Закон джунглів,

      Кожного літа ліси, прилісові території та парки окуповують численні любителі природи. І часто у відповідь на недопалені вогнища та купи сміття природа нагороджує відпочивальників «маленькими друзями» - кліщами. Водночас бувають і менш справедливі ситуації, коли людина просто гуляє улюбленим парком, а потім знаходить на собі маленького «кровопивцю». Природно, кожному «окупанту» зеленої зони треба знати, як уникнути малоприємної зустрічі з кліщем і як з ним боротися у випадку присмоктування. Тому що незнання симптомів енцефаліту не звільняє від страждань під час захворювання. Такий закон джунглів...

На півночі - енцефаліт, у центрі - хвороба Лайма

      Енцефалітні кліщі - це кліщі родини іксодових, які переносять збудників вірусних та  бактеріальних захворювань людей та тварин.

      Як зазначає головний інфекціоніст країни Анатолій Печінка, кліщі поширені на всій території України, але в різних регіонах вони переносять різні захворювання. «Якщо рухатися картою України з півдня на північ, то можна побачити, що в Криму кліщі поширюють марсельську гарячку, - відзначає спеціаліст. - Центральніше з'являються інші захворювання, які передаються кліщами. Найпоширенішим та найнебезпечнішим серед яких є хвороба Лайма, яка окупувала майже 70 відсотків території України. На півночі та заході - вогнища кліщового енцефаліту. При цьому відзначу, що кліщовий енцефаліт не дуже поширений в Україні. Фактично це поодинокі випадки. На відміну від хвороби Лайма, яка охоплює більшу територію та спричиняє значну кількість хворих».

      Маловивчена хвороба Лайма - це інфекційне захворювання, яке на початковому етапі вражає шкіру, пізніше оболонки мозку та великі суглоби.  Її підступність полягає у тому, що наслідки хвороби можуть проявитися через місяці, а то й роки після інфікування. І хоча до смерті інфекція не призводить, не треба недооцінювати її небезпечність - без надання медичної допомоги людина може страждати від епілептичних нападів і навіть стати інвалідом...

      Щодо кліщового енцефаліту, то це гостре інфекційне вірусне захворювання може призвести до інвалідності, іноді навіть до летальних випадків. Вірус кліщового енцефаліту зберігається та розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням. Зараження людини відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісуванні місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами збудника інфекції.

      Інкубаційний період, тобто період від зараження до перших клінічних проявів хвороби, триває в середньому 7-14 днів. Втім бувають випадки, коли перші симптоми у людини з'являються лише через місяць після укусу кліща. У хворого різко піднімається температура тіла (до 38-39 градусів), з'являється нудота, блювота, дошкуляють болі у м'язах шиї, спинi, кінцівках. Навколо місця укусу комахи з'являється почервоніння. Надалi спостерiгаються симптоми ураження центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Для лікування призначають імуноглобулін проти кліщового енцефаліту.

Кліщі вилазять із кущів!

      Зрозуміло, що відмовлятися від приємних літніх прогулянок через саму лишень загрозу бути покусаним кліщами не варто. Але вивчити поведінку маленьких кровопивців, щоб зменшити вірогідність присмоктування кліща, нікому не зашкодить. Непомітного ворога треба знати «в обличчя» - i це вже запорука часткової перемоги над ним.

      Для людей, які не хочуть ділитися власною кров'ю з дрібними «вампірами», медики дають низку простих порад. На прогулянці оминайте кущі. Попри поширену думку, ніби кліщі падають з дерев, ці створіння  заселяють невеликі кущі (заввишки від п'яти сантиметрів до метра), при цьому атакують свою жертву на рівні колін та стегон. За інформацією прес-служби Міністерства охорони здоров'я, найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів або сидить на траві. Тому місце для привалів, нічного сну на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 метрів.

      Виходячи на природу,  треба одягати світлий одяг, по можливості застібати манжети, заправляти футболки, на голову одягати капелюх або легку хустинку. Оскільки улюбленими для присмоктування кліщів є шия, голова, живіт, мiсця під пахвами, під молочними залозами, в паху, то ці ділянки з ніжною тонкою шкірою варто особливо оберігати.

      Ще один захід, який зробить ваше перебування в лісі безпечнішим - регулярний самоогляд. Кліщ присмоктується не одразу, а деякий час мандрує тілом жертви, обираючи найапетитніший шматочок. Тому, оглядаючи себе кожні 2 - 3 години, ви маєте шанс виявити «хижака», який не почав трапези.

      Як наголошують медики, кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, а й через кілька годин після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, кліщі можуть потрапляти до житла людини з букетами квітів, собаками. Тому всі учасники пікніка мусять витрусити свій одяг та підстилки на вулиці та випрати речі в гарячій воді - щоб клiщ не потрапив у ваше ліжко. Не треба забувати і про хімічний захист від кліщів. Сьогодні відповідні препарати можна знайти навіть у найменшому супермаркеті. Побризкався - і нападу можна не боятися...

Кровопивцю - вщент спалити!

      Що ж робити, якщо кліщ все-таки присмоктався? По- перше, необхідно якомога швидше видалити його з тіла. При проведенні процедури одягніть рукавички або хоча б обмотайте пальці серветкою. Найпопулярнішим є метод, коли тільце кліща змащують олією і видаляють за допомогою пінцета. Але ж, як наголошують лікарі, змащують - не заливають! Аналогічний народний спосіб, коли кліща накривають обручкою, а потім заливають олією, медики не рекомендують, тому що кліщ, повністю задихнувшись під шаром олії, може випустити отруйні речовини у вашу кров. Після видалення місце присмоктування змащують тривідсотковим розчином йоду, спиртом чи одеколоном.

      У жодному разі не можна викидати кліща! Його треба  спалити, оскільки самка, насмоктавшись крові, може дати нове потомство на тій території, де її викинули (після кровосмоктання кліщ відпадає та відкладає яйця в грунт). Погодьтесь, молоденький виводок енцефалітних кліщів у садку або на дачі - не найприємніше для любителя природи...

      Але навіть якщо ви ідеально обробили ранку, не варто відмовлятися від візиту до лікаря, стверджує головний інфекціоніст країни Анатолій Печінка. Чому? Тому що хвороба, «подарована» кліщем, може протікати без видимих змін або ж маскуватись під звичайну застуду. І людина й гадки не матиме, що їй загрожує хвороба Лайма або енцефаліт. «Тому кожен випадок укуса кліщем має бути відзначений у лікаря», - радить пан Печiнка.

      Дізнавшись, як запобігти зустрічі з кліщем і що робити у разі укусу, ви можете спокійно відпочивати та насолоджуватись єднанням з природою. А її шкідливі представники нехай залишаються на відстані.

Марина ГОНТА,

Наталя РОТАЙ.

ДО РЕЧІ

      Укус кліща безболісний, тому що разом зі слиною він вводить в ранку «анестезію власного виробництва». Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб, при цьому самиця збільшується у 80-150 разів, занурившись хобiтком глибоко в шкіру. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), які часто залишаються для людини непомітними.