Гуртожиток №8 КНУ, один iз багатьох iнших у студмiстечку, навколо яких iдуть тарифнi баталiї. (Фото Дар’ї Александрової.)
Здавалося б, «дрібниці життя», копійчані справи - таких у нашій країні «маленьких безправних громадян» безліч. Аж ні. «Студентське братство» домоглося, аби Генеральна прокуратура України розглянула звернення щодо стягнення зі студентів- бюджетників Київського національного університету ім. Шевченка оплати за комунальні послуги гуртожитку. Наказ ректора Віктора Скопенка про звільнення «бюджетників» від сплати за комунальні послуги датовано 2002 роком. Але він здебільшого не виконується, кажуть студенти. І вимагають порушити справу «за фактом вимагання адміністрацією КНУ ім. Шевченка незаконної сплати за комунальні послуги». Днями Генеральний прокурор Олександр Медведько доручив прокуратурі Києва провести відповідну перевірку і встановив термін - до 14 липня.
У липні 2006 року Олег Шира, відрахувавшись з КНУ ім. Шевченка, мав підписати обхідний листок, до якого входила оплата за гуртожиток. У доважок хлопцеві видали квитанцію, згідно з якою він мав сплатити ще 324 гривні, пояснивши, що це... борг його кімнати за використану електроенергію. Сусіди по кімнаті скинулися й заплатили, адже дирекція студмістечка пообiцяла, що інакше Олег не зможе виписатись iз гуртожитку.
Ще у 2002 році ректор Віктор Скопенко підписав наказ, яким звільнив мешканців гуртожитку від оплати за комунальні послуги. Незважаючи на це, від студентів періодично вимагають сплатити від 30 до 350 грн. за використану електроенергію».
Ми перевірили й з'ясували, що квитанції з формулюванням «плата за гуртожиток» (і це при тому, що за гуртожиток сплачено наперед) та усним поясненням, що це - плата за «комуналку», кожна кімната отримує раз на півроку-рік.
Тим, хто відмовляється сплачувати, адміністрація студмістечка обіцяє не підписувати обхідні листки, не дозволяти переселятися до іншої кімнати чи іншого гуртожитку.
Цікаво, що оплата за «використану електроенергію», якщо вірити адміністрації, ведеться згідно з показниками лічильників. Самі ж лічильники встановлено не в усіх блоках, а тим паче не в усіх кімнатах. Як же вдається порахувати, хто в якій кімнаті скільки «накрутив» електроенергії? Зараз, щоправда, у відремонтованих частинах гуртожитків встановлюють лічильники не лише на електроенергію, а й на воду, газ. Так що, відчуваємо ми, скоро студенти будуть платити і за ці послуги, знову ж таки, попри гуманний наказ ректора.
Тиск адміністрації на студентів чiтко проявився у жовтні 2006 року, коли дирекція студмістечка намагалася нав'язати «Договір про збереження житлової кімнати...». Згідно з цим «правовим шедевром», мешканці кімнати мали «негайно виселитись за письмовою заявою однієї зі сторін». Незважаючи на те, що пункти цього «договору» суперечили чинному законодавству та внутрішньоуніверситетським правилам, а його не підписали ні юридичний відділ університету, ні сам ректор, поставити підпис під цим «документом» змусили мешканців п'яти гуртожитків КНУ!
Окремим пунктом у «договорі» були прописані й нові порядки щодо тарифів на комунальні послуги: «Плата за використану електроенергію і воду мешканцем здійснюється додатково за показниками лічильника». Тобто цей пункт документа був покликаний створити видимість законності переплачування студентами за «комуналку».
Зреагувавши на невдоволення мас», директор студентського містечка Вадим Руденко організував слухання. На питання, чи збирається університетська адміністрація повертати стягнені зі студентів усупереч наказу ректора кошти, він відповів: «А куда ви їх давали? Ви мені сплатили, чи государству? Ви в університет платили, так що ніяких возвратов. Ви платили по щотчику. На сьогодняшній день норм етіх немає. Вот як вони будут установлєни і ви превисітє їх, тогда будете, значит, платить менше». Зауважте: саме пан Руденко відповідає за дотримання вище згаданих «благородних» наказів ректора.
Ми спробували підрахувати, скільки адміністрація університету отримує «зайвих» грошей завдяки «мутній» ситуації з платою за електроенергію. Вісім тисяч бюджетників, які платять раз на рік у середньому 150 грн. за 5 років «додають» мiнiмум 3 мільйони гривень. Тобто не менше мільйона гривень на рік.
А що ж адміністрація? Лише дізнавшись про наміри студентів подавати заяву до Генпрокуратури, адміністрація КНУ вирішила зустрітися з активістами та спробувати «погасити пожежу». Перший проректор університету Олег Третяк пояснив, що існує наказ Міносвіти, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства фінансів, згідно з яким студенти мають платити за використану додатковими приладами електроенергію (холодильник, комп'ютер і т. д.). При цьому невідомо, яким чином можна вирахувати, скільки електроенергії пішло на студентський електрочайник або магнітофон.
