Це не міраж, це комбайни!..

      Цьогорічні жнива в Україні розпочалися майже непомітно: без зайвого пафосу, але під акомпанемент проблем і протиріч. Найгостріші з них спричинила погода, випаливши сонцем велику кількість посівів, та урядовці разом із політиками. Останні стали авторами «хлібної» кризи, а намагаючись її подолати, штовхають країну до ще глибшого економічного провалля.

Посуха? Будемо без м'яса!

      Днями віце-прем'єр України Віктор Слаута повідомив: «Урожай зібрано на площі 160 тисяч гектарів. Намолочено 280 тисяч тонн зерна. Середня врожайність 16,8 центнера з гектара. Я думав, що буде гірше». Від посухи, за словами Віктора Андрійовича, постраждало 10 мільйонів гектарів посівів. Із них загинуло 1,1 млн. га, пересіяно сто тисяч гектарів. Пересівати решту нині, як вважає віце-прем'єр, уже пізно — сприятливі для посіву терміни вже минули, і жодного результату селяни не отримають. Проте, за прогнозами урядовців, хлібороби мають зібрати щонайменше 17 мільйонів тонн пшениці. Це, до речі, не набагато менше, ніж було у доволі сприятливому 2005 році — 18,7 мільйона тонн.

      Першими, хто розпочав збирання врожаю, як і належить за географічним розташуванням регіону, стали кримчани. Міністр аграрної політики Автономної Республіки Крим Павло Акимов заявив, що на півострові вже жнивує понад двісті господарств, а до власних 425 комбайнів залучили ще 227 з інших регіонів. Ударними темпами вдалося зібрати майже половину озимого ячменю — «звільнено від врожаю» майже 50 тисяч гектарів. Кримчани щиро сподіваються віддати до умовної державної комори один мільйон сто тисяч тонн зерна.

       Південним областям до літньої спеки, звичайно, не звикати. Але, за словами міністра аграрної політики України Юрія Мельника, грунтова посуха охопила майже третину площ сільськогосподарських культур. Іншими словами, близько 10 мільйонів гектарів! Серед найбільш постраждалих регіонів — Херсонщина, Миколаївщина, Одещина, Кіровоградщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Донеччина, Луганщина, декілька районів Черкащини і Криму. Урядовці, проаналізувавши стан посівів, поставили полям майже шкільні оцінки. Так, оцінку «добре» отримали 30 відсотків озимих культур і 28 — ярових. Бал «задовільно» виставили 40 відсоткам озимих культур і 43 — ярових. Про кількість «двієчників» делікатно промовчали. Хоча піти шляхом нескладних арифметичних підрахунків зовсім не важко.

      Трохи підсолодити пігулку сільським товаровиробникам запропонував Національний банк України — м'яко, але переконливо запропонував комерційним банкам пролонгувати кредити аграріям, що постраждали через посуху.

      Результатом небувалої спеки в нашій країні може стати також зменшення поголів'я худоби: оскільки споживачам рекомендують затягти тугіше паски, тварини можуть залишитися без корму. Віце-прем'єр Віктор Слаута повідомив, що для пом'якшення несприятливого впливу погоди на тваринницьку галузь уряд запроваджує «нульову» ставку на імпорт фуражного зерна. А щоб утримати ціни на м'ясо, запроваджено нормативи закупівель до державного резерву.

Інвалюта селянинові не потрібна

      Урядовці нині готуються до дефіциту та численних махінацій на ринку зерна. Яскраве свідчення цьому — нелегітимна Верховна Рада ухвалила закон, який встановлює покарання посадових осіб за неправдиве інформування про обсяги зберігання зерна. Санкції, як для людей, що оперують у цьому бізнесі, дещо анекдотичні — штраф 850 —1700 гривень. Звичайно, великих сподівань, що такий закон діятиме, немає, але тут важливий сам факт.

      Кабінет Міністрів, як уже повідомляла наша газета, запровадив обмеження експорту зерна з 1 липня до 1 жовтня. «Під квотування та ліцензування підпадають кукурудза, пшениця та ячмінь, — повідомив Віктор Слаута. — Обсяг експорту — не більш як три тисячi тонн зерна щомісяця». Як вважають самі урядовці, експортери такою постановою цілком задоволені й переконані, що пропозиції уряду дуже слушні.

      Натомість здоровий глузд, до якого апелюють експерти, свідчить про зовсім інше. Внутрішнє споживання зерна в Україні є нижчим, ніж прогнозований урожай. Якщо ж уряд обмежує експорт, то втрачає насамперед держава — через зменшення надходження валюти, зниження фінансових та макроекономічних показників. Запровадження квотування чи ліцензування зменшує прибуток селянина, у нього пропадає інтерес будь-що вирощувати, а трейдери втрачають ринок збуту. Через обмеження експорту, які діяли восени 2006 — навесні 2007 років ми, зокрема, втратили свої позиції продавців зерна в арабських країнах Перської затоки, і з шостого місця в переліку найбільших країн-експортерів перемістилися на дванадцяте.

       Посол США Вільям Тейлор потуги Кабміну Віктора Януковича прокоментував так: «Дуже важко обгрунтувати втручання на ринку зерна. Найліпший спосіб захистити інтереси людей — це дозволити ринку працювати, збільшувати обсяг виробництва, щоб хліб рівномірно розподілявся по всій країні». За словами посла, обмеження експорту найперше зачепить інтереси українських селян та фермерів.