І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
А страждає, як завжди, селянин
24.06.2007
Південні райони Запорізької області вже розпочали збір зернових. Щоправда, дощі, яких селяни чекали ще навесні, змусили затримати комбайни біля межі. Тепер старт хліборобам може дати тільки погода — і люди, і техніка до «битви за врожай» готові. Найсумніше, що в нинішньому році збирання хліба через низку причин і справді може перетворитися на повномасштабну військову операцію. Ситуацію в аграрному сегменті економіки мої співрозмовники коментують по-селянськи коротко і дотепно: «Що тут скажеш? Ні боги, ні царі жити не дають!». І кивають-зиркають на небо — так, начебто натякають: до запрудженого збайдужілими чиновниками-бюрократами Києва, на жаль, ще далі...
200 тракторів — це менше, ніж треба. Але краще, ніж нічого
Іван Бакуменко, голова постійної депутатської комісії з питань агропромислового розвитку, визнає, що закладені в обласний бюджет 2007 року чотири мільйони гривень на 20-відсоткову компенсацію вартості придбаної сучасної сільгосптехніки — сума, від якої у захваті далеко не всі: «У районах розраховували мільйонів на вісім-десять, однак передбачені програмою гроші — реальні, які, поза всякими сумнівами, вчасно дійдуть до сільгоспвиробника. Не так, як це бувало з фінансуванням загальнодержавних програм: регіону Київ виділяв коштів ніби достатньо, але зазвичай їх ми якщо й одержували, то не в повному обсязі. А тут ще й умови прийнятні — 14,5 відсотка. Донині брали близько 19 відсотків. Дещо раніше банкіри, бувало, менш як за 20—22 узагалі не хотіли «допомагати» селу. «Зашкалювало»!.. Поточного року на кошти, передбачені обласним бюджетом, можна закупити, скажімо, двісті тракторів. І їх буде куплено! У діючій за участі посередників лізинговій схемі сам чорт ногу зламає!.. Наша ж буде прозорою. Якщо в якомусь районі не освоюватимуть кошти — передамо їх в інший. Про це на місцях знають».
На момент прийняття п'ятирічної програми машинно-тракторний парк області вже відпрацював свій ресурс на вісімдесят із лишком відсотків. За даними «аграрного» заступника голови Запорізької облдержадміністрації Валерія Черкаски, упродовж останніх п'яти років сільгосппідприємства і фермери змогли замінити лише кожний десятий трактор і зернозбиральний комбайн. Те, що залишилося на балансі, ледь оре і молотить, тим самим унеможливлюючи високоефективне впровадження нових технологій задля підвищення рентабельності зернового господарства області.
Завершується конкурсний відбір сільгосппідприємств, які претендують на 20-відсоткову компенсацію вартості комбайнів і тракторів. Критерій відбору чіткий і прозорий: на «місцеві» чотири мільйони можуть претендувати сільгоспвиробники-небанкрути — без банківських боргів і боргів із зарплати, середньомісячний рівень якої комісія також враховує. Предметом аналізу стали фінансові показники за останні три—п'ять років.
Визирнуло сонце — отримуй тисячу гривень збитків!
Фахівці визнають, що реалізація благих намірів обласної влади дещо запізнюється в часі. Однак винні в цьому вже не «царі», а «боги»: спека, по-перше, на два тижні пришвидшила жнива (тож і купувати зернозбиральні комбайни вже пора), по-друге, сонце «підсушило» гаманці зерновиробників. Один день бездощів'я, стверджують фермери, завдає на кожному зерновому гектарі збитків на тисячу гривень. Тому поменшало бажаючих ризикувати у сфері банківських кредитів — не розплачуватися б закупленою технікою!.. За будь-якого форс-мажору держава охочіше декларує свої наміри, ніж де-факто переорієнтовує фінансові потоки на село. Перевірено ж: на державу не надійся — сам пильнуй!
