Найгарячiший сезон ще не розпочався - вiльного мiсця на пляжах вистачає. (автора.)
Недавня «обойма» святкових днів покликала масу людей на море. Траси на Одещину, Миколаївщину, Крим та Азовське узбережжя були переповнені ще в середу ввечері, потiк машин не припинявся до самого ранку. Ті ж самі «пробки» на курортних трасах спостерігалися i в неділю, тільки у зворотному напрямку: з моря на «континент». У власну мандрівку чорноморським узбережжям рушили й четверо співробітників «України молодої», які вирішили дослідити античне українське Причорномор'я.
Звіт про подорожі місцями, де колись кипіло життя давньогрецьких колонізаторів читайте в наступних номерах «УМ», а поки що пропонуємо вашій увазі власні спостереження щодо цінової політики на окремих курортах. Цей матеріал для тих, хто заощаджує на житлi та послугах.
Варто відзначити, що особливого ажіотажу на пляжах Чорного моря поки що немає - вільного місця біля моря вистачає усім. «Не сезон, - кажуть місцеві мешканці. - От через два-три тижні почнеться! Цiни зростатимуть до вересня».
Таку фразу почули від однієї російської родини в популярному курорті Одещини - в Затоці, яка славиться помірними цінами. Сімдесят гривень з людини на добу на пересічній базі відпочинку зі звичайними дерев'яними будиночками на 3-4 місця вони вважають зависокою. Щоправда в ціну входить i дворазове, або й триразове харчування. Відпочивальники розповідають, що розраховували на те, що в цей час ціни будуть нижчі, адже ще не сезон. Але не враховують, що з року в рік ціни на відпочинок біля моря в Україні невпинно зростають.
«Власники житла i в приватному секторі й на таких-от простеньких базах знають, що в багатоповерхових корпусах санаторіїв та оздоровчих комплексах ціни значно вищі, - пояснив нам іншій відпочивальник. - От i користуються цим. Але я приїжджаю в Затоку не вперше i знаю, що наприкінці липня - у серпні ціни на оренду житла зростуть відсотків на тридцять, як не більше».
Втім згодом ми зрозуміли, що відпочивальники Затоки не так уже й «попалi на бабкi». Інша справа Крим, хоча й тут є відносно недорогі куточки.
I ось ми в Криму. Перша зупинка біля моря у Феодосії. Поруч з відомим курортом у напрямку Приморського, вздовж Феодосійської затоки тягнеться фактично вільний берег, на якому любителі «дикунського» відпочинку можуть розбити намети й за межами автокемпінгу. До речі, про кемпінги. Ціни за стоянку автотранспорту коливаються в різних частинах Криму від 15 до 25 гривень за добу. Ще стільки ж доведеться заплатити за 3-4 квадратнi метри, зайнятi одним наметом.
Ціни на невибагливе житло i у Феодосії, i в сусідньому Коктебелі, Рибальському та Судаку тримаються на одному рівні: від 20 до 30 баксів за добу. Йдеться про кімнату для родини чи компанії на 2-3-4 місця. Двадцять доларів, як правило пропонують у приватному секторі без зручностей у будинку, душ i туалет - на подвір'ї. Тридцять - якщо ванна кімната в будинку, а в самій кімнаті є й телевізор, i холодильник, i кондиціонер, плюс зроблено непоганий ремонт. Об'яви про оренду житла - на кожному кроці, вибору вистачає. Продавець пляжного краму нахвалювала власне охайне подвір'я, зручності в кімнаті й додавала: «Сто гривень - хіба це гроші?»
До речі, 150 гривень на добу коштує ще й окремий номер у двоповерхових садибах типу гуртожиток. У тому ж Рибальському часто перший поверх займає магазин, а на другому може знаходитися до двадцяти дво-, трикімнатних номерів уздовж довгого коридору. Як правило, із затишною лоджією та гарним видом на море.
Зовсім інші ціни на «крутих» базах відпочинку. В одному з оздоровчих комплексів Коктебеля пропонували дво- та тримісні номери підвищеного комфорту (це, судячи з усього, «з натяжкою» - рiвень тризiркового готелю) вартістю 40-50 доларів на добу за одну «душу». Натомiсть відпочивальники, якi орендують житло у приватному секторі та на квартирах, спокійно проходять на територію пансіонатів, відпочивають на їхніх пляжах - цьому сприяє як спільна набережна, так i фірмові винні магазини «Коктебеля» з помірними цінами та високою якістю вин та коньяків від виробника. Особливих черг на лежаки за 10 гривень теж не спостерігається - народ переважно засмагає на гальці, милуючись пейзажем Кара-Дагу.
