Травматичний синдром
Кожен, хто займався спортом, хай лише на любительському рівні, зазнавав різноманітних травм. Найдосвідченіші спортсмени потерпають від цього значно більше, тож їм на допомогу має приходити фахова спортивна медицина: для найшвидшого відновлення необхідні швидка діагностика і лікування травм. При цьому травматизм - лише один із багатьох напрямків спеціалізації спортивних лікарів.
Хоч як дивно, але дипломованих спортивних медиків в Україні тривалий час не готували. І це тодi, коли конкуренція в сучасному спорті призводить до зростання обсягів та інтенсивності навантажень. Відповідно, триває пошук нових шляхів і невикористаних резервів в організації навчально-тренувального процесу спортсменів. В усьому світі над цим працюють інститути та лабораторії, подекуди - приховані. Медичні таємниці спортивних перемог не менш вагомі, ніж військові, адже це виправдовує себе конкретними результатами.
В Україні найбільш пам'ятний приклад сягає ще союзних часів, коли Валерій Лобановський із метою наукового обгрунтування «циклічності» та «інтенсивності» тренувального процесу звернувся до славнозвісної методики Анатолія Зеленцова. І київському «Динамо» впродовж довгих років не було рівних за фізичною готовністю футболістів. Тоді ми випередили час, тепер же намагаємося наздогнати потяг під назвою «сучасна спортивна медицина», який давно зник за горизонтом.
Із недавніх років найяскравішим спогадом щодо «розбору польотів» на тему спортивної медицини є дискусія між науковцями з інфізу (Національного університету фізичного виховання та спорту) й біатлоністами, які провалили старт в олімпійському Солт-Лейк-Сіті. Спортсмени тоді не надто прислуховувалися до рекомендацій медиків, і це лише зайвий раз підтвердило той факт, що на спортивну медицину в нас виділяли «за залишковим принципом». У цьому ж контексті можна пригадати й наші численні помилки при вживанні «вітамінів» та дискваліфікації спортсменів за допінг. На пам'яті і несподівані смертельні серцеві напади футболістів із команд вищої ліги. Про лікарський контроль у сфері масової фізкультури взагалі не йдеться, якщо не все гаразд навіть у спорті вищих досягнень.
Перша ластівка спортмедицини
І все ж створення факультету підготовки лікарів для сфери фізичної культури та спорту - це бодай якийсь крок уперед. Позавчора міністр у справах сім'ї, молоді і спорту Віктор Корж та ректор НУФВСУ Володимир Платонов оголосили, що розпочато прийом документів на перший курс цього факультету. Він є спільним проектом одразу двох ВНЗ - Національного медичного університету ім. Богомольця та власне інфізу. На додипломному рівні навчання відбуватиметься на базі «медиків» за участю НУФВСУ. Лише ті, хто закінчить інтернатуру, одержать сертифікат лікаря за спеціальністю «Спортивна медицина». Відповідно, магістрів із цієї спеціальності готуватиме магістратура.
Куди вони підуть працювати?
Учасники прес-конференції окреслили сферу, де випускники нового факультету зможуть себе застосувати: спортивні клуби, команди з ігрових видів спорту, спортшколи, національні збірні України, оздоровчі центри та фітнес-індустрія. Можна не сумніватися, що більшість абітурієнтів мріятимуть саме про «індустрію» та футбольні клуби, де можна одержати пристойну платню. Поза увагою, як завжди, залишилася фізична культура, що й зрозуміло, адже мало хто після інфізу спокушається на мізерний заробіток спортивного інструктора.
Тож наразі скидається на те, що ми тривалий час матимемо лише фахівців післядипломної підготовки, які одержали сертифікати зі спортивної медицини, але навряд чи зрозуміли специфіку цього фаху, особливості функціонування організму при максимальних навантаженнях. Адже спортивний лікар не може формуватися без поглибленої практичної спеціалізації.
Про «прагнення» розширити свій світогляд у царині спортивної медицини з боку вітчизняних фахівців свідчить один цікавий факт. Минулого місяця у Москві відбувся профільний форум для означеної галузі - «Спортмед-2007». Україну там із доповідями «Лікування м'язових травм», «Попередження травм у футболі» тощо представляв керівник медичної служби ФК «Шахтар» (Донецьк)... іспанець Пако Біоска. Це щодо перспективи майбутніх випускників новоствореного факультету влаштуватися у команди з ігрових видів спорту - значно охочіше там беруть на роботу іноземців.
До речі, на московському форумі досить красномовно розставив акценти керівник Росспорту В'ячеслав Фетісов: «Зрозуміло, що сучасний спорт важко уявити без високотехнологічної медичної підтримки. Проте ми акцентуємо увагу передусім на спільній для всіх нас темі - збереження здоров'я, довголіття та працездатності населення нашої країни. Тому приємно, що в нас (у Росії. - Авт.) - справжній бум наукових робіт із проблематики спортивної медицини та в поширенні мережі спортивно-медичних закладів».
А ми в Україні, схоже, лише робимо перший крок до свого «буму»?..