«Життя продовжується». Як у київському пансіонаті переосмислили догляд за людьми похилого віку
Київ останніх років — це місто, що біжить. Ми звикли до високого темпу, дедлайнів та нескінченних списків справ. >>
Хоспіс будують для живих. (Фото з сайту http://www.hospice.by/)
Минулого року з півтисячі онкологічних хворих, які померли в Черкасах, 80 відсотків завершили свій життєвий шлях удома. Така статистика управління охорони здоров'я Черкаського міськвиконкому. Що пережили ці люди та їхні близькі — ворогу не побажаєш. Тому, за словами начальника управління охорони здоров'я Черкаського міськвиконкому Олега Стадника, в місті назріла нагальна потреба в організації допомоги важко хворим людям у спеціалізованому медичному закладі. І створення хоспісу, в якому важкохворі зможуть одержувати не лише медичну, а й психологічну та соціальну допомогу, стане підтримкою не лише для невиліковно хворих пацієнтів, а й для родин, від яких невблаганна хвороба забирає близьку людину.
«Разом із представниками громадських організацій міста ми відпрацювали концепцію розвитку паліативної допомоги, спрямованої на послаблення страждань хворих людей. До речі, в Україні досі не існує загальнодержавної паліативної допомоги, тому ми йдемо своїм шляхом», — розповідає «УМ» головний медик Черкас Олег Стадник.
«Ще десять років тому я порушив питання організації хоспісної допомоги в Черкасах, — говорить «Україні молодій» головний лікар Черкаського обласного онкологічного диспансеру, голова комісії Черкаської обласної ради з питань охорони здоров'я Віктор Парамонов. — І тільки зараз питання зрушило з мертвої точки: нинішній склад Черкаської міської ради прийняв концепцію розвитку такої допомоги. Нам необхідно якомога швидше створювати таку службу — шукати базу, де буде розміщуватися ця установа, формувати штати, думати про фінансування. Тому що хоспісної допомоги в нашому обласному центрі потребують щороку приблизно 1500 важкохворих».
Черкащани планують збудувати хоспіс на 20—30 ліжок, причому спеціалізовану медичну допомогу в закладі надаватимуть цілодобово. Так само цілодобово підготовлені медсестри хоспісу будуть патронувати хворих удома та працювати з їхніми родичами в телефонному режимі, чого нині в Черкасах немає. Сьогодні ці проблеми лягли на плечі дільничних медсестер (у яких і з рештою хворих — море проблем) та лікувальних закладів, де ці хворі перебувають. Як зазначає Віктор Парамонов, при розв'язанні всіх цих проблем не обійтися без допомоги міської влади. Для прикладу, в Харкові, крім коштів на утримання хоспісу, міська рада виділила додатково ще два мільйони гривень на хоспісну допомогу хворим удома...
«У Черкасах уже створено координаційну раду з підготовки до відкриття хоспісу, куди, окрім медичних працівників, увійшли представники духовенства та бізнесу. Розмістити хоспіс попередньо планується у приміщеннях Другої черкаської міської лікарні», — додає Олег Стадник. Він каже, що навчатися доглядати за тяжко хворими людьми черкаські медики поїдуть до Польщі та Франції, аби на власні очі у тамтешніх хоспісах побачити, як організована ця робота за кордоном та як працюють їхні колеги, щоб послабити страждання таких людей.
Київ останніх років — це місто, що біжить. Ми звикли до високого темпу, дедлайнів та нескінченних списків справ. >>
Заради довгих років життя багато людей готові дотримуватися суворих дієт та виснажливих тренувань, проте останні наукові дані свідчать, що головний секрет довголіття може бути прихований не у способі життя, а безпосередньо у генах. >>
В Україні Національний антарктичний науковий центр відкрив власну лабораторію для аналізу біологічних зразків, привезених з Антарктики. >>
Алкоголь сформував хід людської історії — від сходження наших предків із дерев до виникнення сучасних міст. >>
Аналізувати клітини крові навчилася нова система штучного інтелекту CytoDiffusion з вищою точністю, ніж досвідчені гематологи. Вона здатна виявляти ледь помітні ознаки раку крові та інших небезпечних хвороб, які важко помітити людському оку. >>
Новий клас антитіл, які значно посилюють здатність імунної системи розпізнавати та знищувати пухлини, розробили вчені з Університету Саутгемптона. >>