Пляжі Коктебеля добре облаштовані, не порівняти з узбережжям на схід від Феодосії. Втім ми вирішили ночувати у маловідомій Тихiй бухті поруч із «країною коньяків», куди веде неширока гірська дорога - двом авто не розминутися. Цікаво, що ввечері цей напрямок дуже подобається місцевим даішникам - пости вони влаштовують саме на початку дороги. Від них i дізналися, що того дня у бухті ДАІ нарахувало близько шістдесяти автівок «дикунів», але простору вистачало для всіх. «Сержанти Петренки» не реагували на машини, що їхали до бухти, натомість зупиняли ті, які їхали в місто: бува, не п'яний за кермом їде до Коктебеля за черговою партією коньяку?
Окремо про харчування. Якщо ви просто винайняли житло, де сніданки та обіди не входять у вартість, бігати у супермаркети, або ковтати слину біля дорогих ресторанів не обов'язково. Часто комплексні сніданки до 10 гривень та обіди по 15 гривень пропонують поруч із двоповерховими «гуртожитками», або у визначених місцях - про що вам розповість будь-який місцевий. Вздовж моря чимало недорогих кафе - ті ж заклади татарської кухні можуть, окрім східних страв, запропонувати й звичайний борщ чи окрошку та пюре із ковбасою (знову ж таки не дорожче 15 гривень). У затишних кафе Коктебеля на набережній можна добре поснідати в межах двадцятки, кухня звична, без екзотики.
Хочете східної кухні? Як правило шурпа, плов, або печеня по-східному, татарськi плескачі та кава обійдуться вам у 25 - максимум 30 гривень. Усе дуже смачно! Окрема «фішка» татарських закладів - відсутність стільців. Клієнт розслабляється за обідом на високих м'яких диванних куточках - дастарханах, де можна їсти ,схрестивши ноги по-турецьки (чи то пак по-запорізьки), а можна й напівлежачи. До речі, шашлик iз баранини та яловичини, як правило, пропонують за ціною 10 гривень за 100 грамiв. Звісно, про набережні наддорогих міст-курортів, скажiмо, Ялти, тут не йдеться.
Якщо вже опинилися на морі, гріх не спробувати виключно морських яств. В одному затишному кафе у центрі Керчі шикарний морський обід обійшовся кожному з нас лише в 40 гривень. У стародавньому Пантикапеї нас годували смачнющою юшкою із морської риби, мідій, крабів та ікри, запеченою путасу в сметані та салатом iз рапанів. Наїлися так, що про їжу не згадували аж до ранку, а обід у Керчі ще довго, протягом усiєї подорожі, лишався для нас еталоном харчування на морі.
У Севастополі ми зустріли київських колег по перу. Дівчата орендували кімнату в квартирі неподалік від центру за 80 гривень, хоча спочатку власниця правила сотку. Отже, сторгуватися завжди можна.
Колеги залишаються, а наш шлях пролягає вздовж західного узбережжя Криму - в бік Євпаторії. Ця частина півострова славиться як своїми дикими пляжами, так i резонансом навколо них - одна трагедія на пляжах Качі кілька років тому чого варта! Але загроза зсуву грунту багатьох не лякає, бо дешево i простору багато.
Ніч застає нас поблизу Миколаївки, тоді абсолютно для нас невідомої, але, як виявилося, серед обізнаних цей курорт досить популярний i аж ніяк не розрахований на «дикунів» (хоча автокемпінг є). Що й казати, до Сімферополя по рівній негірській трасі звідси лише 30 км, до відомого курорту Саки - 20 км. Саме містечко розташоване дуже зручно та компактно для відпочивальників - уздовж узбережжя, що дає значні переваги: де б ви не винайняли житло, до моря дістанетеся за 5-10 хвилин.
Ціни у Миколаївці нижчі, ніж на ПБК - в залежності від умов у приватному секторі можна винайняти кімнату за 15-25 доларів. Навіть у крутих на вигляд пансіонатах з охороною одне «койко-місце» коштує дешевше, ніж у готелі невеликого обласного центру - 130-150 гривень. От тільки номери на кілька порядків комфортніші. Але поселитися можна й на звичайній невибагливій базі відпочинку - усього 40 гривень за місце.
Цей простенький, на перший погляд, курорт нагадав мені Кирилівку на Азовському морі. Так само на кожному кроці купа магазинів, маленьких кафешок-грибків, барів, ресторанів, простеньких нічних клубів (вхід 15-20 гривень) та атракціонів для малечі. Є навіть Луна-парк! Ціни усюди помірні - їжа дешевша ніж у середніх закладах Києва, а випити пляшку доброго пива можна за п'ятірку. На пляжах чимало набридливих працівників сфери водних розваг, які переважно пропонують покататися на банані за 20 гривень або скутері - 35 грн. хвилина.