Критичний дефіцит обігових коштів склався в Бердянському районі. На свою біду, майже всі фермерські господарства і більшість сільгосппідприємств не застрахували свої поля від екстрим-ситуацій. Компенсації були б солідними: сто з лишком років такої посухи тут не було. Михайло Андреєв, заступник голови райдержадміністрації, розповів про недавню поїздку до Маріуполя: «Виїхав за межі району — пішов дощ. Повертався — на Донеччині ще дощило. А в нас — ні краплі!». Практично згоріли масиви ярого ячменю й озимої пшениці — передовсім засіяні необробленим насінням і непідживлені азотними добривами. Про пересів у сухий грунт ніхто й «не заїкається».
Депутати Токмацької райради оголосили територію району зоною стихійного лиха: гине ледь не дві третини зернових. Науковці відрадили пересівати поля гречкою чи просом, обробляти масиви від шкідників (марні витрати, позаяк розчин відразу ж випаровується)... Гучний SOS хліборобів лунає також у Мелітопольському, Веселівському, Чернігівському та інших районах області. Десять із них оглянув наприкінці травня заступник міністра аграрної політики Василь Гуменюк і запевнив, що «Кабмін відповідним чином зреагує. Ми фінансуємо сім сільськогосподарських програм, за якими області виділено 123 мільйони». Можливо. Однак наразі регіон де-факто одержав лише кілька десятків мільйонів...
Компенсація з держбюджету має бути недекларованою і відчутнішою. Адже вже згоріло майже чверть ярових культур, не підлягає пересіву чи в критичному стані третина озимини, а це — понад двісті тисяч гектарів. Скорочено масиви соняшнику і кукурудзи... Якщо торік у регіоні було зібрано 1780 тисяч тонн зерна, то навіть мільйон тонн за підсумками жнив-2007 фахівці вважають надто оптимістичним прогнозом.
А ціни, ціни? Горе нам!..
Від чого аж «морозить» аграріїв — так це від недолуго-непередбачуваної політики уряду в царині ціноутворення. Голова Запорізької обласної ради сільгоспвиробників Геннадій Новиков вважає, що за нинішніх умов формування собівартості (вона вже перевищує 900 гривень за тонну зерна) в регіоні ціна на пшеницю третього класу повинна бути в межах 1200 гривень. Це дозволить зберегти бодай мінімальний рівень рентабельності. Досвідчений фахівець певен, що це не може слугувати причиною здорожчання хліба: вже сьогодні зернотрейдери беруть з борошномелів по 1100—1200! Як це було у 2003 році. Він акцентує, що хліб не дешевшав, коли пшеницю продавали по 550—650 гривень! Незрозуміло, чому нині він дорожчає, хоча цінову «планку» вище рівня 2003 року ніхто не піднімав?.. Якщо вже трапилася біда в державі, то всі ланки — від виробника до пекаря і, ясна річ, держави — повинні взяти на себе дещицю негативних наслідків посухи і неврожаю, вважає пан Новиков. Про це йдеться і в заяві обласної ради сільгоспвиробників, оприлюдненій на сайті Запорізької ОДА. На думку аграріїв, деякі спритники, за байдужого споглядання держави, через ЗМІ зомбують споживача на предмет вимушеного здорожчання буханців, якщо виробникам зерна платитимуть більш як по 766—875 гривень за тонну. «На зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком в Асканії-Новій пролунало запевнення, що держава викуповуватиме регіональні резерви продовольчого зерна, — каже Геннадій Новиков. — Ми погодилися вести діалог з обласною владою щодо закладення регіонального ресурсу. Однак ціна не може бути 800 чи 715 гривень за тонну, як це озвучив представник Аграрного фонду. На вбивчу для себе ціну виробник не піде: вкладений у продукцію ресурс треба повертати. Багато підприємств взяли кредити, а це додаткові фінансові зобов'язання не лише перед банками, а й своїми пайовиками. Скажу відверто: у масштабі держави є домовленість виробників, що на ринку зерна ніхто демпінгувати не буде».
