Замкнуте коло української шайби

      Похнюпивши молоді чубаті голови, команда українських хокеїстів залишала зимову Фінляндію, де закінчувався чемпіонат світу серед молодіжних хокейних збірних у вищому дивізіоні. Ще б пак, упродовж чотирьох поєдинків першого етапу форуму в Гельсiнкі у воротах українців «ворожі» шайби залітали аж 43 рази. Три «сухих» поразки в матчах зі збірними Чехії (0:8), Швейцарії (0:11), Канади (0:10) та найбільший на чемпіонаті, хоч і «мокрий», програш від господарів турніру фінів — 1:14 — змусили когось відчути не тільки гіркоту розчарування, а й неабияке хвилювання щодо майбутнього українського хокею.

      Немає місця вітчизняній «молодіжці» у когорті світової хокейної еліти. Ми сенсаційно потрапили в дивізіон найсильніших, проте очікувано вилетіли звідти з гучним виляском. Пояснення — на поверхні, і криються вже в тому, що тренери заледве знайшли отих 23 виконавців, аби команда повним складом узяла участь у фінському форумі. Як ми можемо розраховувати на добрі результати, якщо конкуренція серед хлопців за місце у збірній геть відсутня? Як можемо побачити кращих, якщо їх немає? Ті хлопчаки, які в Україні обирають спортивний шлях, ідуть куди завгодно, лише не в обірваний і босий, такий витратний хокей. Винятків — і то фактично лише в Києві — лічені десятки. Із шести наших захисників на фінській молодіжній першості лише Ігор Кугут та Олексій Лубнін (до речі, автор єдиної шайби групового етапу) володіли навичками гри в обороні. Інші хлопці були змушені терміново перекваліфіковуватися на захисників...

      Як уже повідомляла «УМ», у втішному турнірі за 7-10-те місця в місті Хяменлінні українці реабілітуватися не змогли, програвши шведам 0:4 та в «матчі смерті» розійшовшись миром із головними конкурентами в боротьбі за виживання — австрійцями — 2:2. Підсумкове 10-те місце — і прощавай, «вишко».

      Звісно, у цьому провалi винний не тільки тренер команди Сергій Лубнін, який, до речі, попри всі невдачі залишиться на посаді. Просто немає сенсу порівнювати рівень розвитку європейського та українського хокею, в тому числі й молодіжного. Адже наші дитячі й юнацькі школи, як стверджує керівник збірної, ледь зводять кінці з кінцями. Юним хокеїстам не вистачає як багатьох предметів спортивного екіпірування, так і елементарного льоду для тренувань. І головне, мабуть, лякає фахівців те, що у молоді майже немає бажання грати в «найшвидшу у світі гру».

      Зачароване коло українського хокею: не хочемо грати, бо є проблеми, а проблеми є, тому що не хочемо грати. З жахом думаємо, що ж буде, коли відійде нинішнє покоління — вже далеко не молоде — в головній національній збірній. Хто прийде на зміну?..

А тим часом...

Чемпіонат світу серед молодіжних команд (Фінляндія)

Матч за 5-те місце: Росія — Словаччина — 3:2

Матч за 3-тє місце: Чехія — Фінляндія — 1:2

Фінал: Канада — США — 3:4 (1:1, 2:0, 0:3; шайби: Дейвс — 1:0, Фрітше — 1:1, Дейвс — 2:1, Стюарт — 3:1, О'Салліван — 3:2, Кеслер — 3:3, О'Салліван — 3:4).

      На попередніх двох чемпіонатах доля зводила у фіналі команди Росії та Канади, й у обох випадках «золото» вигравали росіяни. Цього разу наші північні сусіди вибули з боротьби за нагороди ще на стадії 1/4 фіналу, і, здавалося, нарешті медалі вищого гатунку дістануться канадцям. Найджел Дейвс відкрив рахунок уже на 4-й хвилині, перед третім періодом фінального поєдинку проти американських ровесників представники Країни Кленового Листя вели з відривом у два голи й мали кілька нагод збільшити перевагу, але третя 20-хвилинка склалася для команди Канади просто жахливо. Спочатку американці спромоглися відігратися, а за 5 хвилин до завершення основного часу голкіпер канадців Марк-Андре Флері, намагаючись викинути шайбу подалі, влучив у свого ж захисника Діона Фанефа, від якого вона відскочила у ворота.