Порівняно з південним та східним Кримом, тут в кілька разів дешевша риба, що приємно здивувало. Місцеві мешканці розповіли, що їхній курорт має власні переваги перед красотами ПБК - відсутність промислового виробництва та портів, а також віддаленість від головних автотрас робить повітря справді екологічно чистим. М'якiший, ніж на сухому півдні, тут i морський клімат.
Миколаївка справила враження на всю команду, тим більше що тут ми провели останню ніч своєї подорожі Кримом. Накупавшись та позасмагавши на її піщаних пляжах, після обіду ми рушили в бік столиці. Свята завершуються, час до роботи.
Можна нарікати на сервіс на вітчизняних курортах, нахабність продавців тощо й підраховувати зекономлені кошти після поїздки до дешевших, але комфортніших Туреччини, Болгарії чи Єгипту. Це якщо ви звикли до готелів, що мають не менше як три зірки. Але невибагливий турист завжди знайде прийнятні умови для відпочинку на будь-якому курорті України.
Отже, тиждень відпочинку на Чорному морі до початку сезону обійдеться пересічній українській родині в 150-200 доларів. Це лише за житло, за окреме харчування і розваги на морі та в клубах увечері доведеться викласти з кишені приблизно стільки ж, якщо не більше. Це вже в кого який розмах.
Київ-Одеська область-АР Крим-Київ.
Берег Азовського моря (або БАМ, як його називають місцеві мешканці) цього літа не набагато дешевший для відпочинку, ніж ПБК. Про це свідчать розповіді друзів та знайомих, які днями повернулися звідти й кажуть, що ціни на житло та розваги тут поступово наздоганяють кримські. Різниця тільки в морі, тобто його прозорості та глибині.
Про фешенебельні номери за сто баксів на добу, яких вистачає у Бердянську, Приморську та Кирилівці, тут не йдеться. Але в Бердянську кімната на двох відпочивальників із середніми статками обійдеться у 70-100 гривень, без харчування. У Кирилівці та Приморську, залежно від претензій, лiжко-місце можна вiднайняти й за 30-50 гривень iз людини. На окремих базах можна знайти три-чотиримісні будиночки з кондиціонером та холодильником та дворазовим харчуванням за 140 гривень на добу. 15-20 гривень iз будинку доведеться доплатити, якщо з дому ви не взяли власні комплекти постільної білизни й замовлятимете її на базі.
Ціни на продукти в Україні не те що не падають, а чи не з кожним днем піднімаються все вище, знищуючи всі сподівання людей на краще життя. Чи не єдиним виходом залишається тільки успішне виробництво, яке зможе покрити потреби населення та знизити вартість продукту. >>
Даремно раділи, що нафта дешевшає. Нові реалії продовжують своє повзуче, але впевнене просування вперед спиною. Нормальний борщ уже давно зжерла інфляція. Споживчий кошик для середнього українця розрахований держкомстатом, очевидно, орієнтуючись на мертвих і ненароджених. >>
Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток. >>
Минулий рік неабияк спустошив гаманці українців: ціни на харчі били багаторічні рекорди, а доходи не додавали оптимізму. Експерти відзначають: несприятливим економічним реаліям в Україні «підіграв» не тільки «дорогий» долар, а й стрімке підвищення цін на продукти на світових ринках: дорожчало усе — цукор, солодощі, молочні продукти, крупи, алкоголь. При цьому якість українських товарів подекуди гіршала — виробники «воюють» за ціну. «Розслаблятися» не радять аналітики українським споживачам і в новому році — готуйте щонайменше зайві 200 гривень щомісяця. >>
Із початком холодів українці незлим тихим словом починають згадувати комунальників, усю нашу систему обігрівання квартир та кругленькі суми у квитанціях за комунпослуги. Зігрітися у власній квартирі однаково вдається мало кому, відтак більшість шукає вихід із «морозостійкої» ситуації в оселі. Варіант — самотужки утеплити свою квартиру. Це ефективно, швидко, але досить дорого. Дешево зробити фасад можна тут, а ще дадуть гарантію на утеплення. >>
Українським любителям оковитої, як уже повідомляла «УМ», варто готуватися до чергової хвилі подорожчання горілки. Як відомо, Кабмін має намір ввести нові мінімальні роздрібні ціни на горілчані вироби — коньяк та горілку. І якщо зараз мінімальна ціна «зеленого змія» у продажу становить14 гривень за півлітра, то, згідно з проектом Постанови Кабміну, дешевшої горілки від 18 гривень за пляшку (коньяку — 27 гривень відповідно) у магазинах не може бути. >>
