Двічі на рік — під час сівби та жнив — коли у поля треба виводити техніку, український чиновник iз подивом з'ясовує, що виводити великою мірою нічого. Через це частина врожаю залишиться на полі, іншу частину із шумом та димом затопчуть, мов орди монголо-татарів, ще допотопні трактори. У такій ситуації вести мову про передові світові технології обробітку землі взагалі вважається некоректним. Принаймні подібні запитання ми б не радили задавати керівникам навіть великих, як для України, та непогано оснащених господарств. Господарі, що обробляють свої гектари ще пострадянською технікою, і взагалі можуть образитися — добре, якщо його старенький тракторець доїде до межі поля.
Сезонна підготовка до польових робіт у більшості аграрних «ТОВ» не надто відрізняється від практики їхніх дідусів та батьків, що мали щастя народитися у часи суцільної колективізації. Підкрутили, запаяли, забили молотком, а головне — щедро пофарбували, і сільськогосподарські машини дуже непогано виглядають на віртуальній «лінійці готовності».