Уздоровлення народу

      У Євангелії від Матвія є такий епізод. Коли Христос увійшов до Капернаума, до нього наблизився сотник і благав його уздоровити слугу, що лежить розслаблений. Коли Христос погодився і сказав, що прийде до нього і уздоровить, сотник мовив: «Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, — і видужає мій слуга! Бо й я — людина підвладна, і вояків під собою я маю, і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди — і приходить, або рабові своєму: зроби те — і він зробить». Ісус здивувався силі віри сотника: «Іди, і як повірив ти, хай так тобі й станеться!»— І тієї ж години слуга одужав.

      Біблія, як відомо, читається духовним зором, отже, має глибинний духовно-символічний зміст, а не лише буквальний. Сотник тут — це представник світської влади, і символізує саме владу державну, що має в своєму розпорядженні вояків — апарат насильства (армію, міліцію, службу безпеки тощо). У даному випадку сотник є образом тих представників державної влади сьогодення і майбутнього, які збагнули Істину, зрозуміли, що «без Бога ні до порога», і побачили, що людськими ліками уздоровити слугу свого неможливо.

      Про якого «слугу» йдеться? Які сфери життя служать державі? Їх багато: це і політика, й економіка, культура, освіта, наука, також і релігія. І всі ці слуги сьогодні дуже хворі — «лежать розслаблені», паралізовані, «і тяжко страждають». Держава вичерпала вже людську мудрість, щоби зцілити своїх слуг, щоб оновити, підняти на висоту всі сфери життя людини. Йдеться тут не тільки про нашу державу. Мудрість усього світу вичерпалась, як сказано в Ісаї: «Дійсно, вельможі Цоану безумні, і нерозумною стала рада мудрих фараонових радників». Цоан — столиця Нижнього Єгипту. Єгипет узагалі в біблійній мові — символ рабства, гріха, цьогосвітнього рабства, беззаконня, служіння ідолам — пожадливостям тілесним.

      З розповіді про пророка Йону, який три доби просидів у череві кита, ми бачимо, що прийде час, і тепер уже є, коли дехто з людей світських, а саме представники світської влади, влади державної, «великі риби», кити від політики, економіки, культури, — стануть щодо віри й досконалості на щабель вище, аніж «рід лукавий і перелюбний» сучасних фарисеїв від релігії, що «устами своїми наближаються до Господа, серцем же своїм — далекі від Нього». Прийде час, коли капітан корабля (державна влада) зійде в трюм до сплячого пророка Йони (релігії), і почне тормосити його зі словами: «Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може, згадає цей Бог про нас, і ми не загинемо»... Не загинемо в тій великій бурі пристрастей людських, гніву й обурення, що заливають державницький корабель.

      Прийде час, і буде піднятий «Йона» — піднята високо проповідь слова Божого, премудрість Божа, і вкинена в море, що воно «суть язики, племена і народи». І заспокоїться море пристрастей людських. Прийде час, і проковтне пророка Йону «велика риба» — «проковтнуть» слово Боже провідники нації, інтелігенція, лідери всіх народів землі, і три дні та три ночі — три великі етапи — будуть всотувати вони ідеї Божої любові, заповіді Господні. Ці три етапи — період увірування; період реалізації, здійснення, принесення плодів віри; і, нарешті, період ствердження, розповсюдження, оспівування, одухотворення цієї «віри, що чинна любов'ю».

      Прийде час, і Ніневія (символ войовничого матеріалізму) прозріє раніше лукавого релігійного фарисейства і покається через проповідь пробудженого від сплячки Йони. І ті представники світу, які мають гаряче серце, які не задовольняються ковбасою, а шукають правду, прагнуть пізнати істину — прийдуть до премудрості Божої і принесуть цінності світу цього до ніг Господніх. І сотник нашої історичної епохи зрозуміє, що Єдиним, Хто зможе вилікувати слугу його,— є Бог-Слово, слово Боже, — довготерпеливий і многомилостивий Лікар, що зціляє усі немочі наші. І, зрозумівши, «наблизиться до Нього».