казати.

      Можливість спостерігати за видовищем по телевізору отримали глядачі 26 держав, які купили права на двобій. Суддями за рингом стали представники ПАР, США й Німеччини — однієї нейтральної країни і двох заангажованих (порівну для кожного з боксерів).

Гвинтівка, яка вже давно вистрелила

      Із перших же секунд Брюстер із завзяттям бульдога кинувся на українця. Ймовірно, у цьому полягав один із варіантів розвитку подій, спланованих тренером американця Бадді Макгіртом, — залякати Володю і взяти з наскоку. Але часи невпевненості Кличка-молодшого залишилися у минулому, й тепер він диктує суперникам, за яким сценарієм розвиватимуться події. Користуючись значною перевагою у зрості й довжині рук, українець відсунув суперника на зручну відстань, з якої почав обробляти його обличчя лівим джебом. На відміну від двох останніх двобоїв, Володя вже в першому раундi пустив у хід і праву руку, яка кiлька разів недружньо пройшлася по Леймону.

      Поки в американця ще було чимало сил, він час від часу намагався йти в атаку, але ці спалахи приносили йому лише зайві неприємності. Володя у ближній бій і розмін ударами розсудливо не вв'язувався, а якщо Брюстер підходив на небезпечну відстань, українець не соромився використовувати прийом, який нерідко застосовували його суперники — входити в клінч і позбавляти опонента рухливості. Зважаючи на габарити і міць Кличка, це йому вдавалося без проблем.

      У третьому раунді темношкірий боксер за порадою свого тренера спробував попрацювати у корпус Кличка, але ця його операція нагадувала наскоки моськи на слона — Брюстер просто блукав під пахвами Володимира, отримуючи за свої пошуки удари по голові з обох рук. У наступних трихвилинках перевага нашого боксера зростала, а його суперник лише втомлювався і пропускав незліченні удари з обох рук — і джеби, і бокові, і прямі.

      Коли в шостому раунді в одному з епізодів Володя натиснув на Брюстера руками, той під центнером ваги впав на коліна.

      Настало очікування сьомого раунду. Саме в сьомій трихвилинці 07.07.07 Стюарт сподівався отримати подарунок на свій день народження у вигляді нокауту. Але Макгірт не подарував ані йому, ані розчарованим глядачам на трибунах такого задоволення. Наставник Брюстера оголосив про зупинення двобою. Інакше далі було б неминуче падіння американського боксера, який і без того отримав добрячий струс.

      Тож у своєму 52-му бою на професіональному ринзі Кличко-молодший здобув перемогу технічним нокаутом. Після того як Володя витер обличчя рушником, на ньому не залишилося жодного сліду від рук Брюстера. Натомість пухлини на «фейсі» Леймона ще кілька днів нагадуватимуть, що в його житті траплялися вечори, які він проводив значно краще, ніж 7 липня.

      Після бою виявилося, що ще в першому раунді Володимир зламав середній палець лівої руки, але це, втім, ніяк не позначилося на його працездатності.

      Тепер, здається, українцеві нарешті відкривається дорога до бою за об'єднання чемпіонських титулів за різними версіями. Принаймні про це говорили колишні чемпіони Майк Тайсон і Леннокс Льюїс, які побували у Кельні.

      Уже нині припускають, що наш боксер може зустрітися з переможцем іншого чемпіонського двобою, в якому восени зійдуться росіянин Султан Ібрагімов (WBO) і представник Узбекистану Руслан Чагаєв (WBA).

ПІСЛЯМОВА

Володимир Кличко,

чемпіон світу IBF та IBO:

      — Програш Леймону в 2004-му був подряпиною на моєму іміджі і серці. Вона боліла й заважала мені. Я мріяв про реванш і не мав права сьогодні програти. Хочу подякувати своєму тренерові Емануелю Стюарту — у моїй перемозі є велика частина його роботи.

      Брюстер засвідчив, що може стояти під будь-якими ударами. Я не знаю, скільки разів я влучив у нього, але вміння Леймона тримати удар таке ж, як і три роки тому. Тоді він подарував мені свою візитну картку, де написано: «Леймон Брюстер. Переможець Володимира Кличка». Я зберіг її і сьогодні запропоную американцеві залишити на ній свій автограф.

      Що далі? Трохи відпочину і почну готуватися до наступного бою, який, можливо, відбудеться наприкінці року у США. Про чергового суперника наразі нічого сказати не можу. Для цього моїй команді треба провести велику роботу.

Емануель Стюарт,

тренер Володимира Кличка:

      — Це мій найкращий день народження. Володимир був повністю готовий до цього двобою — функціонально, фізично і, найголовніше, психологічно. Мені треба було його стримувати, настільки скажено він прагнув тренуватися. Так, я пророкував перемогу Володі у сьомому раунді, однак кут Брюстера встиг запобігти неминучому. Цим двобоєм Кличко відповів на закиди скептиків і ще раз довів, що є найкращим супертяжем у світі. Тепер єдине питання полягає в тому, хто саме із чемпіонів зважиться кинути йому виклик.

Леймон Брюстер,

екс-претендент на титул:

      — Володимир був явно сильнішим за мене, хоча я зробив усе, що міг. Я сподівався, що мені вдасться виграти простір та піти на обмін ударами, але Володимир не дав реалізувати такий план. Якщо казати чесно, я не мав сьогодні шансу перемогти.

      Я готовий був битися до останнього і збирався вийти на сьомий раунд, хоча й розумів, що зі мною відбуваються великі неприємності. Бадді (тренер) кілька разів попереджав, що зніме мене із двобою, бо я пропускаю занадто багато ударів. Після завершення шостого раунду він сказав, що любить мене і мою родину, тому заради нас припинить бій. Я відповів, що це буде правильним рішенням. Тренер сказав — у мене ще буде шанс проявити себе.