Але у прес-службі Міносвіти пояснили, що міністерство загалом не втручається у господарські справи навчальних закладів. Щодо гуртожитків, то МОН може контролювати, аби гуртожитки використовували за призначенням, але не пояснює, як саме і скільки студенти мають платити за гуртожиток.
Поки студенти оббивали пороги університетських чиновників, стало відомо, що зі студентів гуртожитку №8 знову вимагають сплатити за електроенергію. Завідувач гуртожитку №8 Юлія Буйницька посилалася на новий наказ ректора, який начебто регламентує ці стягнення, але показати сам «папір» студентам не змогла. Лише розповіла, що датовано цей наказ 11.05.2007 року. Цікаво, що незважаючи на це пані Буйницька вимагала сплатити комунальні за місяць раніше травня.
Втомившись від відмовок та несерйозного ставлення адміністрації університету (з ректором нам так і не пощастило зустрітися), студенти-активісти змушені були звернутися до Генеральної прокуратури.
Михайло ЛЕБЕДЬ,
студент фізичного факультету КНУ ім. Шевченка, головний редактор студентського інтернет-видання «Неофіційна газета».
P.S. Генпрокурор Олександр Медведько наказав розiбратися iз студентським зверненням до 14 липня.
У більшості київських гуртожитків лічильник ставиться один на гуртожиток, і його показники розподіляють між усіма мешканцями. Плата за комунальні, як правило, входить до єдиної квитанції «оплата за гуртожиток». Так, наприклад, студенти Київської художньої академії цього року щомісяця платили 50 грн. за «койко-місце» і додаткових квитанцій за оплату електроенергії, газу чи холодної-гарячої води не отримували. Студенти Києво-Могилянської академії теж щомісяця платили по 60 грн. «за все» і зразу. А в гуртожитках КПІ вироблено чітку систему, згідно з якою власник електроприладу сплачує на кілька гривень більшу суму за гуртожиток. До вартості оплати за місце (загалом невеликої - від 37 грн. в місяць за «коридорну» систему до 46 грн. за «блочну») входить і оплата за комунальні послуги.
- Ми діємо згідно з наказом Міністерства освіти від 2 вересня 2004 року. Відповідно до цього наказу, студенти мають платити за додатково використану електроенергію, тобто за чайники, плошки-ложки і подібне. Ось за це і ставляться лічильники на кожну кімнату в блоці. А блок у нас складається з двох кімнат - на дві та три особи. Самі студенти знімають облік цих лічильників, і каса виписує їм плату за ці додаткові витрати.
- А як же наказ ректора, який звільняє студентів від плати за комунальні послуги? Він чинний чи ні?
- Як це так нечинний? Крім електроенергії, є вода, тепло, газ, за які студенти не платять. Студенти платять лише за ту електроенергію, яка використовується в кухнях, коридорах, туалетах, тобто «общєствєнних» місцях.
- Але ж ви казали, що вони платять за додатково використану електроенергію...
- А додатково вони платять за комп'ютер, чайник. З 2005 року були поставлені лічильники в цьому гуртожитку, а до цього вони мовчать, бо лічильників не було, а вони так включали, що кабелі не витримували, горіло все, але вони нічого не платили, а як поставили лічильники, вони почали оце ось, цю революцію. А до цього був наказ ректора про те, щоб виключити з оплати 11,52 кв/год. на одне ліжкомісце - якраз ота лампочка, яка горить у кімнаті і блоці, в туалеті. До речі, хочу вам сказати, що у нас ліжкомісце коштує в цьому році 118 грн. А платять студенти - 40 і 50 залежно від гуртожитку. 60% сплачує ректор за рахунок тих контрактників, яких ми приймаємо на навчання.
- Чи чули ви, що студенти подали звернення до Генпрокуратури з цього питання?
- Я це прівєтствую. І я їм радив: подавайте в суд на університет, і вони розберуться. Прокуратура може дійти висновку, що неправильно використовували якийсь документ, але вирішує все суд.
- Згідно з наказом ректора, який демонстрували студенти, плата за комунальні послуги, в тому числі за електроенергію, входить до плати за гуртожиток. Окремо плату збирають тільки за додатково використану електроенергію. Водночас додатково використану електроенергію не можна виміряти у гуртожитках, оскільки немає приладів обліку на кожну кімнату і в залежності від кожного, хто мешкає у гуртожитку.
- Немає окремої плати за комунальні тарифи, є плата за проживання в гуртожитку. Практично у всіх навчальних закладах нормується споживання електроенергії: якщо ти маєш у кімнаті холодильник, комп'ютер, ще якийсь електроприлад, значить встановлені норми доплати.
- Кожен університет сам встановлює плату за гуртожиток, чи Міносвіти це якось контролює?
- Так, звичайно, взагалі розмір плати за гуртожиток встановлюється з урахуванням місцевих підходів.
- А Міносвіти виділяє якісь кошти на гуртожитки?
- Звісно, на комунальні послуги. Але ж сьогодні розмір плати за гуртожиток не відповідає собівартості затрат. Він надто занижений. Якщо брати Київ, то сьогодні найняти місце, це, мабуть, 100 доларів? Але в гуртожитку ж не стільки платять за місце.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
