В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Після лікування в кардіоцентрі черкащанка Лідія Чубар наче вдруге на світ народилася. (автора.)
Черкащанка Лідія Чубар не так давно перенесла важку операцію на серці. У Черкаському обласному кардіологічному центрі їй поставили двокамерний кардіостимулятор - такий собі мініатюрний комп'ютер, який регулює ритм серця. Жінка каже, що проблеми зі здоров'ям почалися в неї після, здавалося б, звичайної ангіни. Вона перенесла хворобу на ногах. Було це у 70-х роках минулого століття, коли пані Ліда, яка за натурою - романтик, працювала економістом у конторі на БАМі - в Тинді Амурської області. Вона й досі пам'ятає до подробиць ті вісім років у Сибіру.
«Найкращі спогади залишилися після зустрічі першого поїзда з Тинди, коли туди проклали залізницю. Ви знаєте, ми готові були злетіти до небес», - згадує минуле пані Ліда. І розповідає, як восени їхній колектив поїхав збирати овочі. На тій городині жінка застудилася та захворіла. А яка там медична допомога, коли до найближчого медпункту - сотні кілометрів!
«Це дало ускладнення на серце: в мене почалися напади ядухи. Через ангіну звузилися судини, це заважало нормальному кровообігу. Мені було 30 років, коли лікарі зробили першу операцію», - розповідає пані Ліда. У 1983 році вона приїхала до Черкас. І відтоді зі всіма сердечними проблемами зверталася тільки до поліклініки. Аж поки не пережила сильний напад...
«Мені стало погано вночі. Відчула, що навіть ковдра стала якоюсь незвично важкою. На тумбочці біля ліжка стояли мої ліки, але я не мала сили до них дотягнутися. Хотіла покликати сина, але задихалася, не могла й слова вимовити, а потім втратила свідомість», - розповідає Лідія Григорівна. Згодом, каже, таки отямилася, прийняла ліки, їй полегшало, але наступного дня звернулася по допомогу до лікарів Черкаського кардіологічного центру.
«Кардіограма показала 40 ударів на хвилину. Тож лікарі сказали, що мені не можна виходити з клініки, і запропонували поставити двокамерний стимулятор, - згадує Лідія Григорівна. - Спочатку я бадьоро трималася, а напередодні занервувала, хоч лікар і запевняв, що через 15 хвилин «встанете й побіжите». Я дуже вдячна хірургу Олександру Михайловичу Білоусу, головному лікарю Світлані Василівні Журбі, медсестрам - ці люди врятували мені життя. Це добре, що в Черкасах є такий кардіоцентр, і нам не треба їхати до Києва, щоб одержати медичну допомогу...».
«Кардіостимулятор ми зашили пацієнтці глибоко під шкіру, - пояснює лікар-кардіохірург, завідуючий відділенням електрокардіології серця Черкаського кардіоцентру Олександр Білоус. - Він із титану - сплаву медичного металу, який не викликає алергійної реакції. Від кардіостимулятора до шлуночка серця і передсердя підключені два діоди. Однокамерний кардіостимулятор коштує 3270 гривень. Їх встановлюємо коштом черкаського обласного бюджету. А на двокамерні - 17 тисяч гривень на кожен - кошти передбаченi в державному бюджетi».
Лікар, який оперував пані Чубар, каже, що незабаром його пацієнтка поїде до Києва, в Інститут серцево-судинної хірургії. Там жінці запрограмують роботу кардіостимулятора відповідно до темпераменту пацієнтки. Навантаження на серце регулюватиме датчик кардіостимулятора і жінка зможе i далi жити повноцінним життям та продовжувати працювати .
«В Україні захворюваність, інвалідність та смертність, пов'язана із хворобою серця, посідає перше місце, і це не може не хвилювати, - каже головний лікар Черкаського кардіологічного центру, заслужений лікар Світлана Журба. - У нашому кардіоцентрі ми маємо змогу надавати весь цикл медичної допомоги хворим на серцево-судинні захворювання. Крім того, наші хірурги оперують без розтину - через судини до серця проникають електродами. Наш центр співпрацює зі столичним інститутом Амосова. За минулий рік ми прооперували сiмох людей, при WPW-синдромі: троє з них - до 20 років, а решта - до 35 років. Цей синдром супроводжується смертельними порушеннями ритму. Без операції такі люди, як Лідія Чубар, не змогли б жити, а тепер стали здоровими людьми».
Саме С.Журба була одним із ініціаторів заснування в 2004 році на базі Черкаського кардіологічного диспансеру та двох відділень обласної лікарні кардіологічного центру. Каже, що важко було дивитися, коли людей направляли на операцію у Київ, а вони при серйозних хворобах серця найчастіше туди не їхали. Основні причини - черга, розписана до 2009 року, а ще психологічний фактор - мало хто хотів їхати далеко від дому.
Тепер у Черкасах можуть обстежувати й оперувати хворих із найскладнішими порушеннями ритму серця та провідності. У Черкаський кардіоцентр їдуть лікуватися хворі з Кіровограда, Вінниці, Полтави. Управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації закупило обладнання «Прука» вартістю мільйон 200 тисяч гривень. За його допомогою не лише обстежують хворого, а й оперують. Загалом за неповних три роки фахівці Черкаського обласного кардіологічного центру прооперували близько 700 пацієнтів.
«Якщо у людини є якісь сумніви щодо поставленого діагнозу, ми направляємо її до Києва. Але зазвичай, наші результати обстежень збігаються з інститутськими», - зазначає Світлана Журба.
«Завдяки сучасній апаратурі та кваліфікованим лікарям у Черкаському кардіологічному центрі лікують такі ж серцеві патології, що й у німецькому Ганновері. В цьому переконалися навіть ті пацієнти, які можуть дозволити собі обстеження за кордоном», - підсумовує голова комісії Черкаської обласної ради з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства, головний лікар Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктор Парамонов. За його словами, у медицині Черкащина не є провінційною областю, оскільки за видатками з обласного бюджету на лікування одного мешканця області Шевченків край у трійці лідерів по Україні. Відповідно тут добре працюють обласні програми не лише щодо серцево-судинних захворювань, але й з онкології та профілактичних щеплень населення.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>